Proverbs 13

Син мудрий приймає картання від батька, а насмішник докору не слухає.

Il figliuol savio ascolta l’istruzione di suo padre, ma il beffardo non ascolta rimproveri.

З плоду уст чоловік споживає добро, а жадоба зрадливих насильство.

Per il frutto delle sue labbra uno gode del bene, ma il desiderio dei perfidi è la violenza.

Хто уста свої стереже, той душу свою береже, а хто губи свої розпускає, на того погибіль.

Chi custodisce la sua bocca preserva la propria vita; chi apre troppo le labbra va incontro alla rovina.

Пожадає душа лінюха, та даремно, душа ж роботящих насититься.

L’anima del pigro desidera, e non ha nulla, ma l’anima dei diligenti sarà soddisfatta appieno.

Ненавидить праведний слово брехливе, безбожний же чинить лихе, і себе засоромлює.

Il giusto odia la menzogna, ma l’empio getta sugli altri vituperio ed onta.

Праведність оберігає невинного на дорозі його, а безбожність погублює грішника.

La giustizia protegge l’uomo che cammina nella integrità, ma l’empietà atterra il peccatore.

Дехто вдає багача, хоч нічого не має, а дехто вдає бідака, хоч маєток великий у нього.

C’è chi fa il ricco e non ha nulla; c’è chi fa il povero e ha di gran beni.

Викуп за душу людини багатство її, а вбогий й докору не чує.

La ricchezza d’un uomo serve come riscatto della sua vita, ma il povero non ode mai minacce.

Світло праведних весело світить, а світильник безбожних погасне.

La luce dei giusti è gaia, ma la lampada degli empi si spegne.

Тільки сварка пихою зчиняється, а мудрість із тими, хто радиться.

Dall’orgoglio non vien che contesa, ma la sapienza è con chi dà retta ai consigli.

Багатство, заскоро здобуте, поменшується, хто ж збирає помалу примножує.

La ricchezza male acquistata va scemando, ma chi accumula a poco a poco l’aumenta.

Задовга надія недуга для серця, а бажання, що сповнюється, це дерево життя.

La speranza differita fa languire il cuore, ma il desiderio adempiuto è un albero di vita.

Хто погорджує словом Господнім, той шкодить собі, хто ж страх має до заповіді, тому надолужиться.

Chi sprezza la parola si costituisce, di fronte ad essa, debitore, ma chi rispetta il comandamento sarà ricompensato.

Наука премудрого криниця життя, щоб віддалитися від пасток смерти.

L’insegnamento del savio è una fonte di vita per schivare le insidie della morte.

Добрий розум приносить приємність, а дорога зрадливих погуба для них.

Buon senno procura favore, ma il procedere dei perfidi è duro.

Кожен розумний за мудрістю робить, а безумний глупоту показує.

Ogni uomo accorto agisce con conoscenza, ma l’insensato fa sfoggio di follia.

Безбожний посол у нещастя впаде, а вірний посол немов лік.

Il messo malvagio cade in sciagure, ma l’ambasciatore fedele reca guarigione.

Хто ламає поуку убозтво та ганьба тому, а хто береже осторогу шанований він.

Miseria e vergogna a chi rigetta la correzione, ma chi dà retta alla riprensione è onorato.

Виконане побажання приємне душі, а вступитись від зла то огида безумним.

Il desiderio adempiuto è dolce all’anima, ma agl’insensati fa orrore l’evitare il male.

Хто з мудрими ходить, той мудрим стає, а хто товаришує з безумним, той лиха набуде.

Chi va coi savi diventa savio, ma il compagno degl’insensati diventa cattivo.

Грішників зло доганяє, а праведним Бог надолужить добром.

Il male perseguita i peccatori ma il giusto è ricompensato col bene.

Добрий лишає спадок і онукам, маєток же грішника схований буде для праведного.

L’uomo buono lascia una eredità ai figli de’ suoi figli, ma la ricchezza del peccatore è riserbata al giusto.

Убогому буде багато поживи і з поля невправного, та деякі гинуть з безправ'я.

Il campo lavorato dal povero dà cibo in abbondanza, ma v’è chi perisce per mancanza di equità.

Хто стримує різку свою, той ненавидить сина свого, хто ж кохає його, той шукає для нього картання.

Chi risparmia la verga odia il suo figliuolo, ma chi l’ama, lo corregge per tempo.

Праведний їсть, скільки схоче душа, живіт же безбожників завсіди брак відчуває.

Il giusto ha di che mangiare a sazietà, ma il ventre degli empi manca di cibo.