Job 13

 Ja, alltsammans har mitt öga sett,  mitt öra har hört det och nogsamt givit akt.

Ось усе оце бачило око моє, чуло ухо моє, та й усе зауважило...

 Vad I veten, det vet också jag;  icke står jag tillbaka för eder.

Як знаєте ви знаю й я, я не нижчий від вас,

 Men till den Allsmäktige vill jag nu tala,  det lyster mig att gå till rätta med Gud.

і я говоритиму до Всемогутнього, і переконувати хочу Бога!

 Dock, I ären män som spinna ihop lögn,  allasammans hopsätten I fåfängligt tal.

Та неправду куєте тут ви, лікарі непутящі ви всі!

 Om I ändå villen alldeles tiga!  Det kunde tillräknas eder som vishet.

О, коли б ви насправді мовчали, то вам це за мудрість було б!...

 Hören nu likväl mitt klagomål,  och akten på mina läppars gensagor.

Послухайте но переконань моїх: і вислухайте заперечення уст моїх.

 Viljen I försvara Gud med orättfärdigt tal  och honom till förmån bruka oärligt tal?

Чи будете ви говорити неправду про Бога, чи будете ви говорити оману про Нього?

 Skolen I visa eder partiska för honom  eller göra eder till sakförare för Gud?

Чи будете ви уважати на Нього? Чи за Бога на прю постаєте?

 Icke kan sådant ändas väl,  när han håller räfst med eder?  Eller kunnen I gäckas med honom,  såsom man kan gäckas med en människa?

Чи добре, що вас Він дослідить? Чи як з людини сміються, так будете ви насміхатися з Нього?

 Nej, förvisso skall han straffa eder,  om I visen en hemlig partiskhet.

Насправді Він вас покарає, якщо будете ви потурати таємно особі!

 Sannerligen, hans majestät skall då förskräcka eder,  och fruktan för honom skall falla över eder.

Чи ж велич Його не настрашує вас, і не нападає на вас Його страх?

 Edra tänkespråk skola då bliva visdomsord av aska,  edra försvarsverk varda såsom vallar av ler.

Ваші нагадування це прислів'я із попелу, ваші башти це глиняні башти!

 Tigen nu för min, så skall jag tala,  gånge så över mig vad det vara må.

Мовчіть передо мною, а я говоритиму, і нехай щобудь прийде на мене!

 Ja, huru det än går, vill jag fatta mitt kött mellan tänderna  och taga min själ i min hand.

Нащо дертиму я своє тіло зубами своїми, а душу свою покладу в свою руку?

 Må han dräpa mig, jag hoppas intet annat;  min vandel vill jag ändå hålla fram inför honom.

Ось Він мене вб'є, і я надії не матиму, але перед обличчям Його про дороги свої сперечатися буду!

 Redan detta skall lända mig till frälsning,  ty ingen gudlös dristar komma inför honom.

І це мені буде спасінням, бо перед обличчя Його не підійде безбожний.

 Hören, hören då mina ord,  och låten min förklaring tränga in i edra öron.

Направду послухайте слова мого, а моє це освідчення в ваших ушах нехай буде.

 Se, här lägger jag saken fram;  jag vet att jag skall befinnas hava rätt.

Ось я суд спорядив, бо я справедливий, те знаю!

 Eller gives det någon som kan vederlägga mig?  Ja, då vill jag tiga -- och dö.

Хто той, що буде зо мною провадити прю? Бо тепер я замовк би й помер би...

 Allenast två ting må du ej göra mot mig,  så behöver jag ej dölja mig inför ditt ansikte:

Тільки двох цих речей не роби Ти зо мною, тоді від обличчя Твого я не буду ховатись:

 din hand må du ej låta komma mig när,  och fruktan för dig må icke förskräcka mig.

віддали Свою руку від мене, а Твій страх хай мене не жахає!...

 Sedan må du åklaga, och jag vill svara,  eller ock skall jag tala, och du må gendriva mig.

Тоді клич, а я відповідатиму, або я говоритиму, Ти ж мені відповідь дай!

 Huru är det alltså med mina missgärningar och synder?  Låt mig få veta min överträdelse och synd.

Скільки в мене провин та гріхів? Покажи Ти мені мій переступ та гріх мій!

 Varför döljer du ditt ansikte  och aktar mig såsom din fiende?

Чому Ти ховаєш обличчя Своє і вважаєш мене Собі ворогом?

 Vill du skrämma ett löv som drives av vinden,  vill du förfölja ett borttorkat strå?

Чи Ти будеш страхати завіяний вітром листок? Чи Ти соломину суху будеш гнати?

 Du skriver ju bedrövelser på min lott  och giver mig till arvedel min ungdoms missgärningar;

Бо Ти пишеш на мене гіркоти й провини мого молодечого віку даєш на спадок мені,

 du sätter mina fötter i stocken,  du vaktar på alla vägar,  för mina fotsulor märker du ut stegen.

і в кайдани заковуєш ноги мої, і всі дороги мої стережеш, назирці ходиш за мною,

 Och detta mot en som täres bort lik murket trä,  en som liknar en klädnad sönderfrätt av mal!

і він розпадається, мов та трухлявина, немов та одежа, що міль її з'їла!...