Job 5

Ану клич, чи є хто, щоб тобі відповів? І до кого з святих ти вдасися?

Ded zazivlji! Zar će ti se tko odazvat'? Kojem li se svecu misliš sad obratit'?

Бо гнів побиває безглуздого, а заздрощі смерть завдають нерозумному!

Doista, budalu njegov bijes ubija, luđaka će sasvim skončat ljubomora.

Я бачив безумного, як він розсівся, та зараз оселя його спорохнявіла...

Bezumnika vidjeh kako korijen pušta, al' prokletstvo skoro na kuću mu pade.

Від спасіння далекі сини його, вони без рятунку почавлені будуть у брамі!

Njegovi su sinci daleko od spasa, njih nezaštićene na Vratima tlače.

Його жниво голодний поїсть, і з-між терну його забере, і спрагнені ось поковтають маєток його!

Ljetinu njihovu pojedoše gladni, sam Bog ju je njima oteo iz usta, a žedni hlepe za njihovim dobrima.

Бо нещастя виходить не з пороху, а горе росте не з землі,

Ne, opačina ne izbija iz zemlje, nit' nevolja iz tla može nići sama,

бо людина народжується на страждання, як іскри, щоб угору летіти...

nego čovjek rađa muku i nevolju kao što let orlov teži u visinu.

А я б удавався до Бога, і на Бога б поклав свою справу,

Al' ja bih se ipak Bogu utekao i pred njime stvar bih svoju razložio.

Він чинить велике та недослідиме, предивне, якому немає числа,

Nedokučiva on djela silna stvori, čudesa koja se izbrojit' ne mogu.

бо Він дає дощ на поверхню землі, і на поля посилає Він воду,

On kišom rosi po svem licu zemljinu i vodu šalje da nam polja natapa.

щоб поставить низьких на високе, і зміцнити спасіння засмучених.

Da bi ponižene visoko digao, da bi ojađene srećom obdario,

Він розвіює задуми хитрих, і не виконують плану їх руки,

redom ruši ono što lukavci smisle, što god započeli, on im izjalovi.

Він мудрих лукавством їх ловить, і рада крутійська марною стає,

On hvata mudre u njihovu lukavstvu, naume spletkara obraća u ništa.

вдень знаходять вони темноту, а в полудень мацають, мов уночі!...

Posred bijela dana zapadnu u tamu, pipaju u podne kao usred noći.

І Він від меча урятовує бідного, а з міцної руки бідаря,

On iz njinih ralja izbavlja jadnika, iz silničkih ruku diže siromaha.

і стається надія нужденному, і замкнула уста свої кривда!

Tako se pokaže nada nevoljniku, i nepravda mora zatvoriti usta.

Тож блаженна людина, яку Бог картає, і ти не цурайсь Всемогутнього кари:

Da, blago čovjeku koga Bog odbaci! Stoga ti ne prezri karanje Svesilnog!

Бо Він рану завдасть і перев'яже, Він ламає й вигоюють руки Його!

On ranjava, ali i ranu povija, udara i svojom zacjeljuje rukom.

В шістьох лихах спасає тебе, а в сімох не діткне тебе зло:

Iz šest će nevolja tebe izbaviti, ni u sedmoj zlo te dotaknuti neće.

Викупляє тебе Він від смерти за голоду, а в бою з рук меча.

U gladi, od smrti on će te spasiti, a u ratu, oštru će te otet maču.

Як бич язика запанує, сховаєшся ти, і не будеш боятись руїни, як прийде вона.

Biču zla jezika uklonit će tebe, ispred otimača bez straha ćeš biti.

З насилля та з голоду будеш сміятись, а земної звірини не бійся.

Suši i studeni ti ćeš se smijati i od divljih zvijeri strahovati nećeš.

Бо з камінням на полі є в тебе умова, і звір польовий примирився з тобою.

Sklopit' ti ćeš savez s kamenjem na njivi, zvjerad divlja s tobom u miru će biti.

І довідаєшся, що намет твій спокійний, і переглянеш домівку свою, і не знайдеш у ній недостатку.

U šatoru svome mir ćeš uživati, dom svoj kad pohodiš netaknut će stajat.

І довідаєшся, що численне насіння твоє, а нащадки твої як трава на землі!

Koljeno ćeš svoje gledat' gdje se množi i potomstvo gdje ti kao trava raste.

І в дозрілому віці до гробу ти зійдеш, як збіжжя доспіле ввіходить до клуні за часу свого!

U grob ti ćeš leći kada budeš zreo, kao što se žito snosi kad dozori.

Отож, дослідили ми це й воно так, послухай цього, й зрозумій собі все!

Sve motrismo ovo: istina je živa! zato sve za dobro svoje ti poslušaj."