Matthew 27

Da det nu var blitt morgen, holdt alle yppersteprestene og folkets eldste råd imot Jesus, at de kunde drepe ham,

А коли настав ранок, усі первосвященики й старші народу зібрали нараду супроти Ісуса, щоб Йому заподіяти смерть.

og de bandt ham og førte ham bort og overgav ham til landshøvdingen Pilatus.

І, зв'язавши Його, повели, та й Понтію Пилату намісникові віддали.

Da nu Judas, som forrådte ham, så at han var blitt domfelt, angret han det, og han kom tilbake til yppersteprestene og de eldste med de tretti sølvpenninger og sa:

Тоді Юда, що видав Його, як побачив, що Його засудили, розкаявся, і вернув тридцять срібняків первосвященикам і старшим,

Jeg har syndet da jeg forrådte uskyldig blod. Men de sa: Hvad kommer det oss ved? Se du dertil!

та й сказав: Я згрішив, невинну кров видавши. Вони ж відказали: А нам що до того? Дивись собі сам...

Da kastet han sølvpengene inn i templet, og gikk bort og hengte sig.

І, кинувши в храм срібняки, відійшов, а потому пішов, та й повісився...

Men yppersteprestene tok sølvpengene og sa: Det er ikke tillatt å legge dem i tempelkisten; for det er blodpenger.

А первосвященики, як взяли срібняки, то сказали: Цього не годиться покласти до сховку церковного, це ж бо заплата за кров.

Og de holdt råd med hverandre, og kjøpte for pengene pottemakerens aker til gravsted for fremmede.

А порадившись, купили на них поле ганчарське, щоб мандрівників ховати,

Derfor heter denne aker Blodakeren den dag idag.

чому й зветься те поле полем крови аж до сьогодні.

Da blev det opfylt som er talt ved profeten Jeremias, som sier: Og de tok de tretti sølvpenninger, den verdsattes verdi, han som Israels barn lot verdsette,

Тоді справдилось те, що сказав був пророк Єремія, промовляючи: І взяли вони тридцять срібняків, заплату Оціненого, що Його оцінили сини Ізраїлеві,

og de gav dem for pottemakerens aker, således som Herren bød mig.

і дали їх за поле ганчарське, як Господь наказав був мені.

Men Jesus blev stilt frem for landshøvdingen. Og landshøvdingen spurte ham: Er du jødenes konge? Jesus sa til ham: Du sier det.

Ісус же став перед намісником. І намісник Його запитав і сказав: Чи Ти Цар Юдейський? Ісус же йому відказав: Ти кажеш.

Og på alle yppersteprestenes og de eldstes klagemål svarte han intet.

Коли ж первосвященики й старші Його винуватили, Він нічого на те не відказував.

Da sa Pilatus til ham: Hører du ikke hvor meget de vidner imot dig?

Тоді каже до Нього Пилат: Чи не чуєш, як багато на Тебе свідкують?

Og han svarte ham ikke på et eneste ord, så landshøvdingen undret sig storlig.

А Він ні на одне слово йому не відказував, так що намісник був дуже здивований.

Men på høitiden pleide landshøvdingen å gi folket en fange fri, hvem de vilde.

Мав же намісник звичай відпускати на свято народові в'язня одного, котрого хотіли вони.

Nu hadde de dengang en vel kjent fange, som hette Barabbas.

Був тоді в'язень відомий, що звався Варавва.

Da de nu var samlet, sa Pilatus til dem: Hvem vil I jeg skal gi eder fri, Barabbas eller Jesus, som de kaller Messias?

І, як зібрались вони, то сказав їм Пилат: Котрого бажаєте, щоб я вам відпустив: Варавву, чи Ісуса, що зветься Христос?

For han visste at det var av avind de hadde overgitt ham til ham.

Бо він знав, що Його через заздрощі видали.

Men mens han satt på dommersetet, sendte hans hustru bud til ham og lot si: Ha ikke noget med denne rettferdige å gjøre! for jeg har lidt meget i drømme idag for hans skyld.

Коли ж він сидів на суддевім сидінні, його дружина прислала сказати йому: Нічого не май з отим Праведником, бо сьогодні вві сні я багато терпіла з-за Нього...

Men yppersteprestene og de eldste overtalte folket til å be om å få Barabbas fri, og Jesus avlivet.

А первосвященики й старші попідмовляли народ, щоб просити за Варавву, а Ісусові смерть заподіяти.

Landshøvdingen tok nu til orde og sa til dem: Hvem av de to vil I jeg skal gi eder fri? De sa: Barabbas!

Намісник тоді відповів і сказав їм: Котрого ж із двох ви бажаєте, щоб я вам відпустив? Вони ж відказали: Варавву.

Pilatus sier til dem: Hvad skal jeg da gjøre med Jesus, som de kaller Messias? De sier alle: La ham korsfeste!

Пилат каже до них: А що ж маю зробити з Ісусом, що зветься Христос? Усі закричали: Нехай розп'ятий буде!...

Han sa da: Hvad ondt har han da gjort? Men de ropte enda sterkere: La ham korsfeste!

А намісник спитав: Яке ж зло Він зробив? Вони ж зачали ще сильніше кричати й казати: Нехай розп'ятий буде!

Da Pilatus så at han intet utrettet, men at det bare blev større opstyr, tok han vann og vasket sine hender for folkets øine og sa: Jeg er uskyldig i denne rettferdiges blod; se I dertil!

І, як побачив Пилат, що нічого не вдіє, а неспокій ще більший стається, набрав він води, та й перед народом умив свої руки й сказав: Я невинний у крові Його! Самі ви побачите...

Og alt folket svarte og sa: Hans blod komme over oss og over våre barn!

А ввесь народ відповів і сказав: На нас Його кров і на наших дітей!...

Da gav han dem Barabbas fri; men Jesus lot han hudstryke og overgav ham til å korsfestes.

Тоді відпустив їм Варавву, а Ісуса, збичувавши, він видав, щоб розп'ятий був.

Da tok landshøvdingens stridsmenn Jesus med sig inn i borgen og samlet hele vakten omkring ham.

Тоді то намісникові вояки, до преторія взявши Ісуса, зібрали на Нього ввесь відділ.

Og de klædde ham av og hengte en skarlagens kappe om ham,

І, роздягнувши Його, багряницю наділи на Нього.

og de flettet en krone av torner og satte på hans hode, og gav ham et rør i hans høire hånd, og de falt på kne for ham og hånte ham og sa: Vær hilset, du jødenes konge!

І, сплівши з тернини вінка, поклали Йому на голову, а тростину в правицю Його. І, навколішки падаючи перед Ним, сміялися з Нього й казали: Радій, Царю Юдейський!

Og de spyttet på ham og tok røret og slo ham i hodet.

І, плювавши на Нього, хапали тростину, та й по голові Його били...

Og da de hadde hånet ham, tok de kappen av ham og klædde ham i hans egne klær, og førte ham bort for å korsfeste ham.

А коли назнущалися з Нього, зняли з Нього плаща, і зодягнули в одежу Його. І повели Його на розп'яття.

Men mens de var på veien, traff de en mann fra Kyrene ved navn Simon; ham tvang de til å bære hans kors.

А виходячи, стріли одного кірінеянина, Симон на ймення, його змусили нести для Нього хреста.

Og da de kom til et sted som kalles Golgata, det er Hodeskallestedet,

І, прибувши на місце, що зветься Голгофа, цебто сказати Череповище,

gav de ham vin å drikke, blandet med galle; men da han smakte det, vilde han ikke drikke.

дали Йому пити вина, із гіркотою змішаного, та, покуштувавши, Він пити не схотів.

De korsfestet ham da, og delte hans klær imellem sig ved loddkasting;

А розп'явши Його, вони поділили одежу Його, кинувши жереба.

og de satt der og holdt vakt over ham.

І, посідавши, стерегли Його там.

Og over hans hode satte de klagemålet imot ham, således skrevet: Dette er Jesus, jødenes konge.

І напис провини Його помістили над Його головою: Це Ісус, Цар Юдейський.

Da blev to røvere korsfestet sammen med ham, en på den høire og en på den venstre side.

Тоді розп'ято з Ним двох розбійників: одного праворуч, а одного ліворуч.

Og de som gikk forbi, spottet ham og rystet på hodet og sa:

А хто побіч проходив, Його лихословили та головами своїми хитали,

Du som bryter ned templet og bygger det op igjen på tre dager, frels dig selv! Er du Guds Sønn, da stig ned av korset!

і казали: Ти, що храма руйнуєш та за три дні будуєш, спаси Самого Себе! Коли Ти Божий Син, то зійди з хреста!

Likeså spottet også yppersteprestene tillikemed de skriftlærde og de eldste ham og sa:

Так само ж і первосвященики з книжниками та старшими, насміхаючися, говорили:

Andre har han frelst, sig selv kan han ikke frelse! Han er jo Israels konge; la ham nu stige ned av korset, så skal vi tro på ham!

Він інших спасав, а Самого Себе не може спасти! Коли Цар Він Ізраїлів, нехай зійде тепер із хреста, і ми повіримо Йому!

Han har satt sin lit til Gud; han fri ham nu om han har behag i ham! Han har jo sagt: Jeg er Guds Sønn.

Покладав Він надію на Бога, нехай Той Його тепер визволить, якщо Він угодний Йому. Бо Він говорив: Я Син Божий...

På samme måte hånte også røverne ham, de som var korsfestet med ham.

Також насміхалися з Нього й розбійники, що з Ним були розп'яті.

Men fra den sjette time blev det mørke over hele landet like til den niende time.

А від години шостої аж до години дев'ятої темрява сталась по цілій землі!

Og ved den niende time ropte Jesus med høi røst og sa: Eli! Eli! lama sabaktani? det er: Min Gud! Min Gud! hvorfor har du forlatt mig?

А коло години дев'ятої скрикнув Ісус гучним голосом, кажучи: Елі, Елі, лама савахтані? цебто: Боже Мій, Боже Мій, нащо Мене Ти покинув?...

Men da nogen av dem som stod der, hørte det, sa de: Han roper på Elias!

Дехто ж із тих, що стояли там, це почули й казали, що Він кличе Іллю.

Og straks løp en av dem frem og tok en svamp og fylte den med eddik og stakk den på et rør og gav ham å drikke.

А один із них зараз побіг і взяв губку та, оцтом її наповнивши, настромив на тростину й давав Йому пити.

Men de andre sa: Vent, la oss se om Elias kommer for å frelse ham!

Інші казали: Чекай но, побачмо, чи прийде Ілля визволяти Його.

Men Jesus ropte atter med høi røst og opgav ånden.

А Ісус знову голосом гучним іскрикнув, і духа віддав...

Og se, forhenget i templet revnet i to stykker fra øverst til nederst, og jorden skalv, og klippene revnet,

І ось завіса у храмі роздерлась надвоє від верху аж додолу, і земля потряслася, і зачали розпадатися скелі,

og gravene åpnedes, og mange av de hensovede helliges legemer stod op,

і повідкривались гроби, і повставало багато тіл спочилих святих,

og de gikk ut av gravene efter hans opstandelse, og kom inn i den hellige stad og viste sig for mange.

а з гробів повиходивши, по Його воскресенні, до міста святого ввійшли, і багатьом із'явились.

Men da høvedsmannen og de som holdt vakt med ham over Jesus, så jordskjelvet og det som skjedde, blev de såre forferdet og sa: Sannelig, denne var Guds Sønn!

А сотник та ті, що Ісуса з ним стерегли, як землетруса побачили, і те, що там сталося, налякалися дуже й казали: Він був справді Син Божий!

Men mange kvinner som hadde fulgt Jesus fra Galilea og tjent ham, stod der og så på i frastand;

Було там багато й жінок, що дивилися здалека, і що за Ісусом прийшли з Галілеї, і Йому прислуговували.

blandt dem var Maria Magdalena, og Maria, Jakobs og Joses' mor, og Sebedeus-sønnenes mor.

Між ними була Марія Магдалина, і Марія, мати Якова й Йосипа, і мати синів Зеведеєвих.

Men da det var blitt aften, kom en rik mann fra Arimatea ved navn Josef, som også var blitt en Jesu disippel;

А коли настав вечір, то прийшов муж багатий із Ариматеї, на ім'я Йосип, що й сам був навчався в Ісуса.

han gikk til Pilatus og bad om Jesu legeme. Da bød Pilatus at det skulde gis ham.

Він прийшов до Пилата й просив тіла Ісусового. Пилат ізвелів тоді видати.

Og Josef tok legemet og svøpte det i et rent, fint linklæde

І взяв Йосип Ісусове тіло, обгорнув його плащаницею чистою,

og la det i sin nye grav, som han hadde latt hugge i klippen, og han veltet en stor sten for døren til graven, og gikk bort.

і поклав його в гробі новому своїм, що був висік у скелі. До дверей гробових привалив він великого каменя, та й відійшов.

Men Maria Magdalena og den andre Maria var der og satt like imot graven.

Була ж там Марія Магдалина та інша Марія, що сиділи насупроти гробу.

Men den næste dag, som var dagen efter beredelses-dagen, kom yppersteprestene og fariseerne sammen hos Pilatus

А наступного дня, що за п'ятницею, до Пилата зібралися первосвященики та фарисеї,

og sa: Herre! vi kommer i hu at mens denne forfører ennu var i live, sa han: Tre dager efter står jeg op.

і сказали: Пригадали ми, пане, собі, що обманець отой, як живий іще був, то сказав: По трьох днях Я воскресну.

Byd derfor at de vokter graven vel til den tredje dag, forat ikke hans disipler skal komme og stjele ham og så si til folket: Han er opstanden fra de døde, og den siste forførelse bli verre enn den første.

Звели ж гріб стерегти аж до третього дня, щоб учні Його не прийшли, та й не вкрали Його, і не сказали народові: Він із мертвих воскрес! І буде остання обмана гірша за першу...

Pilatus sa til dem: Der har I vakt; gå bort og vokt graven som best I kan!

Відказав їм Пилат: Сторожу ви маєте, ідіть, забезпечте, як знаєте.

De gikk bort og voktet graven sammen med vakten, efterat de hadde satt segl på stenen.

І вони відійшли, і, запечатавши каменя, біля гробу сторожу поставили.