Proverbs 24

Не завидуй злим людям, не бажай бути з ними,

Nenásleduj lidí zlých, aniž žádej bývati s nimi.

бо їхне серце говорить про здирство, а уста їхні мовлять про зло.

Nebo o zhoubě přemýšlí srdce jejich, a rtové jejich o trápení mluví.

Дім будується мудрістю, і розумом ставиться міцно.

Moudrostí vzdělán bývá dům, a rozumností upevněn.

А через пізнання кімнати наповнюються усіляким маєтком цінним та приємним.

Skrze umění zajisté pokojové naplněni bývají všelijakým zbožím drahým a utěšeným.

Мудрий сильніший від сильного, а людина розумна від повносилого.

Muž moudrý jest silný, a muž umělý přidává síly.

Тому то провадь війну мудрими радами, бо спасіння в численності радників.

Nebo skrze rady opatrné svedeš bitvu, a vysvobození skrze množství rádců.

Для безумного мудрість занадто висока, своїх уст не розкриє при брамі.

Vysoké jsou bláznu moudrosti; v bráně neotevře úst svých.

Хто чинити лихе заміряє, того звуть лукавим.

Kdo myslí zle činiti, toho nešlechetným nazovou.

Замір глупоти то гріх, а насмішник огида людині.

Zlé myšlení blázna jest hřích, a ohavnost lidská posměvač.

Якщо ти в день недолі знесилився, то мала твоя сила.

Budeš-li se lenovati ve dni ssoužení, špatná bude síla tvá.

Рятуй узятих на смерть, також тих, хто на страчення хилиться, хіба не підтримаєш їх?

Vytrhuj jaté k smrti; nebo od těch, ješto se chýlí k zabití, což bys se zdržel?

Якщо скажеш: Цього ми не знали! чи ж Той, хто серця випробовує, знати не буде? Він Сторож твоєї душі, і він знає про це, і поверне людині за чином її.

Díš-li: Aj, nevěděli jsme o tom: zdaliž ten, jenž zpytuje srdce, nerozumí, a ten, kterýž jest strážce duše tvé, nezná, a neodplatí každému podlé skutků jeho?

Їж, сину мій, мед, бо він добрий, а мед щільниковий солодкий він на піднебінні твоїм,

Synu můj, jez med, nebo dobrý jest, a plást sladký dásním tvým.

отак мудрість пізнай для своєї душі: якщо знайдеш її, то ти маєш майбутність, і надія твоя не понищиться!

Tak umění moudrosti duši tvé. Jestliže ji najdeš, onať bude mzda, a naděje tvá nebude vyťata.

Не чатуй на помешкання праведного, ти безбожнику, не ограблюй мешкання його,

Nečiniž úkladů, ó bezbožníče, příbytku spravedlivého, a nekaz odpočinutí jeho.

бо праведний сім раз впаде та зведеться, а безбожний в погибіль впаде!

Nebo ač sedmkrát padá spravedlivý, však zase povstává, bezbožníci pak padají ve zlém.

Не тішся, як ворог твій падає, а коли він спіткнеться, хай серце твоє не радіє,

Když by padl nepřítel tvůj, neraduj se, a když by klesl, nechať nepléše srdce tvé,

щоб Господь не побачив, і це не було в Його очах лихим, і щоб Він не звернув Свого гніву від нього на тебе!

Aby snad nepopatřil Hospodin, a nelíbilo by se to jemu, a odvrátil by od něho hněv svůj.

Не пались на злочинців, не заздри безбожним,

Nehněvej se příčinou zlostníků, aniž následuj bezbožných.

бо злому не буде майбутности, світильник безбожних погасне.

Nebo zlý nebude míti odplaty; svíce bezbožných zhasne.

Бійся, сину мій, Господа та царя, не водися з непевними,

Boj se Hospodina, synu můj, i krále, a k neustavičným se nepřiměšuj.

бо погибіль їхня нагло постане, а біду від обох тих хто знає?

Nebo v náhle nastane bída jejich, a pomstu obou těch kdo zná?

І оце ось походить від мудрих: Звертати увагу в суді на обличчя не добре.

Také i toto moudrým náleží: Přijímati osobu v soudu není dobré.

Хто буде казати безбожному: Праведний ти! того проклинатимуть люди, і гніватись будуть на того народи.

Toho, kdož říká bezbožnému: Spravedlivý jsi, klnouti budou lidé, a v ošklivost jej vezmou národové.

А тим, хто картає його, буде миле оце, і прийде на них благословення добра!

Ale kteříž kárají, budou potěšeni, a přijde na ně požehnání dobrého.

Мов у губи цілує, хто відповідає правдиве.

Bude líbati rty toho, kdož mluví slova pravá.

Приготуй свою працю надворі, й оброби собі поле, а потім збудуєш свій дім.

Nastroj vně dílo své, a sprav je sobě na poli; potom také vystavíš dům svůj.

Не будь ложним свідком на свого ближнього, і не підговорюй устами своїми.

Nebývej svědkem všetečným proti bližnímu svému, aniž lahodně namlouvej rty svými.

Не кажи: Як зробив він мені, так зроблю я йому, верну людині за чином її!

Neříkej: Jakž mi učinil, tak mu učiním; odplatím muži tomu podlé skutku jeho.

Я проходив край поля людини лінивої, та край виноградника недоумкуватого,

Přes pole muže lenivého šel jsem, a přes vinici člověka nemoudrého,

і ось все воно позаростало терням, будяками покрита поверхня його, камінний же мур його був поруйнований...

A aj, porostlo všudy trním, přikryly všecko kopřivy, a ohrada kamenná její byla zbořená.

І бачив я те, і увагу звернув, і взяв я поуку собі:

A vida to, posoudil jsem toho; vida, vzal jsem to k výstraze.

Ще трохи поспати, подрімати ще трохи, руки трохи зложити, щоб полежати,

Maličko pospíš, maličko zdřímeš, maličko složíš ruce, abys poležel,

і приходить, немов мандрівник, незаможність твоя, і нужда твоя, як озброєний муж!...

V tom přijde jako pocestný chudoba tvá, a nouze tvá jako muž zbrojný.