Luke 19

Och han kom in i Jeriko och gick fram genom staden.

І, ввійшовши Ісус, переходив через Єрихон.

Där fanns en man, vid namn Sackeus, som var förman för publikanerna och en rik man.

І ось чоловік, що звався Закхей, він був старший над митниками, і був багатий,

Denne ville gärna veta vem som var Jesus och ville se honom, men han kunde det icke för folkets skull, ty han var liten till växten.

бажав бачити Ісуса, хто Він, але з-за народу не міг, бо малий був на зріст.

Då skyndade han i förväg och steg upp i ett mullbärsfikonträd för att få se honom, ty han skulle komma den vägen fram.

І, забігши вперед, він виліз на фіґове дерево, щоб бачити Його, бо Він мав побіч нього проходити.

När Jesus nu kom till det stället, såg han upp och sade till honom: »Sackeus, skynda dig ned, ty i dag måste jag gästa i ditt hus.»

А коли на це місце Ісус підійшов, то поглянув угору до нього й промовив: Закхею, зійди зараз додолу, бо сьогодні потрібно Мені бути в домі твоїм!

Och han skyndade sig ned och tog emot honom med glädje.

І той зараз додолу ізліз, і прийняв Його з радістю.

Men alla som sågo det knorrade och sade: »Han har gått in för att gästa hos en syndare.»

А всі, як побачили це, почали нарікати, і казали: Він до грішного мужа в гостину зайшов!

Men Sackeus trädde fram och sade till Herren: »Herre, hälften av mina ägodelar giver jag nu åt de fattiga; och om jag har utkrävt för mycket av någon, så giver jag fyradubbelt igen.

Став же Закхей та й промовив до Господа: Господи, половину маєтку свого я віддам ось убогим, а коли кого скривдив був чим, верну вчетверо.

Och Jesus sade om honom: »I dag har frälsning vederfarits detta hus, eftersom också han är en Abrahams son.

Ісус же промовив до нього: Сьогодні на дім цей спасіння прийшло, бо й він син Авраамів.

Ty Människosonen har kommit för att uppsöka och frälsa det som var förlorat.»

Син бо Людський прийшов, щоб знайти та спасти, що загинуло!

Medan de hörde härpå, framställde han ytterligare en liknelse, eftersom han var nära Jerusalem och de nu menade att Guds rike strax skulle uppenbaras.

Коли ж вони слухали це, розповів Він іще одну притчу, бо Він був недалеко від Єрусалиму, вони ж думали, що об'явиться Боже Царство тепер.

Han sade alltså: »En man av förnämlig släkt tänkte fara bort till ett avlägset land för att utverka åt sig konungslig värdighet; sedan skulle han komma tillbaka.

Отож Він сказав: Один чоловік, роду славного, відправлявся в далеку країну, щоб царство прийняти й вернутись.

Och han kallade till sig tio sin tjänare och gav dem tio pund och sade till dem: 'Förvalten dessa, till dess jag kommer tillbaka.'

І покликав він десятьох своїх рабів, дав їм десять мін, і сказав їм: Торгуйте, аж поки вернуся.

Men hans landsmän hatade honom och sände, efter hans avfärd, åstad en beskickning och läto säga: 'Vi vilja icke att denne skall bliva konung över oss.»

Та його громадяни його ненавиділи, і послали посланців услід за ним, кажучи: Не хочемо, щоб він був над нами царем.

När han sedan kom tillbaka, efter att hava utverkat åt sig den konungsliga värdigheten, lät han kalla till sig de tjänare åt vilka han hade givit penningarna, ty han ville veta vad var och en genom sin förvaltning hade förvärvat.

І сталось, коли він вернувся, як царство прийняв, то звелів поскликати рабів, яким срібло роздав, щоб довідатися, хто що набув.

Då kom den förste fram och sade: 'Herre, ditt pund har givit i vinst tio pund.'

І перший прийшов і сказав: Пане, міна твоя принесла десять мін.

Han svarade honom: 'Rätt så, du gode tjänare! Eftersom du har varit trogen i en mycket ringa sak, skall du få makt och myndighet över tio städer.'

І відказав він йому: Гаразд, рабе добрий! Ти в малому був вірний, володій десятьма містами.

Därefter kom den andre i ordningen och sade: 'Herre, ditt pund har avkastat fem pund.'

І другий прийшов і сказав: Пане, твоя міна п'ять мін принесла.

Då sade han jämväl till denne: 'Så vare ock du satt över fem städer.'

Він же сказав і тому: Будь і ти над п'ятьма містами.

Och den siste kom fram och sade: 'Herre, se här är ditt pund; jag har haft det förvarat i en duk.

І ще інший прийшов і сказав: Пане, ось міна твоя, що я мав її сховану в хустці.

Ty jag fruktade för dig, eftersom du är en sträng man; du vill taga upp vad du icke har lagt ned, och skörda vad du icke har sått.'

Я бо боявся тебе, ти ж бо людина жорстока: береш, чого не поклав, і жнеш, чого не посіяв.

Han sade till honom: 'Efter dina egna ord vill jag döma dig, du onde tjänare. Du visste alltså att jag är en sträng man, som vill taga upp vad jag icke har lagt ned, och skörda vad jag icke har sått?

І відказав той йому: Устами твоїми, злий рабе, суджу я тебе! Ти знав, що я жорстока людина, беру, чого не поклав, і жну, чого не посіяв.

Varför satte du då icke in mina penningar i en bank? Då hade jag, när jag kom hem, fått uppbära dem med ränta.'

Чому ж не віддав ти міняльникам срібла мого, і я, повернувшись, узяв би своє із прибутком?

Och han sade till dem som stodo vid hans sida: 'Tagen ifrån honom hans pund, och given det åt den som har de tio punden.'

І сказав він присутнім: Візьміть міну від нього, та дайте тому, хто десять мін має.

De sade till honom: 'Herre, han har ju redan tio pund.'

І відказали йому: Пане, він десять мін має.

Han svarade: 'Jag säger eder: Var och en som har, åt honom skall varda givet; men den som icke har, från honom skall tagas också det han har.

Говорю бо я вам: Кожному, хто має, то дасться йому, хто ж не має, забереться від нього і те, що він має.

Men dessa mina ovänner, som icke ville hava mig till konung över sig, fören dem hit huggen ned dem här inför mig.»

А тих ворогів моїх, які не хотіли, щоб царював я над ними, приведіте сюди, і на очах моїх їх повбивайте.

Sedan Jesus hade sagt detta, gick han framför de andra upp mot Jerusalem.

А як це оповів, Він далі пішов, простуючи в Єрусалим.

När han då nalkades Betfage och Betania, vid det berg som kallas Oljeberget, sände han åstad två av lärjungarna

І ото, як наблизився до Вітфагії й Віфанії, на горі, що Оливною зветься, Він двох учнів послав,

och sade: »Gån in i byn som ligger här mitt framför. Och när I kommen ditin, skolen I finna en åsnefåle stå där bunden, som ingen människa någonsin har suttit på, lösen den och fören den hit.

наказуючи: Ідіть у село, яке перед вами; увійшовши до нього, знайдете прив'язане осля, що на нього ніколи ніхто із людей не сідав. Відв'яжіть його, і приведіть.

Och om någon frågar eder varför I lösen den skolen I svara så: 'Herren behöver den.'»

Коли ж вас хто спитає: Нащо відв'язуєте?, відкажіть тому так: Господь потребує його.

Och de som hade blivit utsända gingo åstad och funno det så som han hade sagt dem.

Посланці ж відійшли, і знайшли, як Він їм був сказав.

Och när de löste fålen, frågade ägaren dem: »Varför lösen I fålen?»

А коли осля стали відв'язувати, хазяї його їх запитали: Нащо осля ви відв'язуєте?

De svarade: »Herren behöver den.»

Вони ж відказали: Господь потребує його.

Och de förde fålen till Jesus och lade sina mantlar på den och läto Jesus sätta sig därovanpå.

І вони привели до Ісуса його, і, поклавши одежу свою на осля, посадили Ісуса.

Och där han färdades fram bredde de ut sina mantlar under honom på vägen.

Коли ж Він їхав, вони простилали одежу свою по дорозі.

Och då han var nära foten av Oljeberget, begynte hela lärjungaskaran i sin glädje att med hög röst lova Gud för alla de kraftgärningar som de hade sett;

А як Він наближався вже до сходу з гори Оливної, то ввесь натовп учнів, радіючи, почав гучним голосом Бога хвалити за всі чуда, що бачили,

och de sade: »Välsignad vare han som kommer, konungen, i Herrens namn. Frid vare i himmelen och ära i höjden!»

кажучи: Благословенний Цар, що йде у Господнє Ім'я! Мир на небесах, і слава на висоті!

Och några fariséer som voro med i folkhopen sade till honom: »Mästare, förbjud dina lärjungar att ropa så.»

А деякі фарисеї з народу сказали до Нього: Учителю, заборони Своїм учням!

Men han svarade och sade: »Jag säger eder: Om dessa tiga, skola stenarna ropa.»

А Він їм промовив у відповідь: Кажу вам, що коли ці замовкнуть, то каміння кричатиме!

Då han nu kom närmare och fick se staden, begynte han gråta över den

І коли Він наблизився, і місто побачив, то заплакав за ним,

och sade: »O att du i dag hade insett, också du, vad din frid tillhör! Men nu är det fördolt för dina ögon.

і сказав: О, якби й ти хоч цього дня пізнало, що потрібне для миру тобі! Та тепер від очей твоїх сховане це.

Ty den tid skall komma över dig, då dina fiender skola omgiva dig med belägringsvall och innesluta dig och tränga dig på alla sidor.

Бо прийдуть на тебе ті дні, і твої вороги тебе валом оточать, і обляжуть тебе, і стиснуть тебе звідусюди.

Och de skola slå ned dig till jorden, tillika med dina barn, som äro i dig, och skola icke lämna kvar i dig sten på sten, därför att du icke aktade på den tid då du var sökt.»

І зрівняють з землею тебе, і поб'ють твої діти в тобі, і не позоставлять у тобі каменя на камені, бо не зрозуміло ти часу відвідин твоїх...

Och han gick in i helgedomen och begynte driva ut dem som sålde därinne;

А коли Він у храм увійшов, то почав виганяти продавців,

och han sade till dem: »Det är skrivet: 'Och mitt hus skall vara ett bönehus.' Men I haven gjort det till en rövarkula.»

до них кажучи: Написано: Дім Мій дім молитви, а ви з нього зробили печеру розбійників.

Och han undervisade var dag i helgedomen. Och översteprästerna och de skriftlärde och folkets förnämste män sökte efter tillfälle att förgöra honom;

І Він кожного дня у храмі навчав. А первосвященики й книжники й найважніші з народу шукали, щоб Його погубити,

men de kunde icke finna någon utväg därtill, ty allt folket höll sig till honom och hörde honom.

але не знаходили, що вчинити Йому, бо ввесь народ горнувся до Нього та слухав Його.