John 12

Seks dager før påske kom da Jesus til Betania, hvor Lasarus var, han som Jesus hadde opvakt fra de døde.

Ісус же за шість день до Пасхи прибув до Віфанії, де жив Лазар, що його воскресив Ісус із мертвих.

Der gjorde de et måltid for ham, og Marta gikk til hånde; men Lasarus var en av dem som satt til bords med ham.

І для Нього вечерю там справили, а Марта прислуговувала. Був же й Лазар одним із тих, що до столу з Ним сіли.

Maria tok da et pund ekte, såre kostelig nardus-salve og salvet Jesu føtter, og tørket hans føtter med sitt hår; og huset blev fylt av salvens duft.

А Марія взяла літру мира, з найдорожчого нарду пахучого, і намастила Ісусові ноги, і волоссям своїм Йому ноги обтерла... І пахощі мира наповнили дім!

En av hans disipler, Judas Iskariot, han som skulde forråde ham, sier da:

І говорить один з Його учнів, Юда Іскаріотський, що мав Його видати:

Hvorfor blev ikke denne salve solgt for tre hundre penninger og gitt til de fattige?

Чому мира оцього за триста динарів не продано, та й не роздано вбогим?

Men dette sa han, ikke fordi de fattige lå ham på hjerte, men fordi han var en tyv og hadde pungen og tok det som blev lagt i den.

А це він сказав не тому, що про вбогих журився, а тому, що був злодій: він мав скриньку на гроші, і крав те, що вкидали.

Jesus sa da: La henne være! hun har gjemt den til min jordeferds dag;

І промовив Ісус: Позостав її ти, це вона на день похорону заховала Мені...

for de fattige har I alltid hos eder, men mig har I ikke alltid.

Бо вбогих ви маєте завжди з собою, а Мене не постійно ви маєте!

En stor mengde av jødene fikk da vite at han var der, og de kom, ikke bare for Jesu skyld, men også for å se Lasarus, som han hadde opvakt fra de døde.

А натовп великий юдеїв довідався, що Він там, та й поприходили не з-за Ісуса Самого, але щоб побачити й Лазаря, що його воскресив Він із мертвих.

Men yppersteprestene la råd op om også å drepe Lasarus,

А первосвященики змовилися, щоб і Лазареві смерть заподіяти,

fordi mange av jødene for hans skyld gikk dit og trodde på Jesus.

бо багато з юдеїв з-за нього відходили, та в Ісуса ввірували.

Den følgende dag, da meget folk som var kommet til høitiden, fikk høre at Jesus kom til Jerusalem,

А другого дня, коли безліч народу, що зібрався на свято, прочула, що до Єрусалиму надходить Ісус,

tok de palmegrener og gikk ut for å møte ham, og ropte: Hosianna! Velsignet være han som kommer i Herrens navn, Israels konge!

то взяли вони пальмове віття, і вийшли назустріч Йому та й кричали: Осанна! Благословенний, хто йде у Господнє Ім'я! Цар Ізраїлів!

Men Jesus fant et ungt asen og satte sig på det, således som skrevet er:

Ісус же, знайшовши осля, сів на нього, як написано:

Frykt ikke, Sions datter! Se, din konge kommer, sittende på en asenfole.

Не бійся, дочко Сіонська! Ото Цар твій іде, сидячи на ослі молодому!

Dette skjønte ikke hans disipler i førstningen; men da Jesus var blitt herliggjort, da kom de i hu at dette var skrevet om ham, og at de hadde gjort dette for ham.

А учні Його спочатку того не зрозуміли були, але, як прославивсь Ісус, то згадали тоді, що про Нього було так написано, і що цеє вчинили Йому.

Den hop som var i følge med ham, vidnet da at han hadde kalt Lasarus ut av graven og opvakt ham fra de døde;

Тоді свідчив народ, який був із Ним, що Він викликав Лазаря з гробу, і воскресив його з мертвих.

derfor var det også folket gikk ham i møte, fordi de hadde hørt at han hadde gjort dette tegn.

Через це й зустрів натовп Його, бо почув, що Він учинив таке чудо.

Fariseerne sa da til hverandre: I ser at I intet utretter; se, all verden løper efter ham!

Фарисеї тоді між собою казали: Ви бачите, що нічого не вдієте: ось пішов увесь світ услід за Ним!

Men der var nogen grekere blandt dem som pleide å dra op for å tilbede på høitiden;

А між тими, що в свято прийшли поклонитись, були й деякі геллени.

Disse gikk da til Filip, som var fra Betsaida i Galilea, og bad ham og sa: Herre! vi vil gjerne se Jesus.

І вони підійшли до Пилипа, що з Віфсаїди Галілейської, і просили його та казали: Ми хочемо, пане, побачити Ісуса.

Filip kommer og sier det til Andreas; Andreas og Filip kommer og sier det til Jesus.

Іде Пилип та Андрієві каже; іде Андрій і Пилип та Ісусові розповідають.

Men Jesus svarer dem og sier: Timen er kommet da Menneskesønnen skal herliggjøres.

Ісус же їм відповідає, говорячи: Надійшла година, щоб Син Людський прославивсь.

Sannelig, sannelig sier jeg eder: Hvis ikke hvetekornet faller i jorden og dør, blir det bare det ene korn; men hvis det dør, bærer det megen frukt.

Поправді, поправді кажу вам: коли зерно пшеничне, як у землю впаде, не помре, то одне зостається; як умре ж, плід рясний принесе.

Den som elsker sitt liv, mister det, og den som hater sitt liv i denne verden, skal bevare det til evig liv.

Хто кохає душу свою, той погубить її; хто ж ненавидить душу свою на цім світі, збереже її в вічне життя.

Om nogen er min tjener, han følge mig, og hvor jeg er, der skal også min tjener være; om nogen er min tjener, ham skal Faderen ære.

Як хто служить Мені, хай іде той за Мною, і де Я, там буде й слуга Мій. Як хто служить Мені, того пошанує Отець.

Nu er min sjel forferdet, og hvad skal jeg si? Fader, frels mig fra denne time! Dog nei, derfor er jeg kommet til denne time.

Затривожена зараз душа Моя. І що Я повім? Заступи Мене, Отче, від цієї години! Та на те Я й прийшов на годину оцю...

Fader, herliggjør ditt navn! Da kom en røst fra himmelen: Både har jeg herliggjort det og skal atter herliggjøre det.

Прослав, Отче, Ім'я Своє! Залунав тоді голос із неба: І прославив, і знову прославлю!

Folket som stod der og hørte det, sa da at det hadde tordnet; andre sa: Det var en engel som talte til ham.

А народ, що стояв і почув, говорив: Загреміло! Інші казали: Це Ангол Йому говорив!

Jesus svarte og sa: Ikke for min skyld kom denne røst, men for eders skyld.

Ісус відповів і сказав: Не для Мене цей голос лунав, а для вас.

Nu holdes dom over denne verden; nu skal denne verdens fyrste kastes ut,

Тепер суд цьому світові. Князь світу цього буде вигнаний звідси тепер.

og når jeg blir ophøiet fra jorden, skal jeg drage alle til mig.

І, як буду піднесений з землі, то до Себе Я всіх притягну.

Dette sa han for å gi til kjenne hvad for en død han skulde dø.

А Він це говорив, щоб зазначити, якою то смертю Він має померти.

Folket svarte ham: Vi har hørt av loven at Messias blir til evig tid; hvorledes kan da du si at Menneskesønnen skal ophøies? Hvem er denne Menneskesønn?

А народ відповів Йому: Ми чули з Закону, що Христос перебуває повік, то чого ж Ти говориш, що Людському Сину потрібно піднесеному бути? Хто такий Цей Син Людський?

Jesus sa da til dem: Ennu en kort stund er lyset iblandt eder; vandre den stund I har lyset, forat ikke mørket skal komme over eder; den som vandrer i mørket, vet ikke hvor han går hen.

І сказав їм Ісус: Короткий ще час світло з вами. Ходіть, поки маєте світло, щоб вас темрява не обгорнула. А хто в темряві ходить, не знає, куди він іде...

Tro på lyset den stund I har lyset, forat I kan bli lysets barn! Dette talte Jesus, og han gikk bort og skjulte sig for dem.

Аж доки ви маєте світло, то віруйте в світло, щоб синами світла ви стали. Промовивши це, Ісус відійшов, і сховався від них.

Men enda han hadde gjort så mange tegn for deres øine, trodde de ikke på ham,

І хоч Він стільки чуд перед ними вчинив був, та в Нього вони не ввірували,

forat det ord av profeten Esaias skulde opfylles som han har sagt: Herre! hvem trodde det budskap vi hørte, og for hvem blev Herrens arm åpenbaret?

щоб справдилось слово пророка Ісаї, який провіщав: Хто повірив тому, що ми, Господи, чули, а Господнє рамено кому об'явилось?

Og de kunde ikke tro, fordi Esaias atter har sagt:

Тому не могли вони вірити, що знову Ісая прорік:

Han har blindet deres øine og forherdet deres hjerte, forat de ikke skal se med øinene og forstå med hjertet og omvende sig, så jeg kunde læge dem.

Засліпив їхні очі, і скам'янив їхнє серце, щоб очима не бачили, ані серцем щоб не зрозуміли, і не навернулись, щоб Я їх уздоровив!

Dette sa Esaias fordi han så hans herlighet og talte om ham.

Це Ісая сказав, коли бачив славу Його, і про Нього звіщав.

Allikevel var det mange som trodde på ham, også av rådsherrene, men for fariseernes skyld bekjente de det ikke, forat de ikke skulde bli utstøtt av synagogen;

Проте багато-хто навіть із старших у Нього ввірували, та не признавались через фарисеїв, щоб не вигнано їх із синагоги.

for de vilde heller ha ære av mennesker enn ære av Gud.

Бо любили вони славу людську більше, аніж славу Божу.

Men Jesus ropte og sa: Den som tror på mig, tror ikke på mig, men på ham som har sendt mig,

А Ісус підняв голос, та й промовляв: Хто вірує в Мене, не в Мене він вірує, але в Того, Хто послав Мене.

og den som ser mig, ser ham som har sendt mig.

А хто бачить Мене, той бачить Того, хто послав Мене.

Jeg er kommet som et lys til verden, forat hver den som tror på mig, ikke skal bli i mørket.

Я, Світло, на світ прийшов, щоб кожен, хто вірує в Мене, у темряві не зоставався.

Og dersom nogen hører mine ord og ikke tar vare på dem, så dømmer ikke jeg ham; for jeg er ikke kommet for å dømme verden, men for å frelse verden;

Коли б же хто слів Моїх слухав та не вірував, Я того не суджу, бо Я не прийшов світ судити, але щоб спасти світ.

den som forkaster mig og ikke tar imot mine ord, har den som dømmer ham: det ord jeg har talt, det skal dømme ham på den ytterste dag.

Хто цурається Мене, і Моїх слів не приймає, той має для себе суддю: те слово, що Я говорив, останнього дня воно буде судити його!

For jeg har ikke talt av mig selv, men Faderen, som har sendt mig, han har gitt mig befaling om hvad jeg skal si og hvad jeg skal tale,

Бо від Себе Я не говорив, а Отець, що послав Мене, то Він Мені заповідь дав, що Я маю казати та що говорити.

og jeg vet at hans befaling er evig liv. Derfor, det jeg taler, det taler jeg således som Faderen har sagt mig.

І відаю Я, що Його ота заповідь то вічне життя. Тож що Я говорю, то так говорю, як Отець Мені розповідав.