Matthew 27

А коли настав ранок, усі первосвященики й старші народу зібрали нараду супроти Ісуса, щоб Йому заподіяти смерть.

ויהי לפנות הבקר ויתיעצו כל ראשי הכהנים וזקני העם על ישוע להמיתו׃

І, зв'язавши Його, повели, та й Понтію Пилату намісникові віддали.

ויאסרו אתו ויוליכהו משם וימסרהו אל פונטיוס פילטוס ההגמון׃

Тоді Юда, що видав Його, як побачив, що Його засудили, розкаявся, і вернув тридцять срібняків первосвященикам і старшим,

וירא יהודה המסר אותו כי הרשיעהו וינחם וישב את שלשים הכסף אל הכהנים הגדולים והזקנים לאמר׃

та й сказав: Я згрішив, невинну кров видавши. Вони ж відказали: А нам що до того? Дивись собі сам...

חטאתי כי דם נקי הסגרתי והם אמרו מה לנו ולזאת אתה תראה׃

І, кинувши в храм срібняки, відійшов, а потому пішов, та й повісився...

וישלך את הכסף אל ההיכל ויפן וילך ויחנק׃

А первосвященики, як взяли срібняки, то сказали: Цього не годиться покласти до сховку церковного, це ж бо заплата за кров.

ויקחו ראשי הכהנים את הכסף ויאמרו לא נכון לנו לתתו אל ארון הקרבן כי מחיר דמים הוא׃

А порадившись, купили на них поле ганчарське, щоб мандрівників ховати,

ויתיעצו ויקנו בו את שדה היוצר לקבורת הגרים׃

чому й зветься те поле полем крови аж до сьогодні.

על כן שם השדה ההוא שדה הדם עד היום הזה׃

Тоді справдилось те, що сказав був пророк Єремія, промовляючи: І взяли вони тридцять срібняків, заплату Оціненого, що Його оцінили сини Ізраїлеві,

אז נתמלא מה שנאמר ביד ירמיה הנביא ויקחו שלשים הכסף אדר היקר אשר יקר מעל בני ישראל׃

і дали їх за поле ганчарське, як Господь наказав був мені.

ויתנו אתם אל שדה היוצר כאשר צוני יהוה׃

Ісус же став перед намісником. І намісник Його запитав і сказав: Чи Ти Цар Юдейський? Ісус же йому відказав: Ти кажеш.

וישוע העמד לפני ההגמון וישאלהו ההגמון לאמר האתה הוא מלך היהודים ויאמר ישוע אתה אמרת׃

Коли ж первосвященики й старші Його винуватили, Він нічого на те не відказував.

וידברו עליו שטנה הכהנים הגדולים והזקנים והוא לא ענה דבר׃

Тоді каже до Нього Пилат: Чи не чуєш, як багато на Тебе свідкують?

ויאמר אליו פילטוס האינך שמע כמה הם מעידים בך׃

А Він ні на одне слово йому не відказував, так що намісник був дуже здивований.

ולא ענהו אף דבר אחד ויתמה ההגמון עד מאד׃

Мав же намісник звичай відпускати на свято народові в'язня одного, котрого хотіли вони.

ומנהג ההגמון היה לפטר לעם בכל חג אסיר אחד את אשר יחפצו׃

Був тоді в'язень відомий, що звався Варавва.

ובעת ההיא היה להם אסיר ידוע ושמו בר אבא׃

І, як зібрались вони, то сказав їм Пилат: Котрого бажаєте, щоб я вам відпустив: Варавву, чи Ісуса, що зветься Христос?

ויהי כאשר נקהלו ויאמר אליהם פילטוס את מי תחפצו כי אפטר לכם את בר אבא או את ישוע הנקרא בשם משיח׃

Бо він знав, що Його через заздрощі видали.

כי ידע אשר רק מקנאה מסרו אתו׃

Коли ж він сидів на суддевім сидінні, його дружина прислала сказати йому: Нічого не май з отим Праведником, бо сьогодні вві сні я багато терпіла з-за Нього...

ויהי כשבתו על כסא הדין ותשלח אליו אשתו לאמר אל יהי לך דבר עם הצדיק הזה כי בעבורו עניתי הרבה היום בחלום׃

А первосвященики й старші попідмовляли народ, щоб просити за Варавву, а Ісусові смерть заподіяти.

והכהנים הגדולים והזקנים פתו את המון העם לשאל להם את בר אבא ולאבד את ישוע׃

Намісник тоді відповів і сказав їм: Котрого ж із двох ви бажаєте, щоб я вам відпустив? Вони ж відказали: Варавву.

ויען ההגמון ויאמר אליהם את מי משניהם תחפצו כי אפטר לכם ויאמרו את בר אבא׃

Пилат каже до них: А що ж маю зробити з Ісусом, що зветься Христос? Усі закричали: Нехай розп'ятий буде!...

ויאמר אליהם פילטוס ומה אעשה לישוע הנקרא בשם משיח ויענו כלם יצלב׃

А намісник спитав: Яке ж зло Він зробив? Вони ж зачали ще сильніше кричати й казати: Нехай розп'ятий буде!

ויאמר ההגמון מה אפוא הרעה אשר עשה ויוסיפו עוד צעק לאמר יצלב׃

І, як побачив Пилат, що нічого не вдіє, а неспокій ще більший стається, набрав він води, та й перед народом умив свої руки й сказав: Я невинний у крові Його! Самі ви побачите...

ויהי כראות פילטוס כי לא יועיל מאומה ורבתה עוד המהודה ויקח מים וירחץ את ידיו לעיני העם ויאמר נקי אנכי מדם הצדיק הזה אתם תראו׃

А ввесь народ відповів і сказав: На нас Його кров і на наших дітей!...

ויענו כל העם ויאמרו דמו עלינו ועל בנינו׃

Тоді відпустив їм Варавву, а Ісуса, збичувавши, він видав, щоб розп'ятий був.

אז פטר להם את בר אבא ואת ישוע הכה בשוטים וימסר אותו להצלב׃

Тоді то намісникові вояки, до преторія взявши Ісуса, зібрали на Нього ввесь відділ.

ויקחו אנשי הצבא אשר להגמון את ישוע ויביאהו אל בית המשפט ויאספו עליו את כל הגדוד׃

І, роздягнувши Його, багряницю наділи на Нього.

ויפשיטו אותו את בגדיו ויעטפהו מעיל שני׃

І, сплівши з тернини вінка, поклали Йому на голову, а тростину в правицю Його. І, навколішки падаючи перед Ним, сміялися з Нього й казали: Радій, Царю Юдейський!

וישרגו קצים ויעשו עטרת וישימו על ראשו וקנה בימינו ויכרעו לפניו ויתלוצצו בו לאמר שלום לך מלך היהודים׃

І, плювавши на Нього, хапали тростину, та й по голові Його били...

וירקו בו ויקחו את הקנה ויכהו על ראשו׃

А коли назнущалися з Нього, зняли з Нього плаща, і зодягнули в одежу Його. І повели Його на розп'яття.

ואחרי התלוצצם בו הפשיטו אותו את המעיל וילבישהו את בגדיו ויוליכהו לצלב׃

А виходячи, стріли одного кірінеянина, Симон на ймення, його змусили нести для Нього хреста.

ויהי בצאתם וימצאו איש קוריני ושמו שמעון ויאנסו אתו לשאת לו את צלבו׃

І, прибувши на місце, що зветься Голгофа, цебто сказати Череповище,

ויבאו אל המקום הנקרא גלגלתא הוא מקום גלגלת׃

дали Йому пити вина, із гіркотою змішаного, та, покуштувавши, Він пити не схотів.

ויתנו לו לשתות חמץ מזוג במרורה ויטעם ולא אבה לשתות׃

А розп'явши Його, вони поділили одежу Його, кинувши жереба.

ויהי כאשר צלבו אותו ויחלקו להם את בגדיו וגורל הפילו למלאת את אשר נאמר בפי הנביא יחלקו בגדי להם ועל לבושי יפילו גורל׃

І, посідавши, стерегли Його там.

וישבו שמה וישמרו אותו׃

І напис провини Його помістили над Його головою: Це Ісус, Цар Юдейський.

וישימו את דבר אשמתו כתוב ממעל לראשו זה הוא ישוע מלך היהודים׃

Тоді розп'ято з Ним двох розбійників: одного праворуч, а одного ліворуч.

ויצלבו אתו שני פריצים אחד לימינו ואחד לשמאלו׃

А хто побіч проходив, Його лихословили та головами своїми хитали,

והעברים גדפו אותו ויניעו את ראשם׃

і казали: Ти, що храма руйнуєш та за три дні будуєш, спаси Самого Себе! Коли Ти Божий Син, то зійди з хреста!

ויאמרו אתה ההרס את ההיכל ובנהו בשלשת ימים הושע לנפשך ואם בן האלהים אתה רדה מן הצלב׃

Так само ж і первосвященики з книжниками та старшими, насміхаючися, говорили:

וכן הלעיגו גם ראשי הכהנים עם הסופרים והזקנים לאמר׃

Він інших спасав, а Самого Себе не може спасти! Коли Цар Він Ізраїлів, нехай зійде тепер із хреста, і ми повіримо Йому!

את אחרים הושיע ולעצמו לא יוכל להושיע אם מלך ישראל הוא ירד נא עתה מן הצלב ונאמין בו׃

Покладав Він надію на Бога, нехай Той Його тепер визволить, якщо Він угодний Йому. Бо Він говорив: Я Син Божий...

בטח באלהים עתה יפלטהו אם חפץ בו כי אמר בן האלהים אני׃

Також насміхалися з Нього й розбійники, що з Ним були розп'яті.

וגם הפריצים הנצלבים אתו חרפהו כדברים האלה׃

А від години шостої аж до години дев'ятої темрява сталась по цілій землі!

ומשעה הששית היה חשך על כל הארץ עד השעה התשיעית׃

А коло години дев'ятої скрикнув Ісус гучним голосом, кажучи: Елі, Елі, лама савахтані? цебто: Боже Мій, Боже Мій, нащо Мене Ти покинув?...

וכעת השעה התשיעית ויצעק ישוע בקול גדול אלי אלי למה שבקתני ותרגומו אלי אלי למה עזבתני׃

Дехто ж із тих, що стояли там, це почули й казали, що Він кличе Іллю.

ויאמרו מקצת העמדים שם כשמעם את זאת לאמר אל אליהו הוא קורא׃

А один із них зараз побіг і взяв губку та, оцтом її наповнивши, настромив на тростину й давав Йому пити.

וימהר אחד מהם וירץ ויקח ספוג וימלא אתו חמץ וישימהו על קנה וישקהו׃

Інші казали: Чекай но, побачмо, чи прийде Ілля визволяти Його.

ושאר האנשים אמרו הניחו לו ונראה אם יבוא אליהו להושיעו׃

А Ісус знову голосом гучним іскрикнув, і духа віддав...

וישוע הוסיף לקרא בקול גדול ותצא רוחו׃

І ось завіса у храмі роздерлась надвоє від верху аж додолу, і земля потряслася, і зачали розпадатися скелі,

והנה נקרעה פרכת ההיכל מלמעלה למטה לשנים קרעים והארץ נרעשה והסלעים נבקעו׃

і повідкривались гроби, і повставало багато тіл спочилих святих,

והקברים נפתחו ורבים מגופות הקדושים ישני אדמת עפר נעורו׃

а з гробів повиходивши, по Його воскресенні, до міста святого ввійшли, і багатьом із'явились.

ויצאו מן הקברים אחרי הקיצו ויבאו אל העיר הקדושה ויראו לרבים׃

А сотник та ті, що Ісуса з ним стерегли, як землетруса побачили, і те, що там сталося, налякалися дуже й казали: Він був справді Син Божий!

ושר המאה והאנשים אשר אתו השמרים את ישוע כראותם את הרעש ואת אשר נהיתה נבהלו מאד ויאמרו אכן זה היה בן אלהים׃

Було там багато й жінок, що дивилися здалека, і що за Ісусом прийшли з Галілеї, і Йому прислуговували.

ותהיינה שם נשים רבות הראות מרחוק אשר הלכו אחרי ישוע מן הגליל לשרתו׃

Між ними була Марія Магдалина, і Марія, мати Якова й Йосипа, і мати синів Зеведеєвих.

ובתוכן מרים המגדלית ומרים אם יעקב ויוסי ואם בני זבדי׃

А коли настав вечір, то прийшов муж багатий із Ариматеї, на ім'я Йосип, що й сам був навчався в Ісуса.

ויהי בערב ויבא איש עשיר מן הרמתים ושמו יוסף וגם הוא היה מתלמידי ישוע׃

Він прийшов до Пилата й просив тіла Ісусового. Пилат ізвелів тоді видати.

ויגש אל פילטוס לשאל את גוית ישוע ויצו פליטוס כי תנתן לו׃

І взяв Йосип Ісусове тіло, обгорнув його плащаницею чистою,

ויקח יוסף את הגויה ויכרך אותה בסדין טהור׃

і поклав його в гробі новому своїм, що був висік у скелі. До дверей гробових привалив він великого каменя, та й відійшов.

וישימה בקבר החדש אשר חצב לו בסלע ויגל אבן גדולה על פתח הקבר וילך לו׃

Була ж там Марія Магдалина та інша Марія, що сиділи насупроти гробу.

ומרים המגדלית ומרים האחרת היו ישבות שם ממול הקבר׃

А наступного дня, що за п'ятницею, до Пилата зібралися первосвященики та фарисеї,

ויהי ממחרת ערב השבת ויקהלו הכהנים הגדולים והפרושים אל פילטוס׃

і сказали: Пригадали ми, пане, собі, що обманець отой, як живий іще був, то сказав: По трьох днях Я воскресну.

ויאמרו אדנינו זכרנו כי אמר המתעה ההוא בעודנו חי מקצה שלשת ימים קום אקום׃

Звели ж гріб стерегти аж до третього дня, щоб учні Його не прийшли, та й не вкрали Його, і не сказали народові: Він із мертвих воскрес! І буде остання обмана гірша за першу...

לכן צוה נא ויסכר מבוא הקבר עד היום השלישי פן יבאו תלמידיו בלילה וגנבהו ואמרו אל העם הנה קם מן המתים והיתה התרמית האחרונה רעה מן הראשונה׃

Відказав їм Пилат: Сторожу ви маєте, ідіть, забезпечте, як знаєте.

ויאמר אליהם פילטוס הנה לכם אנשי משמר לכו סכרוהו כדעתכם׃

І вони відійшли, і, запечатавши каменя, біля гробу сторожу поставили.

וילכו ויסכרו את מבוא הקבר ויחתמו את האבן ויעמידו עליו את המשמר׃