Job 19

А Йов відповів та й сказав:

Job prit la parole et dit:

Аж доки смутити ви будете душу мою, та душити словами мене?

Jusques à quand affligerez-vous mon âme, Et m'écraserez-vous de vos discours?

Десять раз це мене ви соромите, гнобити мене не стидаєтесь!...

Voilà dix fois que vous m'outragez; N'avez-vous pas honte de m'étourdir ainsi?

Якщо справді зблудив я, то мій гріх при мені позостане.

Si réellement j'ai péché, Seul j'en suis responsable.

Чи ви величаєтесь справді над мною, і виказуєте мою ганьбу на мене?

Pensez-vous me traiter avec hauteur? Pensez-vous démontrer que je suis coupable?

Знайте тоді, що Бог скривдив мене, і тенета Свої розточив надо мною!

Sachez alors que c'est Dieu qui me poursuit, Et qui m'enveloppe de son filet.

Ось ґвалт! я кричу, та не відповідає ніхто, голошу, та немає суду!...

Voici, je crie à la violence, et nul ne répond; J'implore justice, et point de justice!

Він дорогу мою оточив і я не перейду, Він поклав на стежки мої темряву!

Il m'a fermé toute issue, et je ne puis passer; Il a répandu des ténèbres sur mes sentiers.

Він стягнув з мене славу мою і вінця зняв мені з голови!

Il m'a dépouillé de ma gloire, Il a enlevé la couronne de ma tête.

Звідусіль Він ламає мене, і я йду, надію мою, як те дерево, вивернув Він...

Il m'a brisé de toutes parts, et je m'en vais; Il a arraché mon espérance comme un arbre.

І на мене Свій гнів запалив, і зарахував Він мене до Своїх ворогів:

Il s'est enflammé de colère contre moi, Il m'a traité comme l'un de ses ennemis.

полки Його разом приходять, і торують на мене дорогу свою, і таборують навколо намету мого...

Ses troupes se sont de concert mises en marche, Elles se sont frayé leur chemin jusqu'à moi, Elles ont campées autour de ma tente.

Віддалив Він від мене братів моїх, а знайомі мої почужіли для мене,

Il a éloigné de moi mes frères, Et mes amis se sont détournés de moi;

мої ближні відстали, і забули про мене знайомі мої...

Je suis abandonné de mes proches, Je suis oublié de mes intimes.

Мешканці дому мого, і служниці мої за чужого вважають мене, чужаком я став в їхніх очах...

Je suis un étranger pour mes serviteurs et mes servantes, Je ne suis plus à leurs yeux qu'un inconnu.

Я кличу свойого раба і він відповіді не дає, хоч своїми устами благаю його...

J'appelle mon serviteur, et il ne répond pas; Je le supplie de ma bouche, et c'est en vain.

Мій дух став бридкий для моєї дружини, а мій запах синам моєї утроби...

Mon humeur est à charge à ma femme, Et ma plainte aux fils de mes entrailles.

Навіть діти малі зневажають мене, коли я встаю, то глузують із мене...

Je suis méprisé même par des enfants; Si je me lève, je reçois leurs insultes.

Мої всі повірники бридяться мною, а кого я кохав обернулись на мене...

Ceux que j'avais pour confidents m'ont en horreur, Ceux que j'aimais se sont tournés contre moi.

До шкіри моєї й до тіла мого приліпилися кості мої, ще біля зубів лиш зосталася шкіра моя...

Mes os sont attachés à ma peau et à ma chair; Il ne me reste que la peau des dents.

Змилуйтеся надо мною, о, змилуйтеся надо мною ви, ближні мої, бо Божа рука доторкнулась мене!...

Ayez pitié, ayez pitié de moi, vous, mes amis! Car la main de Dieu m'a frappé.

Чого ви мене переслідуєте, немов Бог, і не насичуєтесь моїм тілом?

Pourquoi me poursuivre comme Dieu me poursuit? Pourquoi vous montrer insatiables de ma chair?

О, коли б записати слова мої, о, коли б були в книжці вони позазначувані,

Oh! je voudrais que mes paroles fussent écrites, Qu'elles fussent écrites dans un livre;

коли б рильцем залізним та оливом в скелі навіки вони були витесані!

Je voudrais qu'avec un burin de fer et avec du plomb Elles fussent pour toujours gravées dans le roc...

Та я знаю, що мій Викупитель живий, і останнього дня Він підійме із пороху

Mais je sais que mon rédempteur est vivant, Et qu'il se lèvera le dernier sur la terre.

цю шкіру мою, яка розпадається, і з тіла свойого я Бога побачу,

Quand ma peau sera détruite, il se lèvera; Quand je n'aurai plus de chair, je verrai Dieu.

сам я побачу Його, й мої очі побачать, а не очі чужі... Тануть нирки мої в моїм нутрі!...

Je le verrai, et il me sera favorable; Mes yeux le verront, et non ceux d'un autre; Mon âme languit d'attente au dedans de moi.

Коли скажете ви: Нащо будемо гнати його, коли корень справи знаходиться в ньому!

Vous direz alors: Pourquoi le poursuivions-nous? Car la justice de ma cause sera reconnue.

то побійтесь меча собі ви, бо гнів за провину то меч, щоб ви знали, що є ще Суддя!...

Craignez pour vous le glaive: Les châtiments par le glaive sont terribles! Et sachez qu'il y a un jugement.