Job 29

І Йов далі вів мову свою та й сказав:
ויסף איוב שאת משלו ויאמר׃
О, коли б я був той, як за місяців давніх, як за днів тих, коли боронив мене Бог,
מי יתנני כירחי קדם כימי אלוה ישמרני׃
коли над головою моєю світився світильник Його, і при світлі його я ходив в темноті,
בהלו נרו עלי ראשי לאורו אלך חשך׃
як був я за днів тих своєї погожої осени, коли Божа милість була над наметом моїм,
כאשר הייתי בימי חרפי בסוד אלוה עלי אהלי׃
коли Всемогутній зо мною ще був, а навколо мене мої діти,
בעוד שדי עמדי סביבותי נערי׃
коли мої кроки купалися в маслі, а скеля оливні струмки біля мене лила!...
ברחץ הליכי בחמה וצור יצוק עמדי פלגי שמן׃
Коли я виходив до брами при місті, і ставив на площі сидіння своє,
בצאתי שער עלי קרת ברחוב אכין מושבי׃
як тільки вбачали мене юнаки то ховались, а старші вставали й стояли,
ראוני נערים ונחבאו וישישים קמו עמדו׃
зверхники стримували свою мову та клали долоню на уста свої,
שרים עצרו במלים וכף ישימו לפיהם׃
ховався тоді голос володарів, а їхній язик приліпав їм був до піднебіння...
קול נגידים נחבאו ולשונם לחכם דבקה׃
Бо яке ухо чуло про мене, то звало блаженним мене, і яке око бачило, то свідкувало за мене,
כי אזן שמעה ותאשרני ועין ראתה ותעידני׃
бо я рятував бідаря, що про поміч кричав, і сироту та безпомічного.
כי אמלט עני משוע ויתום ולא עזר לו׃
Благословення гинучого на мене приходило, а серце вдовиці чинив я співаючим!
ברכת אבד עלי תבא ולב אלמנה ארנן׃
Зодягавсь я у праведність, і вона зодягала мене, немов плащ та завій було право моє.
צדק לבשתי וילבשני כמעיל וצניף משפטי׃
Очима я був для сліпого, а кривому ногами я був.
עינים הייתי לעור ורגלים לפסח אני׃
Бідарям я був батьком, суперечку ж, якої не знав, я досліджував.
אב אנכי לאביונים ורב לא ידעתי אחקרהו׃
Й я торощив злочинцеві щелепи, і виривав із зубів його схоплене.
ואשברה מתלעות עול ומשניו אשליך טרף׃
І я говорив: Умру я в своєму гнізді, і свої дні я помножу, немов той пісок:
ואמר עם קני אגוע וכחול ארבה ימים׃
для води був відкритий мій корень, а роса зоставалась на вітці моїй...
שרשי פתוח אלי מים וטל ילין בקצירי׃
Моя слава була при мені все нова, і в руці моїй лук мій відновлював силу.
כבודי חדש עמדי וקשתי בידי תחליף׃
Мене слухалися й дожидали, і мовчали на раду мою.
לי שמעו ויחלו וידמו למו עצתי׃
По слові моїм уже не говорили, і падала мова моя на них краплями.
אחרי דברי לא ישנו ועלימו תטף מלתי׃
І чекали мене, як дощу, і уста свої відкривали, немов на весінній той дощик...
ויחלו כמטר לי ופיהם פערו למלקוש׃
Коли я, бувало, сміявся до них, то не вірили, та світла обличчя мого не гасили.
אשחק אלהם לא יאמינו ואור פני לא יפילון׃
Вибирав я дорогу для них і сидів на чолі, і пробував, немов цар той у війську, коли тішить засмучених він!
אבחר דרכם ואשב ראש ואשכון כמלך בגדוד כאשר אבלים ינחם׃