Proverbs 17

Ліпший черствий кусок зо спокоєм, ніж дім, повний учти м'ясної зо сваркою.

Bolji je zalogaj suha kruha s mirom nego sa svađom kuća puna žrtvene pečenke.

Раб розумний панує над сином безпутнім, і серед братів він поділить спадок.

Razuman sluga vlada nad sinom sramotnim i s braćom će dijeliti baštinu.

Для срібла топильна посудина, а горно для золота, Господь же серця випробовує.

Taljika je za srebro i peć za zlato, a srca iskušava Jahve sam.

Лиходій слухається уст безбожних, слухає неправдомов язика лиходійного.

Zločinac rado sluša usne prijevarne, i lažac spremno prisluškuje pogubnu jeziku.

Хто сміється з убогого, той ображає свого Творця, хто радіє з нещастя, не буде такий без вини.

Tko se ruga siromahu, podruguje se Stvoritelju njegovu, i tko se veseli nesreći, ne ostaje bez kazne.

Корона для старших онуки, а пишнота дітей їхні батьки.

Unuci su vijenac starcima, a sinovima ures oci njihovi.

Не пристойна безумному мова поважна, а тим більше шляхетному мова брехлива.

Ne dolikuje budali uzvišena besjeda, a još manje odličniku usne lažljive.

Хабар в очах його власника самоцвіт: до всього, до чого повернеться, буде щастити йому.

Dar je čarobni kamen u očima onoga koji ga daje: kamo se god okrene, uspijeva.

Хто шукає любови провину ховає, хто ж про неї повторює, розгонює друзів.

Tko prikriva prijestup, traži ljubav, a tko glasinu širi, razgoni prijatelje.

На розумного більше впливає одне остереження, як на глупака сто ударів.

Razumna se ukor jače doima nego bezumna stotina udaraca.

Злий шукає лише неслухняности, та вісник жорстокий на нього пошлеться.

Opak čovjek ide samo za zlom, ali se okrutan glasnik šalje na nj.

Ліпше спіткати обездітнену ведмедицю, що кидається на людину, аніж нерозумного в глупоті його.

Bolje je nabasati na medvjedicu kojoj ugrabiše mlade nego na bezumnika u njegovoj ludosti.

Хто відплачує злом за добро, не відступить лихе з його дому.

Tko dobro zlom uzvraća neće ukloniti nesreću od doma svojeg.

Почин сварки то прорив води, тому перед вибухом сварки покинь ти її!

Zametnuti svađu isto je kao pustiti poplavu: stoga prije nego svađa izbije, udalji se!

Хто оправдує несправедливого, і хто засуджує праведного, обидва вони Господеві огидні.

Tko opravdava krivoga i tko osuđuje pravoga, obojica su mrski Jahvi.

Нащо ті гроші в руці нерозумного, щоб мудрість купити, як мозку нема?

Čemu novac u ruci bezumnomu? Da njime mudrost kupi, kad nema razbora!

Правдивий друг любить за всякого часу, в недолі ж він робиться братом.

Prijatelj ljubi u svako vrijeme, a u nevolji i bratom postaje.

Людина, позбавлена розуму, ручиться, поруку дає за друга свого.

Nerazuman čovjek daje ruku i jamči pred svojim bližnjim.

Хто сварку кохає, той любить гріх; хто ж підвищує уста свої, той шукає нещастя.

Grijeh ljubi tko ljubi svađu, i tko visoko diže svoja vrata, traži propast.

Людина лукавого серця не знайде добра, хто ж лукавить своїм язиком, упаде в зло.

Opak srcem ne nalazi sreće, i komu je jezik zao, zapada u nesreću.

Хто родить безумного, родить на смуток собі, і не потішиться батько безглуздого.

Tko rodi bezumna, na tugu mu je; a nije veseo ni otac budale.

Серце радісне добре лікує, а пригноблений дух сушить кості.

Veselo je srce izvrstan lijek, a neveseo duh suši kosti.

Безбожний таємно бере хабара, щоб зігнути путі правосуддя.

Opaki prima dar iz njedara da bi iskrivio putove pravici.

З обличчям розумного мудрість, а очі глупця аж на кінці землі.

Razuman ima mudrost pred sobom, a bezumniku su oči na kraj zemlje.

Нерозумний син смуток для батька, для своєї ж родительки гіркість.

Briga je ocu bezuman sin i žalost roditeljki svojoj.

Не добре карати справедливого, бити шляхетних за щирість!

Ne valja kažnjavati pravednika, a nije pravo ni tući odličnike.

Хто слова свої стримує, той знає пізнання, і холоднокровний розумна людина.

Tko usteže svoje riječi, razumije mudrost, i razuman je čovjek mirna duha.

І глупак, як мовчить, уважається мудрим, а як уста свої закриває розумним.

I luđak se smatra mudrim kada šuti i razumnim kad susteže svoje usne.