Job 20

І відповів нааматянин Цофар та й сказав:

Tsophar de Naama prit la parole et dit:

Тому то думки мої відповідати мене навертають, і тому то в мені цей мій поспіх!

Mes pensées me forcent à répondre, Et mon agitation ne peut se contenir.

Соромливу нагану собі я почув, та дух з мого розуму відповідає мені.

J'ai entendu des reproches qui m'outragent; Le souffle de mon intelligence donnera la réplique.

Чи знаєш ти те, що від вічности, відколи людина на землі була поставлена,

Ne sais-tu pas que, de tout temps, Depuis que l'homme a été placé sur la terre,

то спів несправедливих короткий, а радість безбожного тільки на хвилю?

Le triomphe des méchants a été court, Et la joie de l'impie momentanée?

Якщо піднесеться величність його аж до неба, а його голова аж до хмари досягне,

Quand il s'élèverait jusqu'aux cieux, Et que sa tête toucherait aux nues,

проте він загине навіки, немов його гній, хто бачив його, запитає: де він?

Il périra pour toujours comme son ordure, Et ceux qui le voyaient diront: Où est-il?

Немов сон улетить і не знайдуть його, мов видіння нічне, він сполошений буде:

Il s'envolera comme un songe, et on ne le trouvera plus; Il disparaîtra comme une vision nocturne;

його бачило око, та бачити більше не буде, і вже не побачить його його місце...

L'oeil qui le regardait ne le regardera plus, Le lieu qu'il habitait ne l'apercevra plus.

Сини його запобігатимуть ласки в нужденних, а руки його позвертають маєток його...

Ses fils seront assaillis par les pauvres, Et ses mains restitueront ce qu'il a pris par violence.

Повні кості його молодечости, та до пороху з ним вона ляже!

La vigueur de la jeunesse, qui remplissait ses membres, Aura sa couche avec lui dans la poussière.

Якщо в устах його зло солодке, його він таїть під своїм язиком,

Le mal était doux à sa bouche, Il le cachait sous sa langue,

над ним милосердиться та не пускає його, і тримає його в своїх устах,

Il le savourait sans l'abandonner, Il le retenait au milieu de son palais;

то цей хліб в його нутрощах зміниться, стане він жовчю зміїною в нутрі його!...

Mais sa nourriture se transformera dans ses entrailles, Elle deviendra dans son corps un venin d'aspic.

Він маєток чужого ковтав, але його виблює: Бог виганяє його із утроби його...

Il a englouti des richesses, il les vomira; Dieu les chassera de son ventre.

Отруту зміїну він ссатиме, гадючий язик його вб'є!

Il a sucé du venin d'aspic, La langue de la vipère le tuera.

Він річкових джерел не побачить, струмків меду та молока.

Il ne reposera plus ses regards sur les ruisseaux, Sur les torrents, sur les fleuves de miel et de lait.

Позвертає він працю чужу, і її не ковтне, як і маєток, набутий з виміни своєї, жувати не буде...

Il rendra ce qu'il a gagné, et n'en profitera plus; Il restituera tout ce qu'il a pris, et n'en jouira plus.

Бо він переслідував, кидав убогих, він дім грабував, хоч не ставив його!

Car il a opprimé, délaissé les pauvres, Il a ruiné des maisons et ne les a pas rétablies.

Бо спокою не знав він у нутрі своїм, і свого наймилішого не збереже.

Son avidité n'a point connu de bornes; Mais il ne sauvera pas ce qu'il avait de plus cher.

Немає останку з обжирства його, тому нетривале добро його все:

Rien n'échappait à sa voracité; Mais son bien-être ne durera pas.

за повні достатку його буде тісно йому, рука кожного скривдженого прийде на нього!

Au milieu de l'abondance il sera dans la détresse; La main de tous les misérables se lèvera sur lui.

Хай наповнена буде утроба його, та пошле Він на нього жар гніву Свого, і буде дощити на нього недугами його...

Et voici, pour lui remplir le ventre, Dieu enverra sur lui le feu de sa colère, Et le rassasiera par une pluie de traits.

Він буде втікати від зброї залізної, та прониже його мідний лук...

S'il échappe aux armes de fer, L'arc d'airain le transpercera.

Він стане меча витягати, і вийде він із тіла, та держак його вийде із жовчі його, і перестрах на нього впаде!

Il arrache de son corps le trait, Qui étincelle au sortir de ses entrailles, Et il est en proie aux terreurs de la mort.

При скарбах його всі нещастя заховані, його буде жерти огонь не роздмухуваний, позостале в наметі його буде знищене...

Toutes les calamités sont réservées à ses trésors; Il sera consumé par un feu que n'allumera point l'homme, Et ce qui restera dans sa tente en deviendra la pâture.

Небо відкриє його беззаконня, а земля проти нього повстане,

Les cieux dévoileront son iniquité, Et la terre s'élèvera contre lui.

урожай його дому втече, розпливеться в день гніву Його...

Les revenus de sa maison seront emportés, Ils disparaîtront au jour de la colère de Dieu.

Оце доля від Бога людині безбожній, і спадщина, обіцяна Богом для неї!

Telle est la part que Dieu réserve au méchant, Tel est l'héritage que Dieu lui destine.