Job 13

Ось усе оце бачило око моє, чуло ухо моє, та й усе зауважило...
چیزهایی را که بیان کردید، من قبلاً دیده و شنیده بودم.
Як знаєте ви знаю й я, я не нижчий від вас,
هر چیزی را که شما می‌دانید، من هم می‌دانم و از شما کمتر نیستم.
і я говоритиму до Всемогутнього, і переконувати хочу Бога!
امّا می‌خواهم که با قادر مطلق صحبت کنم و با او بحث نمایم.
Та неправду куєте тут ви, лікарі непутящі ви всі!
ولی شما حقیقت را با دروغ می‌پوشانید و طبیبان بی‌کفایتی هستید.
О, коли б ви насправді мовчали, то вам це за мудрість було б!...
اگر به راستی عاقل می‌بودید، حرفی نمی‌زدید.
Послухайте но переконань моїх: і вислухайте заперечення уст моїх.
حالا به دلایل من توجّه کنید و به سخن من گوش بدهید.
Чи будете ви говорити неправду про Бога, чи будете ви говорити оману про Нього?
چرا دروغ می‌گویید فکر می‌کنید که دروغ شما منفعتی برای خدا دارد؟
Чи будете ви уважати на Нього? Чи за Бога на прю постаєте?
می‌خواهید به بهانهٔ طرفداری از او، حقیقت را بپوشانید و ادّعای خود را ارائه نمایید.
Чи добре, що вас Він дослідить? Чи як з людини сміються, так будете ви насміхатися з Нього?
اگر خدا از نزدیک به شما نگاه کند، آیا چیز خوبی در شما پیدا می‌کند؟ آیا می‌توانید او را هم مثل انسانها فریب بدهید؟
Насправді Він вас покарає, якщо будете ви потурати таємно особі!
بدانید که اگر از این کار دست نکشید، خدا شما را جزا خواهد می‌دهد.
Чи ж велич Його не настрашує вас, і не нападає на вас Його страх?
و قدرت او شما را به وحشت می‌اندازد.
Ваші нагадування це прислів'я із попелу, ваші башти це глиняні башти!
دلایل شما بی‌معنی و ادّعایتان مانند دیوارهای گِلی سُست و بی‌اساس است.
Мовчіть передо мною, а я говоритиму, і нехай щобудь прийде на мене!
پس خاموش باشید و به من فرصت بدهید که حرف خود را بزنم و بعد هرچه می‌خواهد بشود!
Нащо дертиму я своє тіло зубами своїми, а душу свою покладу в свою руку?
با این کار، جان خود را به خطر می‌اندازم.
Ось Він мене вб'є, і я надії не матиму, але перед обличчям Його про дороги свої сперечатися буду!
هیچ امیدی ندارم. گرچه خدا مرا بکشد، در حضور او از خود دفاع خواهم کرد.
І це мені буде спасінням, бо перед обличчя Його не підійде безбожний.
ممکن است با راستگویی خود نجات یابم، چون شخص بی‌گناهی هستم، با جرأت در پیشگاه خدا می‌ایستم.
Направду послухайте слова мого, а моє це освідчення в ваших ушах нехай буде.
اکنون به سخنان من گوش بدهید و به توضیحات من توجّه کنید.
Ось я суд спорядив, бо я справедливий, те знаю!
ادّعای من این است: من می‌دانم که تبرئه می‌شوم.
Хто той, що буде зо мною провадити прю? Бо тепер я замовк би й помер би...
خدایا آیا برای متّهم کردن من می‌آیی؟ اگر چنین است، من آماده‌ام تا ساکت شوم و بمیرم.
Тільки двох цих речей не роби Ти зо мною, тоді від обличчя Твого я не буду ховатись:
خدایا، از تو فقط دو تقاضا دارم و اگر آنها را اجابت فرمایی، آنگاه می‌توانم با تو روبه‌رو شوم.
віддали Свою руку від мене, а Твій страх хай мене не жахає!...
از مجازات من دست بردار و با هیبت خود مرا به وحشت نینداز.
Тоді клич, а я відповідатиму, або я говоритиму, Ти ж мені відповідь дай!
خدایا اول تو حرف بزن و من پاسخ خواهم داد، یا اجازه بده حرف خود را بزنم و آن وقت جواب مرا بده.
Скільки в мене провин та гріхів? Покажи Ти мені мій переступ та гріх мій!
به من بگو که گناه و تقصیر من چیست و خطاهای مرا نشان بده.
Чому Ти ховаєш обличчя Своє і вважаєш мене Собі ворогом?
چرا روی خود را از من می‌پوشانی؟ چرا با من مثل دشمن خودت برخورد می‌کنی؟
Чи Ти будеш страхати завіяний вітром листок? Чи Ти соломину суху будеш гнати?
آیا تو سعی می‌کنی مرا بترسانی؟ من چیزی بیشتر از یک برگ نیستم؛ آیا به یک پَر‌ِ کاه حمله می‌کنی؟
Бо Ти пишеш на мене гіркоти й провини мого молодечого віку даєш на спадок мені,
تو اتّهامات تلخی را علیه من می‌آوری، حتّی برای گناهانی که در جوانی مرتکب شدم.
і в кайдани заковуєш ноги мої, і всі дороги мої стережеш, назирці ходиш за мною,
پاهایم را در زنجیر می‌گذاری و هر قدمی که برمی‌دارم مراقب من هستی.
і він розпадається, мов та трухлявина, немов та одежа, що міль її з'їла!...
در نتیجه مانند چوبِ پوسیده و لباسِ بید خورده نابود می‌شوم.