Proverbs 18

Den egensindige følger bare sin egen lyst; mot alle kloke råd viser han tenner.

Примхливий шукає сваволі, стає проти всього розумного.

Dåren bryr sig ikke om å være forstandig, men vil bare vise hvad han tenker i sitt hjerte.

Нерозумний не хоче навчатися, а тільки свій ум показати.

Når den ugudelige kommer, kommer også forakt, og med skammen følger spott.

З приходом безбожного й ганьба приходить, а з легковаженням сором.

Ordene i en manns munn er dype vann, visdoms kilde er en fremvellende bekk.

Слова уст людини глибока вода, джерело премудрости бризкотливий потік.

Det er ille å gi den skyldige medhold, å bøie retten for den rettferdige.

Не добре вважати на обличчя безбожного, щоб праведного повалити на суді.

Dårens leber volder trette, og hans munn roper efter pryl.

Уста нерозумного тягнуть до сварки, а слова його кличуть бійки.

Dårens munn er til ulykke for ham selv, og hans leber er en snare for hans liv.

Язик нерозумного загибіль для нього, а уста його то тенета на душу його.

En øretuters ord er som velsmakende retter, og de trenger ned i hjertets indre.

Слова обмовника мов ті присмаки, і вони сходять у нутро утроби.

Den som er lat i sin gjerning, er også en bror til ødeleggeren.

Теж недбалий у праці своїй то брат марнотратнику.

Herrens navn er et fast tårn; til det løper den rettferdige og blir berget.

Господнє Ім'я сильна башта: до неї втече справедливий і буде безпечний.

Den rikes gods er hans festning og som en høi mur i hans egen tanke.

Маєток багатому місто твердинне його, і немов міцний мур ув уяві його.

Forut for fall ophøier en manns hjerte sig, men ydmykhet går forut for ære.

Перед загибіллю серце людини високо несеться, перед славою ж скромність.

Når en svarer før han hører, da blir det til dårskap og skam for ham.

Хто відповідає на слово, ще поки почув, то глупота та сором йому!

En manns mot kan holde ham oppe i hans sykdom; men et nedslått mot - hvem kan bære det?

Дух дійсного мужа виносить терпіння своє, а духа прибитого хто піднесе?

Den forstandiges hjerte kjøper kunnskap, og de vises øre søker kunnskap.

Серце розумне знання набуває, і вухо премудрих шукає знання.

Et menneskes gave gir ham rum og fører ham frem for store herrer.

Дарунок людини виводить із утиску, і провадить її до великих людей.

Den som taler først i en rettsstrid, synes å ha rett; men så kommer motparten og gransker hans ord.

Перший у сварці своїй уважає себе справедливим, але прийде противник його та й дослідить його.

Loddet gjør ende på tretter og skiller mellem de mektige.

Жереб перериває сварки, та відділює сильних один від одного.

En bror som en har gjort urett mot, er vanskeligere å vinne enn en festning, og trette med ham er som en bom for en borg.

Розлючений брат протиставиться більше за місто твердинне, а сварки, немов засуви замку.

Ved frukten av en manns munn mettes hans buk; med sine lebers grøde blir han mettet.

Із плоду уст людини насичується її шлунок, вона насичується плодом уст своїх.

Død og liv er i tungens vold, og hver den som gjerne bruker den, skal ete dens frukt.

Смерть та життя у владі язика, хто ж кохає його, його плід поїдає.

Den som har funnet en hustru, har funnet lykke og fått en nådegave av Herren.

Хто жінку чеснотну знайшов, знайшов той добро, і милість отримав від Господа.

I ydmyke bønner taler den fattige, men den rike svarer med hårde ord.

Убогий говорить благально, багатий же відповідає зухвало.

En mann med mange venner går det ille; men der er venner som henger fastere ved en enn en bror.

Є товариші на розбиття, та є й приятель, більше від брата прив'язаний.