Matthew 27

A gdy było rano, weszli w radę wszyscy przedniejsi kapłani i starsi ludu przeciwko Jezusowi, aby go zabili;

А коли настав ранок, усі первосвященики й старші народу зібрали нараду супроти Ісуса, щоб Йому заподіяти смерть.

I związawszy go, wiedli i podali Ponckiemu Piłatowi, staroście.

І, зв'язавши Його, повели, та й Понтію Пилату намісникові віддали.

Tedy Judasz, który go był wydał, widząc, iż był osądzony, żałując tego, wrócił trzydzieści srebrników, przedniejszym kapłanom i starszym ludu.

Тоді Юда, що видав Його, як побачив, що Його засудили, розкаявся, і вернув тридцять срібняків первосвященикам і старшим,

Mówiąc: Zgrzeszyłem, wydawszy krew niewinną! A oni rzekli: Cóż nam do tego? ty ujrzysz!

та й сказав: Я згрішив, невинну кров видавши. Вони ж відказали: А нам що до того? Дивись собі сам...

A porzuciwszy one srebrniki w kościele, odszedł, a odszedłszy powiesił się.

І, кинувши в храм срібняки, відійшов, а потому пішов, та й повісився...

Ale przedniejsi kapłani wziąwszy one srebrniki, mówili: Nie godzi się ich kłaść do skarbu kościelnego, gdyż zapłata jest krwi.

А первосвященики, як взяли срібняки, то сказали: Цього не годиться покласти до сховку церковного, це ж бо заплата за кров.

I naradziwszy się, kupili za nie rolę garncarzową na pogrzeb gościom.

А порадившись, купили на них поле ганчарське, щоб мандрівників ховати,

Dlatego ona rola nazwana jest rolą krwi, aż do dnia dzisiejszego.

чому й зветься те поле полем крови аж до сьогодні.

Tedy się wypełniło, co powiedziano przez Jeremijasza proroka, mówiącego: I wzięli trzydzieści srebrników, zapłatę oszacowanego, który był oszacowany od synów Izraelskich;

Тоді справдилось те, що сказав був пророк Єремія, промовляючи: І взяли вони тридцять срібняків, заплату Оціненого, що Його оцінили сини Ізраїлеві,

I dali je za rolę garncarzową, jako mi postanowił Pan.

і дали їх за поле ганчарське, як Господь наказав був мені.

A Jezus stał przed starostą; i pytał go starosta, mówiąc: Tyżeś jest on król żydowski? A Jezus mu rzekł: Ty powiadasz.

Ісус же став перед намісником. І намісник Його запитав і сказав: Чи Ти Цар Юдейський? Ісус же йому відказав: Ти кажеш.

A gdy nań skarżyli przedniejsi kapłani i starsi, nic nie odpowiedział.

Коли ж первосвященики й старші Його винуватили, Він нічого на те не відказував.

Tedy mu rzekł Piłat: Nie słyszyszże jako wiele przeciwko tobie świadczą?

Тоді каже до Нього Пилат: Чи не чуєш, як багато на Тебе свідкують?

Lecz mu nie odpowiedział i na jedno słowo, tak iż się starosta bardzo dziwował.

А Він ні на одне слово йому не відказував, так що намісник був дуже здивований.

Ale na święto zwykł był starosta wypuszczać ludowi jednego więźnia, którego by chcieli.

Мав же намісник звичай відпускати на свято народові в'язня одного, котрого хотіли вони.

I mieli natenczas więźnia znacznego, którego zwano Barabbasz.

Був тоді в'язень відомий, що звався Варавва.

A gdy się zebrali, rzekł do nich Piłat: Któregoż chcecie, abym wam wypuścił? Barabbasza, czyli Jezusa, którego zowią Chrystusem?

І, як зібрались вони, то сказав їм Пилат: Котрого бажаєте, щоб я вам відпустив: Варавву, чи Ісуса, що зветься Христос?

Bo wiedział, iż go z nienawiści wydali.

Бо він знав, що Його через заздрощі видали.

A gdy on siedział na sądowej stolicy, posłała do niego żona jego, mówiąc: Nie miej żadnej sprawy z tym sprawiedliwym; bom wiele ucierpiała dziś we śnie dla niego.

Коли ж він сидів на суддевім сидінні, його дружина прислала сказати йому: Нічого не май з отим Праведником, бо сьогодні вві сні я багато терпіла з-за Нього...

Ale przedniejsi kapłani i starsi namówili lud, aby prosili o Barabbasza, a Jezusa, aby stracili.

А первосвященики й старші попідмовляли народ, щоб просити за Варавву, а Ісусові смерть заподіяти.

A odpowiadając starosta, rzekł im: Którego chcecie, abym wam z tych dwóch wypuścił? a oni odpowiedzieli: Barabbasza.

Намісник тоді відповів і сказав їм: Котрого ж із двох ви бажаєте, щоб я вам відпустив? Вони ж відказали: Варавву.

Rzekł im Piłat: Cóż tedy uczynię z Jezusem, którego zowią Chrystusem? Rzekli mu wszyscy: Niech będzie ukrzyżowany.

Пилат каже до них: А що ж маю зробити з Ісусом, що зветься Христос? Усі закричали: Нехай розп'ятий буде!...

A starosta rzekł: Cóż wżdy złego uczynił? Ale oni tem bardziej wołali, mówiąc: Niech będzie ukrzyżowany!

А намісник спитав: Яке ж зло Він зробив? Вони ж зачали ще сильніше кричати й казати: Нехай розп'ятий буде!

A widząc Piłat, iż to nic nie pomagało, ale owszem się większy rozruch wszczynał, wziąwszy wodę, umył ręce przed ludem, mówiąc: Nie jestem ja winien krwi tego sprawiedliwego; wy ujrzycie.

І, як побачив Пилат, що нічого не вдіє, а неспокій ще більший стається, набрав він води, та й перед народом умив свої руки й сказав: Я невинний у крові Його! Самі ви побачите...

A odpowiadając wszystek lud, rzekł: Krew jego na nas i na dziatki nasze.

А ввесь народ відповів і сказав: На нас Його кров і на наших дітей!...

Tedy im wypuścił Barabbasza; ale Jezusa ubiczowawszy, wydał go, aby był ukrzyżowany.

Тоді відпустив їм Варавву, а Ісуса, збичувавши, він видав, щоб розп'ятий був.

Tedy żołnierze starościni przywiódłszy Jezusa na ratusz, zebrali do niego wszystkę rotę;

Тоді то намісникові вояки, до преторія взявши Ісуса, зібрали на Нього ввесь відділ.

A zewlekłszy go, przyodziali go płaszczem szarłatowym;

І, роздягнувши Його, багряницю наділи на Нього.

I uplótłszy koronę z ciernia, włożyli na głowę jego, i dali trzcinę w prawą rękę jego, a upadając przed nim na kolana, naśmiewali się z niego, mówiąc: Bądź pozdrowiony, królu żydowski!

І, сплівши з тернини вінка, поклали Йому на голову, а тростину в правицю Його. І, навколішки падаючи перед Ним, сміялися з Нього й казали: Радій, Царю Юдейський!

A plując na niego, wzięli onę trzcinę, i bili go w głowę jego.

І, плювавши на Нього, хапали тростину, та й по голові Його били...

A gdy się z niego naśmiali, zewlekli go z onego płaszcza, i oblekli go w szatę jego, i wiedli go, aby był ukrzyżowany.

А коли назнущалися з Нього, зняли з Нього плаща, і зодягнули в одежу Його. І повели Його на розп'яття.

A wychodząc znaleźli człowieka Cyrenejczyka, imieniem Szymon; tego przymusili, aby niósł krzyż jego.

А виходячи, стріли одного кірінеянина, Симон на ймення, його змусили нести для Нього хреста.

A przyszedłszy na miejsce rzeczone Golgota, które zowią miejscem trupich głów,

І, прибувши на місце, що зветься Голгофа, цебто сказати Череповище,

Dali mu pić ocet z żółcią zmieszany; a skosztowawszy, nie chciał pić.

дали Йому пити вина, із гіркотою змішаного, та, покуштувавши, Він пити не схотів.

A ukrzyżowawszy go, rozdzielili szaty jego, i miotali los, aby się wypełniło, co powiedziano przez proroka: Rozdzielili sobie szaty moje, a o odzienie moje los miotali.

А розп'явши Його, вони поділили одежу Його, кинувши жереба.

A siedząc, strzegli go tam.

І, посідавши, стерегли Його там.

I przybili nad głową jego winę jego napisaną: Ten jest Jezus, król żydowski.

І напис провини Його помістили над Його головою: Це Ісус, Цар Юдейський.

Byli też ukrzyżowani z nim dwaj zbójcy, jeden po prawicy, a drugi po lewicy.

Тоді розп'ято з Ним двох розбійників: одного праворуч, а одного ліворуч.

A ci, którzy mimo chodzili, bluźnili go, chwiejąc głowami swojemi,

А хто побіч проходив, Його лихословили та головами своїми хитали,

I mówiąc: Ty, co rozwalasz kościół, a w trzech dniach budujesz go, ratuj samego siebie; jeźliś jest Syn Boży, zstąp z krzyża.

і казали: Ти, що храма руйнуєш та за три дні будуєш, спаси Самого Себе! Коли Ти Божий Син, то зійди з хреста!

Także i przedniejsi kapłani z nauczonymi w Piśmie, i z starszymi, naśmiewając się, mówili:

Так само ж і первосвященики з книжниками та старшими, насміхаючися, говорили:

Inszych ratował, a samego siebie ratować nie może; jeźliż jest król Izraelski, niech teraz zstąpi z krzyża, a uwierzymy mu.

Він інших спасав, а Самого Себе не може спасти! Коли Цар Він Ізраїлів, нехай зійде тепер із хреста, і ми повіримо Йому!

Dufał w Bogu, niechże go teraz wybawi, jeźli się w nim kocha; boć powiedział: Jestem Synem Bożym.

Покладав Він надію на Бога, нехай Той Його тепер визволить, якщо Він угодний Йому. Бо Він говорив: Я Син Божий...

Także też i zbójcy, którzy byli z nim ukrzyżowani, urągali mu.

Також насміхалися з Нього й розбійники, що з Ним були розп'яті.

A od szóstej godziny stała się ciemność po wszystkiej ziemi aż do dziewiątej godziny.

А від години шостої аж до години дев'ятої темрява сталась по цілій землі!

A około dziewiątej godziny zawołał Jezus głosem wielkim, mówiąc: Eli, Eli, Lama Sabachtani! to jest, Boże mój! Boże mój! czemuś mię opuścił?

А коло години дев'ятої скрикнув Ісус гучним голосом, кажучи: Елі, Елі, лама савахтані? цебто: Боже Мій, Боже Мій, нащо Мене Ти покинув?...

Tedy niektórzy z tych, co tam stali, usłyszawszy to, mówili: Elijasza ten woła.

Дехто ж із тих, що стояли там, це почули й казали, що Він кличе Іллю.

A zarazem bieżawszy jeden z nich, wziął gąbkę, i napełnił ją octem, a włożywszy na trzcinę, dał mu pić.

А один із них зараз побіг і взяв губку та, оцтом її наповнивши, настромив на тростину й давав Йому пити.

A drudzy mówili: Zaniechaj; patrzajmy, jeźli przyjdzie Elijasz, aby go wybawił.

Інші казали: Чекай но, побачмо, чи прийде Ілля визволяти Його.

Ale Jezus zawoławszy po wtóre głosem wielkim, oddał ducha.

А Ісус знову голосом гучним іскрикнув, і духа віддав...

A oto zasłona kościelna rozerwała się na dwoje od wierzchu aż do dołu, i trzęsła się ziemia, a skały się rozpadały.

І ось завіса у храмі роздерлась надвоє від верху аж додолу, і земля потряслася, і зачали розпадатися скелі,

I groby się otwierały, a wiele ciał świętych, którzy byli zasnęli, powstało:

і повідкривались гроби, і повставало багато тіл спочилих святих,

A wyszedłszy z grobów po zmartwychwstaniu jego, weszli do miasta świętego, i pokazali się wielom.

а з гробів повиходивши, по Його воскресенні, до міста святого ввійшли, і багатьом із'явились.

Tedy setnik i ci, co z nim Jezusa strzegli, widząc trzęsienie ziemi, i to, co się działo, zlękli się bardzo, mówiąc: Prawdziwieć ten był Synem Bożym.

А сотник та ті, що Ісуса з ним стерегли, як землетруса побачили, і те, що там сталося, налякалися дуже й казали: Він був справді Син Божий!

A było tam wiele niewiast z daleka się przypatrujących, które były przyszły za Jezusem od Galilei, posługując mu;

Було там багато й жінок, що дивилися здалека, і що за Ісусом прийшли з Галілеї, і Йому прислуговували.

Między któremi była Maryja Magdalena, i Maryja, matka Jakóbowa i Jozesowa, i matka synów Zebedeuszowych.

Між ними була Марія Магдалина, і Марія, мати Якова й Йосипа, і мати синів Зеведеєвих.

A gdy był wieczór, przyszedł człowiek bogaty z Arymatyi, imieniem Józef, który też był uczniem Jezusowym.

А коли настав вечір, то прийшов муж багатий із Ариматеї, на ім'я Йосип, що й сам був навчався в Ісуса.

Ten przyszedłszy do Piłata, prosił o ciało Jezusowe. Tedy Piłat rozkazał, aby mu było ono ciało oddane;

Він прийшов до Пилата й просив тіла Ісусового. Пилат ізвелів тоді видати.

A Józef wziąwszy ono ciało, uwinął je w czyste prześcieradło;

І взяв Йосип Ісусове тіло, обгорнув його плащаницею чистою,

I położył je w nowym grobie swoim, który był w opoce wykował; a przywaliwszy do drzwi grobowych kamień wielki, odszedł.

і поклав його в гробі новому своїм, що був висік у скелі. До дверей гробових привалив він великого каменя, та й відійшов.

A była tam Maryja Magdalena, i druga Maryja, które siedziały przeciwko grobowi.

Була ж там Марія Магдалина та інша Марія, що сиділи насупроти гробу.

A drugiego dnia, który był pierwszy po przygotowaniu, zgromadzili się przedniejsi kapłani i Faryzeuszowie do Piłata.

А наступного дня, що за п'ятницею, до Пилата зібралися первосвященики та фарисеї,

Mówiąc: Panie! wspomnieliśmy, iż on zwodziciel powiedział, gdy jeszcze żyw był: Po trzech dniach zmartwychwstanę.

і сказали: Пригадали ми, пане, собі, що обманець отой, як живий іще був, то сказав: По трьох днях Я воскресну.

Rozkaż tedy obwarować grób aż do dnia trzeciego, by snać przyszedłszy uczniowie jego w nocy, nie ukradli go, i nie powiedzieli ludowi, iż powstał od umarłych; i będzie pośledni błąd gorszy niż pierwszy.

Звели ж гріб стерегти аж до третього дня, щоб учні Його не прийшли, та й не вкрали Його, і не сказали народові: Він із мертвих воскрес! І буде остання обмана гірша за першу...

Rzekł im Piłat: Macie straż, idźcież, obwarujcie, jako umiecie.

Відказав їм Пилат: Сторожу ви маєте, ідіть, забезпечте, як знаєте.

A oni poszedłszy, osadzili grób strażą, zapieczętowawszy kamień.

І вони відійшли, і, запечатавши каменя, біля гробу сторожу поставили.