Job 9

А Йов відповів та й сказав:

Then Job answered and said,

Справді пізнав я, що так... Та як оправдатись людині земній перед Богом?

I know it is so of a truth: but how should man be just with God?

Якщо вона схоче на прю стати з Ним, Він відповіді їй не дасть ні на одне із тисячі скаржень...

If he will contend with him, he cannot answer him one of a thousand.

Він мудрого серця й могутньої сили; хто був проти Нього упертий і цілим зостався?

He is wise in heart, and mighty in strength: who hath hardened himself against him, and hath prospered?

Він гори зриває, й не знають вони, що в гніві Своїм Він їх перевернув.

Which removeth the mountains, and they know not: which overturneth them in his anger.

Він землю трясе з її місця, і стовпи її трусяться.

Which shaketh the earth out of her place, and the pillars thereof tremble.

Він сонцеві скаже, й не сходить воно, і Він запечатує зорі.

Which commandeth the sun, and it riseth not; and sealeth up the stars.

Розтягує небо Він Сам, і ходить по морських висотах,

Which alone spreadeth out the heavens, and treadeth upon the waves of the sea.

Він Воза створив, Оріона та Волосожара, та зорі південні.

Which maketh Arcturus, Orion, and Pleiades, and the chambers of the south.

Він чинить велике та недослідиме, предивне, якому немає числа!...

Which doeth great things past finding out; yea, and wonders without number.

Ось Він надо мною проходить, та я не побачу, і Він перейде, а я не приглянусь до Нього...

Lo, he goeth by me, and I see him not: he passeth on also, but I perceive him not.

Ось Він схопить кого, хто заверне Його, хто скаже Йому: що Ти робиш?

Behold, he taketh away, who can hinder him? who will say unto him, What doest thou?

Бог гніву Свойого не спинить, під Ним гнуться Рагавові помічники,

If God will not withdraw his anger, the proud helpers do stoop under him.

що ж тоді відповім я Йому? Які я слова підберу проти Нього,

How much less shall I answer him, and choose out my words to reason with him?

я, який коли б був справедливий, то не відповідав би, я, що благаю свойого Суддю?

Whom, though I were righteous, yet would I not answer, but I would make supplication to my judge.

Коли б я взивав, а Він мені відповідь дав, не повірю, що вчув би мій голос,

If I had called, and he had answered me; yet would I not believe that he had hearkened unto my voice.

Він, що бурею може розтерти мене та помножити рани мої безневинно...

For he breaketh me with a tempest, and multiplieth my wounds without cause.

Не дає Він мені й звести духа мого, бо мене насичає гіркотою.

He will not suffer me to take my breath, but filleth me with bitterness.

Коли ходить про силу, то Він Всемогутній, коли ж ходить про суд, хто посвідчить мені?

If I speak of strength, lo, he is strong: and if of judgment, who shall set me a time to plead?

Якщо б справедливим я був, то осудять мене мої уста, якщо я безневинний, то вчинять мене винуватим...

If I justify myself, mine own mouth shall condemn me: if I say, I am perfect, it shall also prove me perverse.

Я невинний, проте своєї душі я не знаю, і не радий життям своїм я...

Though I were perfect, yet would I not know my soul: I would despise my life.

Це одне, а тому я кажу: невинного як і лукавого Він вигубляє...

This is one thing, therefore I said it, He destroyeth the perfect and the wicked.

Якщо нагло бич смерть заподіює, Він з проби невинних сміється...

If the scourge slay suddenly, he will laugh at the trial of the innocent.

У руку безбожного дана земля, та Він лиця суддів її закриває... Як не Він, тоді хто?

The earth is given into the hand of the wicked: he covereth the faces of the judges thereof; if not, where, and who is he?

А дні мої стали швидкіші, як той скороход, повтікали, не бачили доброго,

Now my days are swifter than a post: they flee away, they see no good.

проминули, немов ті човни очеретяні, мов орел, що несеться на здобич...

They are passed away as the swift ships: as the eagle that hasteth to the prey.

Якщо я скажу: Хай забуду своє нарікання, хай зміню я обличчя своє й підбадьорюся,

If I say, I will forget my complaint, I will leave off my heaviness, and comfort myself:

то боюся всіх смутків своїх, і я знаю, що Ти не очистиш мене...

I am afraid of all my sorrows, I know that thou wilt not hold me innocent.

Все одно буду я винуватий, то нащо надармо я мучитися буду?

If I be wicked, why then labour I in vain?

Коли б я умився сніговою водою, і почистив би лугом долоні свої,

If I wash myself with snow water, and make my hands never so clean;

то й тоді Ти до гробу опустиш мене, і учинить бридким мене одіж моя...

Yet shalt thou plunge me in the ditch, and mine own clothes shall abhor me.

Бо Він не людина, як я, й Йому відповіді я не дам, і не підемо разом на суд,

For he is not a man, as I am, that I should answer him, and we should come together in judgment.

поміж нами нема посередника, що поклав би на нас на обох свою руку...

Neither is there any daysman betwixt us, that might lay his hand upon us both.

Нехай забере Він від мене Свойого бича, Його ж страх хай мене не жахає,

Let him take his rod away from me, and let not his fear terrify me:

тоді буду казати, й не буду боятись Його, бо я не такий сам з собою!...

Then would I speak, and not fear him; but it is not so with me.