John 11

Og det var en syk mann, Lasarus fra Betania, den by som Maria og hennes søster Marta bodde i.

Був же хворий один, Лазар у Віфанії, із села Марії й сестри її Марти.

Det var Maria som salvet Herren med salve og tørket hans føtter med sitt hår; det var hennes bror Lasarus som var syk.

А Марія, що брат її Лазар був хворий, була та, що помазала Господа миром, і волоссям своїм Йому ноги обтерла.

Søstrene sendte da bud til ham og lot si: Herre! se, han som du elsker, er syk.

Тоді сестри послали до Нього, говорячи: Ось нездужає, Господи, той, що кохаєш його!...

Da Jesus hørte det, sa han: Denne sykdom er ikke til døden, men til Guds ære, forat Guds Sønn skal bli æret ved den.

Як почув же Ісус, то промовив: Не на смерть ця недуга, а на Божу славу, щоб Син Божий прославився нею.

Men Jesus elsket Marta og hennes søster og Lasarus.

А Ісус любив Марту, і сестру її, і Лазаря.

Da han nu hørte at han var syk, blev han ennu to dager på det sted hvor han var;

А коли Він почув, що нездужає той, то зостався два дні на тім місці, де був.

da først sa han til disiplene: La oss dra til Judea igjen!

Після ж того говорить до учнів: Ходімо знову в Юдею.

Disiplene sa til ham: Rabbi! nu nettop søkte jødene å stene dig, og du går atter dit?

Йому учні сказали: Учителю, таж допіру юдеї хотіли камінням побити Тебе, а Ти знов туди підеш?

Jesus svarte: Er det ikke tolv timer i en dag? Den som vandrer om dagen, støter sig ikke, fordi han ser denne verdens lys;

Ісус відповів: Хіба дня не дванадцять годин? Як хто ходить за дня, не спіткнеться, цьогосвітнє бо світло він бачить.

men den som vandrer om natten, han støter sig, fordi lyset ikke er i ham.

А хто ходить нічної пори, той спіткнеться, бо немає в нім світла.

Dette talte han; og derefter sier han til dem: Lasarus, vår venn, er sovnet inn; men jeg går for å vekke ham.

Оце Він сказав, а по тому говорить до них: Друг наш Лазар заснув, та піду розбудити Його.

Disiplene sa da til ham: Herre! er han sovnet inn, da blir han frisk igjen.

А учні сказали Йому: Як заснув, то він, Господи, видужає.

Jesus hadde talt om hans død; men de tenkte at han talte om almindelig søvn.

Та про смерть його мовив Ісус, вони ж думали, що про сонний спочинок Він каже.

Da sa Jesus rent ut til dem: Lasarus er død,

Тоді просто сказав їм Ісус: Умер Лазар.

og for eders skyld er jeg glad over at jeg ikke var der, forat I skal tro; men la oss gå til ham!

І Я тішусь за вас, що там Я не був, щоб повірили ви. Та ходімо до нього.

Tomas, det er tvilling, sa da til sine meddisipler: La oss gå med, forat vi kan dø sammen med ham!

Сказав же Хома, називаний Близнюк, до співучнів: Ходімо й ми, щоб із Ним повмирати.

Da nu Jesus kom, fant han at han allerede hadde ligget fire dager i graven.

Як прибув же Ісус, то знайшов, що чотири вже дні той у гробі.

Men Betania lå nær ved Jerusalem, omkring femten stadier derfra,

А Віфанія поблизу Єрусалиму була, яких стадій з п'ятнадцять.

og mange av jødene var kommet til Marta og Maria for å trøste dem i sorgen over deres bror.

І багато з юдеїв до Марти й Марії прийшли, щоб за брата розважити їх.

Da nu Marta fikk høre at Jesus kom, gikk hun ham i møte; men Maria satt hjemme i huset.

Тоді Марта, почувши, що надходить Ісус, побігла зустріти Його, Марія ж удома сиділа.

Marta sa da til Jesus: Herre! hadde du vært her, da var min bror ikke død;

І Марта сказала Ісусові: Коли б, Господи, був Ти отут, то не вмер би мій брат...

men også nu vet jeg at alt det du beder Gud om, vil Gud gi dig.

Та й тепер, знаю я, що чого тільки в Бога попросиш, то дасть Тобі Бог!

Jesus sier til henne: Din bror skal opstå.

Промовляє до неї Ісус: Воскресне твій брат!

Marta sier til ham: Jeg vet at han skal opstå i opstandelsen på den ytterste dag.

Відказує Марта Йому: Знаю, що в воскресення останнього дня він воскресне.

Jesus sa til henne: Jeg er opstandelsen og livet; den som tror på mig, om han enn dør, skal han dog leve,

Промовив до неї Ісус: Я воскресення й життя. Хто вірує в Мене, хоч і вмре, буде жити.

og hver den som lever og tror på mig, skal aldri i evighet dø. Tror du dette?

І кожен, хто живе та хто вірує в Мене, повіки не вмре. Чи ти віруєш в це?

Hun sier til ham: Ja, Herre! jeg tror at du er Messias, Guds Sønn, han som skal komme til verden.

Вона каже Йому: Так, Господи! Я вірую, що Ти Христос, Син Божий, що має прийти на цей світ.

Og da hun hadde sagt dette, gikk hun bort og kalte i stillhet på sin søster Maria og sa: Mesteren er her og kaller på dig.

І промовивши це, відійшла, та й покликала нишком Марію, сестру свою, кажучи: Учитель тут, і Він кличе тебе!

Da hun hørte det, stod hun hastig op og gikk til ham;

А та, як зачула, квапливо встала й до Нього пішла.

men Jesus var ennu ikke kommet inn i byen, han var på det sted hvor Marta hadde møtt ham.

А Ісус не ввійшов був іще до села, а знаходивсь на місці, де Марта зустріла Його.

Da nu de jøder som var hos henne i huset og trøstet henne, så at Maria stod hastig op og gikk ut, fulgte de med henne; de tenkte at hun gikk bort til graven for å gråte der.

Юдеї тоді, що були з нею в домі й її розважали, як побачили, що Марія квапливо встала й побігла, подалися за нею, гадаючи, що до гробу пішла вона, плакати там.

Da nu Maria kom dit hvor Jesus var, og så ham, falt hun ned for hans føtter og sa til ham: Herre! hadde du vært her, da var min bror ikke død.

Як Марія ж прийшла туди, де був Ісус, і Його вгледіла, то припала до ніг Йому та й говорила до Нього: Коли б, Господи, був Ти отут, то не вмер би мій брат!

Da nu Jesus så henne gråte, og så de jøder gråte som var kommet med henne, blev han oprørt i sin ånd og rystet og sa:

А Ісус, як побачив, що плаче вона, і плачуть юдеї, що з нею прийшли, то в дусі розжалобився та й зворушився Сам,

Hvor har I lagt ham? De sa til ham: Herre, kom og se!

і сказав: Де його ви поклали? Говорять Йому: Іди, Господи, та подивися!

Jesus gråt.

І закапали сльози Ісусові...

Jødene sa da: Se hvor han elsket ham!

А юдеї казали: Дивись, як кохав Він його!

Men nogen av dem sa: kunde ikke han som har åpnet den blindes øine, også ha gjort at denne ikke var død?

А з них дехто сказали: Чи не міг же зробити Отой, Хто очі сліпому відкрив, щоб і цей не помер?

Jesus blev da atter oprørt i sin sjel, og kom til graven; det var en hule, og det lå en sten over den.

Ісус же розжалобивсь знову в Собі, і до гробу прийшов. Була ж то печера, і камінь на ній налягав.

Jesus sier: Ta stenen bort! Marta, den dødes søster, sier til ham: Herre! han stinker allerede, for han har ligget fire dager.

Промовляє Ісус: Відваліть цього каменя! Сестра вмерлого Марта говорить до Нього: Уже, Господи, чути, бо чотири вже дні він у гробі...

Jesus sier til henne: Sa jeg dig ikke at dersom du tror, skal du se Guds herlighet?

Ісус каже до неї: Чи тобі не казав Я, що як будеш ти вірувати, славу Божу побачиш?

De tok da stenen bort. Men Jesus løftet sine øine mot himmelen og sa: Fader! jeg takker dig fordi du har hørt mig.

І зняли тоді каменя. А Ісус ізвів очі до неба й промовив: Отче, дяку приношу Тобі, що Мене Ти почув.

Jeg visste jo at du alltid hører mig, men for folkets skyld som står omkring, sa jeg det, forat de skal tro at du har utsendt mig.

Та Я знаю, що Ти завжди почуєш Мене, але ради народу, що довкола стоїть, Я сказав, щоб увірували, що послав Ти Мене.

Og da han hadde sagt dette, ropte han med høi røst: Lasarus, kom ut!

І, промовивши це, Він скричав гучним голосом: Лазарю, вийди сюди!

Da kom den døde ut, bundet med liksvøp på føtter og hender, og om hans ansikt var bundet en svededuk. Jesus sier til dem: Løs ham og la ham gå!

І вийшов померлий, по руках і ногах обв'язаний пасами, а обличчя у нього було перев'язане хусткою... Ісус каже до них: Розв'яжіть його та й пустіть, щоб ходив...

Mange av jødene, som var kommet til Maria og hadde sett det han gjorde, trodde da på ham;

І багато з юдеїв, що посходилися до Марії, та бачили те, що Він учинив, у Нього ввірували.

men nogen av dem gikk avsted til fariseerne og sa dem hvad Jesus hadde gjort.

А деякі з них пішли до фарисеїв, і їм розповіли, що Ісус учинив.

Yppersteprestene og fariseerne kalte da rådet sammen til møte og sa: Hvad skal vi gjøre? for dette menneske gjør mange tegn.

Тоді первосвященики та фарисеї скликали раду й казали: Що маємо робити, бо Цей Чоловік пребагато чуд чинить?

Lar vi ham holde ved således, da vil alle tro på ham, og romerne vil komme og ta både vårt sted og vårt folk.

Якщо так позоставимо Його, то всі в Нього ввірують, і прийдуть римляни, та й візьмуть нам і Край, і народ!

Men en av dem, Kaifas, som var yppersteprest det år, sa til dem:

А один із них, Кайяфа, що був первосвящеником року того, промовив до них: Ви нічого не знаєте,

I forstår ingenting, heller ikke tenker I på at det er til gagn for eder at ett menneske dør for folket og ikke hele folket går til grunne.

і не поміркуєте, що краще для вас, щоб один чоловік прийняв смерть за людей, аніж щоб увесь народ мав загинути!

Dette sa han ikke av sig selv, men da han var yppersteprest det år, spådde han at Jesus skulde dø for folket,

А того не сказав сам від себе, але, первосвящеником бувши в тім році, пророкував, що Ісус за народ мав умерти,

og ikke for folket alene, men for også å samle til ett de Guds barn som er spredt omkring.

і не лише за народ, але й щоб сполучити в одне розпорошених Божих дітей.

Fra den dag av la de råd op om å slå ham ihjel.

Отож, від того дня вони змовилися, щоб убити Його.

Jesus gikk derfor ikke lenger åpenlyst omkring blandt jødene, men drog derfra til landet nær ved ørkenen, til en by som heter Efraim, og han blev der med sine disipler.

І тому не ходив більш Ісус між юдеями явно, але звідти вдавсь до околиць поближче пустині, до міста, що зветься Єфрем, і тут залишався з Своїми учнями.

Men jødenes påske var nær, og mange drog før påsken fra landet op til Jerusalem for å rense sig.

Наближалася ж Пасха юдейська, і багато-хто з Краю вдались перед Пасхою в Єрусалим, щоб очистити себе.

De lette da efter Jesus, og talte sig imellem mens de stod i templet: Hvad tror I? kommer han slett ikke til høitiden?

І шукали Ісуса вони, а в храмі стоявши, гомоніли один до одного: А як вам здається? Хіба Він не прийде на свято?

Men yppersteprestene og fariseerne hadde påbudt at om nogen fikk vite hvor han var, skulde han melde det, så de kunde gripe ham.

А первосвященики та фарисеї наказа дали: як дізнається хто, де Він перебуватиме, нехай донесе, щоб схопити Його.