Job 5

Ану клич, чи є хто, щоб тобі відповів? І до кого з святих ти вдасися?

Råb kun! Giver nogen dig Svar? Og til hvem af de Hellige vender du dig?

Бо гнів побиває безглуздого, а заздрощі смерть завдають нерозумному!

Thi Dårens Harme koster ham Livet, Tåbens Vrede bliver hans Død.

Я бачив безумного, як він розсівся, та зараз оселя його спорохнявіла...

Selv har jeg set en Dåre rykkes op, hans Bolig rådne brat;

Від спасіння далекі сини його, вони без рятунку почавлені будуть у брамі!

hans Sønner var uden Hjælp, trådtes ned i Porten, ingen reddede dem;

Його жниво голодний поїсть, і з-між терну його забере, і спрагнені ось поковтають маєток його!

sultne åd deres Høst, de tog den, selv mellem Torne, og tørstige drak deres Mælk.

Бо нещастя виходить не з пороху, а горе росте не з землі,

Thi Vanheld vokser ej op af Støvet, Kvide spirer ej frem af Jorden,

бо людина народжується на страждання, як іскри, щоб угору летіти...

men Mennesket avler Kvide, og Gnisterne flyver til Vejrs.

А я б удавався до Бога, і на Бога б поклав свою справу,

Nej, jeg vilde søge til Gud og lægge min Sag for ham,

Він чинить велике та недослідиме, предивне, якому немає числа,

som øver ufattelig Vælde og Undere uden Tal,

бо Він дає дощ на поверхню землі, і на поля посилає Він воду,

som giver Regn på Jorden og nedsender Vand over Marken

щоб поставить низьких на високе, і зміцнити спасіння засмучених.

for at løfte de bøjede højt, så de sørgende opnår Frelse,

Він розвіює задуми хитрих, і не виконують плану їх руки,

han, som krydser de kloges Tanker, så de ikke virker noget, der varer,

Він мудрих лукавством їх ловить, і рада крутійська марною стає,

som fanger de vise i deres Kløgt, så de listiges Råd er forhastet;

вдень знаходять вони темноту, а в полудень мацають, мов уночі!...

i Mørke raver de, selv om Dagen, famler ved Middag, som var det Nat.

І Він від меча урятовує бідного, а з міцної руки бідаря,

Men han frelser den arme fra Sværdet og fattig af stærkes Hånd,

і стається надія нужденному, і замкнула уста свої кривда!

så der bliver Håb for den ringe og Ondskaben lukker sin Mund.

Тож блаженна людина, яку Бог картає, і ти не цурайсь Всемогутнього кари:

Held den Mand, som revses at Gud; ringeagt ej den Almægtiges Tugt!

Бо Він рану завдасть і перев'яже, Він ламає й вигоюють руки Його!

Thi han sårer, og han forbinder, han slår, og hans Hænder læger.

В шістьох лихах спасає тебе, а в сімох не діткне тебе зло:

Seks Gange redder han dig i Trængsel, syv går Ulykken uden om dig;

Викупляє тебе Він від смерти за голоду, а в бою з рук меча.

han frier dig fra Døden i Hungersnød, i Krig fra Sværdets Vold;

Як бич язика запанує, сховаєшся ти, і не будеш боятись руїни, як прийде вона.

du er gemt for Tungens Svøbe, har intet at frygte, når Voldsdåd kommer;

З насилля та з голоду будеш сміятись, а земної звірини не бійся.

du ler ad Voldsdåd og Hungersnød og frygter ej Jordens vilde dyr;

Бо з камінням на полі є в тебе умова, і звір польовий примирився з тобою.

du har Pagt med Markens Sten, har Fred med Markens Vilddyr;

І довідаєшся, що намет твій спокійний, і переглянеш домівку свою, і не знайдеш у ній недостатку.

du kender at have dit Telt i Fred, du mønstrer din Bolig, og intet fattes;

І довідаєшся, що численне насіння твоє, а нащадки твої як трава на землі!

du kender at have et talrigt Afkom, som Jordens Urter er dine Spirer;

І в дозрілому віці до гробу ти зійдеш, як збіжжя доспіле ввіходить до клуні за часу свого!

Graven når du i Ungdomskraft, som Neg føres op, når Tid er inde.

Отож, дослідили ми це й воно так, послухай цього, й зрозумій собі все!

Se, det har vi gransket, således er det; det har vi hørt, så vid også du det!