Proverbs 17

Bedre et stykke tørt brød med ro og fred enn et hus fullt av slakt med trette.

Ліпший черствий кусок зо спокоєм, ніж дім, повний учти м'ясної зо сваркою.

En klok tjener får råde over en dårlig sønn, og iblandt brødrene får han del i arven.

Раб розумний панує над сином безпутнім, і серед братів він поділить спадок.

Der er digel for sølv og ovn for gull; men den som prøver hjertene, er Herren.

Для срібла топильна посудина, а горно для золота, Господь же серця випробовує.

Den onde akter på ondskaps lebe; løgneren lytter til ødeleggelses tunge.

Лиходій слухається уст безбожних, слухає неправдомов язика лиходійного.

Den som spotter den fattige, håner hans skaper; den som gleder sig over ulykke, skal ikke bli ustraffet.

Хто сміється з убогого, той ображає свого Творця, хто радіє з нещастя, не буде такий без вини.

De gamles krone er barnebarn, og barns pryd er deres fedre.

Корона для старших онуки, а пишнота дітей їхні батьки.

Det sømmer sig ikke for dåren å tale store ord, enn mindre for den høibårne å tale løgn.

Не пристойна безумному мова поважна, а тим більше шляхетному мова брехлива.

Gave er en edelsten i dens øine som får den; hvor den kommer, gjør den lykke.

Хабар в очах його власника самоцвіт: до всього, до чого повернеться, буде щастити йому.

Den som dekker over overtredelse, søker kjærlighet; men den som ripper op en sak, skiller venn fra venn.

Хто шукає любови провину ховає, хто ж про неї повторює, розгонює друзів.

Skjenn virker bedre på den forstandige enn hundre slag på dåren.

На розумного більше впливає одне остереження, як на глупака сто ударів.

En ond manns hu står bare til gjenstridighet, og en ubarmhjertig engel sendes imot ham.

Злий шукає лише неслухняности, та вісник жорстокий на нього пошлеться.

Bedre for en mann å møte en bjørn som ungene er tatt fra, enn en dåre i hans dårskap.

Ліпше спіткати обездітнену ведмедицю, що кидається на людину, аніж нерозумного в глупоті його.

Den som gjengjelder godt med ondt, fra hans hus skal ulykken ikke vike.

Хто відплачує злом за добро, не відступить лихе з його дому.

Å begynne trette er som å åpne for vann; la da tretten fare, før den blir for voldsom!

Почин сварки то прорив води, тому перед вибухом сварки покинь ти її!

Den som frikjenner en ugudelig, og den som domfeller en rettferdig, de er begge to en vederstyggelighet for Herren.

Хто оправдує несправедливого, і хто засуджує праведного, обидва вони Господеві огидні.

Hvad hjelper penger i dårens hånd til å kjøpe visdom, siden han er uten forstand?

Нащо ті гроші в руці нерозумного, щоб мудрість купити, як мозку нема?

En venn elsker alltid, og en bror fødes til hjelp i nød.

Правдивий друг любить за всякого часу, в недолі ж він робиться братом.

Et menneske som ikke har forstand, gir håndslag og går i borgen hos sin næste.

Людина, позбавлена розуму, ручиться, поруку дає за друга свого.

Den som elsker trette, elsker synd; den som gjør sin dør høi, søker sin egen undergang.

Хто сварку кохає, той любить гріх; хто ж підвищує уста свої, той шукає нещастя.

Den som er falsk i hjertet, finner intet godt, og den som er vrang i sin tale, faller i ulykke.

Людина лукавого серця не знайде добра, хто ж лукавить своїм язиком, упаде в зло.

Den som har en narr til sønn, får sorg av ham; en dåres far har ingen glede.

Хто родить безумного, родить на смуток собі, і не потішиться батько безглуздого.

Et glad hjerte gir god lægedom, men et nedslått mot tar margen fra benene.

Серце радісне добре лікує, а пригноблений дух сушить кості.

Den ugudelige tar gaver ut av barmen for å bøie rettens gang.

Безбожний таємно бере хабара, щоб зігнути путі правосуддя.

Den forstandige har visdommen for øie, men dårens øine er ved jordens ende.

З обличчям розумного мудрість, а очі глупця аж на кінці землі.

En uforstandig sønn er en gremmelse for sin far og en bitter sorg for henne som fødte ham.

Нерозумний син смуток для батька, для своєї ж родительки гіркість.

Å straffe også den rettferdige er ikke godt; å slå edle menn er tvert imot all rett.

Не добре карати справедливого, бити шляхетних за щирість!

Den som er sparsom med sine ord, er klok, og den koldsindige er en forstandig mann.

Хто слова свої стримує, той знає пізнання, і холоднокровний розумна людина.

Også dåren aktes for klok når han tier, for vis når han holder sine leber lukket.

І глупак, як мовчить, уважається мудрим, а як уста свої закриває розумним.