Proverbs 14

Мудра жінка будує свій дім, а безумна своєю рукою руйнує його.

La donna savia edifica la sua casa, ma la stolta l’abbatte con le proprie mani.

Хто ходить в простоті своїй, боїться той Господа, а в кого дороги криві, той погорджує Ним.

Chi cammina nella rettitudine teme l’Eterno, ma chi è pervertito nelle sue vie lo sprezza.

На устах безумця галузка пихи, а губи премудрих їх стережуть.

Nella bocca dello stolto germoglia la superbia, ma le labbra dei savi son la loro custodia.

Де немає биків, там ясла порожні, а щедрість врожаю у силі вола.

Dove mancano i buoi è vuoto il granaio, ma l’abbondanza della raccolta sta nella forza del bove.

Свідок правдивий не лже, а свідок брехливий говорить неправду.

Il testimonio fedele non mentisce, ma il testimonio falso spaccia menzogne.

Насмішник шукає премудрости, та надаремно, пізнання легке для розумного.

Il beffardo cerca la sapienza e non la trova, ma per l’uomo intelligente la scienza è cosa facile.

Ходи здалека від людини безумної, і від того, в кого мудрих уст ти не бачив.

Vattene lungi dallo stolto; sulle sue labbra certo non hai trovato scienza.

Мудрість розумного то розуміння дороги своєї, а глупота дурних то омана.

La sapienza dell’uomo accorto sta nel discernere la propria strada, ma la follia degli stolti non è che inganno.

Нерозумні сміються з гріха, а між праведними уподобання.

Gli insensati si burlano delle colpe commesse, ma il favore dell’Eterno sta fra gli uomini retti.

Серце знає гіркоту своєї душі, і в радість його не втручається інший.

Il cuore conosce la sua propria amarezza, e alla sua gioia non può prender parte un estraneo.

Буде вигублений дім безбожних, а намет безневинних розквітне.

La casa degli empi sarà distrutta, ma la tenda degli uomini retti fiorirà.

Буває, дорога людині здається простою, та кінець її стежка до смерти.

V’è tal via che all’uomo par diritta, ma finisce col menare alla morte.

Також іноді і від сміху болить серце, і закінчення радости смуток.

Anche ridendo, il cuore può esser triste; e l’allegrezza può finire in dolore.

Хто підступного серця, насититься той із доріг своїх, а добра людина із чинів своїх.

Lo sviato di cuore avrà la ricompensa dal suo modo di vivere, e l’uomo dabbene, quella delle opere sue.

Вірить безглуздий в кожнісіньке слово, а мудрий зважає на кроки свої.

Lo scemo crede tutto quel che si dice, ma l’uomo prudente bada ai suoi passi.

Мудрий боїться й від злого вступає, нерозумний же гнівається та сміливий.

Il savio teme, ed evita il male; ma lo stolto è arrogante e presuntuoso.

Скорий на гнів учиняє глупоту, а людина лукава зненавиджена.

Chi è pronto all’ira commette follie, e l’uomo pien di malizia diventa odioso.

Нерозумні глупоту вспадковують, а мудрі знанням коронуються.

Gli scemi ereditano stoltezza, ma i prudenti s’incoronano di scienza.

Поклоняться злі перед добрими, а безбожники при брамах праведного.

I malvagi si chinano dinanzi ai buoni, e gli empi alle porte de’ giusti.

Убогий зненавиджений навіть ближнім своїм, а в багатого друзі численні.

Il povero è odiato anche dal suo compagno, ma gli amici del ricco son molti.

Хто погорджує ближнім своїм, той грішить, а ласкавий до вбогих блаженний.

Chi sprezza il prossimo pecca, ma beato chi ha pietà dei miseri!

Чи ж не блудять, хто оре лихе? А милість та правда для тих, хто оре добро.

Quelli che meditano il male non son forse traviati? ma quelli che meditano il bene trovan grazia e fedeltà.

Кожна праця приносить достаток, але праця уст в недостаток веде.

In ogni fatica v’è profitto, ma il chiacchierare mena all’indigenza.

Корона премудрих їхня мудрість, а вінець нерозумних глупота.

La corona de’ savi è la loro ricchezza, ma la follia degli stolti non è che follia.

Свідок правдивий визволює душі, а свідок обманливий брехні торочить.

Il testimonio verace salva delle vite, ma chi spaccia bugie non fa che ingannare.

У Господньому страхові сильна надія, і Він пристановище дітям Своїм.

V’è una gran sicurezza nel timor dell’Eterno; Egli sarà un rifugio per i figli di chi lo teme.

Страх Господній криниця життя, щоб віддалятися від пасток смерти.

Il timor dell’Eterno è fonte di vita e fa schivare le insidie della morte.

У численності люду величність царя, а в браку народу погибіль володаря.

La moltitudine del popolo è la gloria del re, ma la scarsezza de’ sudditi è la rovina del principe.

Терпеливий у гніві багаторозумний, а гнівливий вчиняє глупоту.

Chi è lento all’ira ha un gran buon senso, ma chi è pronto ad andare in collera mostra la sua follia.

Лагідне серце життя то для тіла, а заздрість гнилизна костей.

Un cuor calmo è la vita del corpo, ma l’invidia è la carie dell’ossa.

Хто тисне нужденного, той ображає свого Творця, а хто милостивий до вбогого, той поважає Його.

Chi opprime il povero oltraggia Colui che l’ha fatto, ma chi ha pietà del bisognoso, l’onora.

Безбожний у зло своє падає, а праведний повний надії й при смерті своїй.

L’empio è travolto dalla sua sventura, ma il giusto spera anche nella morte.

Мудрість має спочинок у серці розумного, а що в нутрі безумних, те виявиться.

La sapienza riposa nel cuore dell’uomo intelligente, ma in mezzo agli stolti si fa tosto conoscere.

Праведність люд підіймає, а беззаконня то сором народів.

La giustizia innalza una nazione, ma il peccato è la vergogna dei popoli.

Ласка царева рабові розумному, гнів же його проти того, хто соромить його.

Il favore del re è per il servo prudente, ma la sua ira è per chi gli fa onta.