John 10

Sannelig, sannelig sier jeg eder: Den som ikke går inn i fårestien gjennem døren, men stiger over annensteds, han er en tyv og en røver;

Поправді, поправді кажу вам: Хто не входить дверима в кошару, але перелазить деінде, той злодій і розбійник.

men den som går inn gjennem døren, han er fårenes hyrde.

А хто входить дверима, той вівцям пастух.

For ham lukker dørvokteren op, og fårene hører hans røst, og han kaller sine får ved navn og fører dem ut.

Воротар відчиняє йому, і його голосу слухають вівці; і свої вівці він кличе по йменню, і випроваджує їх.

Når han har fått alle sine får ut, går han foran dem, og fårene følger ham, fordi de kjenner hans røst;

А як вижене всі свої вівці, він іде перед ними, і вівці слідом за ним ідуть, бо знають голос його.

men en fremmed følger de ikke, de flyr fra ham, fordi de ikke kjenner de fremmedes røst.

За чужим же не підуть вони, а будуть утікати від нього, бо не знають вони чужого голосу.

Denne lignelse sa Jesus til dem; men de skjønte ikke hvad det var han talte til dem.

Оцю притчу повів їм Ісус, але не зрозуміли вони, про що їм говорив.

Jesus sa da atter til dem: Sannelig, sannelig sier jeg eder: Jeg er døren til fårene.

І знову промовив Ісус: Поправді, поправді кажу вам, що Я двері вівцям.

Alle de som er kommet før mig, er tyver og røvere; men fårene har ikke hørt dem.

Усі, скільки їх перше Мене приходило, то злодії й розбійники, але вівці не слухали їх.

Jeg er døren; den som går inn gjennem mig, han blir frelst, og han skal gå inn og gå ut og finne føde.

Я двері: коли через Мене хто ввійде, спасеться, і той ввійде та вийде, і пасовисько знайде.

Tyven kommer bare for å stjele og myrde og ødelegge; jeg er kommet forat de skal ha liv og ha overflod.

Злодій тільки на те закрадається, щоб красти й убивати та нищити. Я прийшов, щоб ви мали життя, і подостатком щоб мали.

Jeg er den gode hyrde; den gode hyrde setter sitt liv til for fårene.

Я Пастир Добрий! Пастир добрий кладе життя власне за вівці.

Men den som er leiesvenn og ikke hyrde, den som ikke eier fårene, han ser ulven komme, og forlater fårene og flyr, og ulven røver dem og jager dem fra hverandre;

А наймит, і той, хто не вівчар, кому вівці не свої, коли бачить, що вовк наближається, то кидає вівці й тікає, а вовк їх хапає й полошить.

for han er en leiesvenn, og fårene ligger ham ikke på hjerte.

А наймит утікає тому, що він наймит, і не дбає про вівці.

Jeg er den gode hyrde, og jeg kjenner mine og kjennes av mine,

Я Пастир Добрий, і знаю Своїх, і Свої Мене знають.

likesom Faderen kjenner mig, og jeg kjenner Faderen; og jeg setter mitt liv til for fårene.

Як Отець Мене знає, так і Я Отця знаю, і власне життя Я за вівці кладу.

Jeg har også andre får, som ikke hører til denne sti; også dem skal jeg føre frem, og de skal høre min røst, og det skal bli én hjord, én hyrde.

Також маю Я інших овець, які не з цієї кошари, Я повинен і їх припровадити. І Мій голос почують вони, і буде отара одна й Один Пастир!

Derfor elsker Faderen mig, fordi jeg setter mitt liv til for å ta det igjen.

Через те Отець любить Мене, що Я власне життя віддаю, щоб ізнову прийняти його.

Ingen tar det fra mig, men jeg setter det til av mig selv. Jeg har makt til å sette det til, og jeg har makt til å ta det igjen; dette bud fikk jeg av min Fader.

Ніхто в Мене його не бере, але Я Сам від Себе кладу його. Маю владу віддати його, і маю владу прийняти його знову, Я цю заповідь взяв від Свого Отця.

Det blev atter splid iblandt jødene på grunn av disse ord,

З-за цих слів між юдеями знову незгода знялася.

og mange av dem sa: Han er besatt og gal; hvorfor hører I på ham?

І багато-хто з них говорили: Він демона має, і несамовитий. Чого слухаєте ви Його?

Andre sa: Dette er ikke besatt manns tale; kan vel en ond ånd åpne blindes øine?

Інші казали: Ці слова не того, хто демона має. Хіба демон може очі сліпим відкривати?...

Men det var tempelvielsens fest i Jerusalem. Det var vinter,

Було тоді свято Відновлення в Єрусалимі. Стояла зима.

og Jesus gikk omkring i templet i Salomos buegang.

А Ісус у храмі ходив, у Соломоновім ґанку.

Jødene flokket sig da om ham og sa til ham: Hvor lenge vil du holde oss i uvisshet? Er du Messias, da si oss det rent ut!

Юдеї тоді обступили Його та й казали Йому: Доки будеш тримати в непевності нас? Якщо Ти Христос, то відкрито скажи нам!

Jesus svarte dem: Jeg har sagt eder det, og I tror det ikke; de gjerninger jeg gjør i min Faders navn, de vidner om mig;

Відповів їм Ісус: Я вам був сказав, та не вірите ви. Ті діла, що чиню їх у Ймення Свого Отця, вони свідчать про Мене.

men I tror ikke, fordi I ikke er av mine får.

Та не вірите ви, не з Моїх бо овець ви.

Mine får hører min røst, og jeg kjenner dem, og de følger mig,

Мого голосу слухають вівці Мої, і знаю Я їх, і за Мною слідком вони йдуть.

og jeg gir dem evig liv, og de skal aldri i evighet fortapes, og ingen skal rive dem ut av min hånd.

І Я життя вічне даю їм, і вони не загинуть повік, і ніхто їх не вихопить із Моєї руки.

Min Fader, som har gitt mig dem, er større enn alle, og ingen kan rive dem ut av min Faders hånd;

Мій Отець, що дав їх Мені, Він більший за всіх, і вихопити ніхто їх не може Отцеві з руки.

jeg og Faderen, vi er ett.

Я й Отець Ми одне!

Jødene tok da atter op stener for å stene ham.

Знов каміння схопили юдеї, щоб укаменувати Його.

Jesus svarte dem: Mange gode gjerninger har jeg vist eder fra min Fader; hvilken av dem er det I stener mig for?

Відповів їм Ісус: Від Отця показав Я вам добрих учинків багато, за котрий же з тих учинків хочете Мене каменувати?

Jødene svarte ham: For nogen god gjerning stener vi dig ikke, men for gudsbespottelse, og fordi du som er et menneske, gjør dig selv til Gud.

Юдеї Йому відказали: Не за добрий учинок хочемо Тебе вкаменувати, а за богозневагу, бо Ти, бувши людиною, за Бога Себе видаєш...

Jesus svarte dem: Står det ikke skrevet i eders lov: Jeg har sagt: I er guder?

Відповів їм Ісус: Хіба не написано в вашім Законі: Я сказав: ви боги?

Når da loven kaller dem guder som Guds ord utgikk til - og Skriften kan ikke gjøres ugyldig -

Коли тих Він богами назвав, що до них слово Боже було, а Писання не може порушене бути,

sier da I til ham som Faderen har helliget og sendt til verden: Du spotter Gud, fordi jeg sa: Jeg er Guds Sønn?

то Тому, що Отець освятив і послав Його в світ, закидаєте ви: Зневажаєш Ти Бога, через те, що сказав Я: Я Син Божий?

Gjør jeg ikke min Faders gjerninger, da tro mig ikke;

Коли Я не чиню діл Свого Отця, то не вірте Мені.

men gjør jeg dem, da tro gjerningene, om I ikke tror mig, forat I kan skjønne og forstå at Faderen er i mig og jeg i ham!

А коли Я чиню, то хоч ви Мені віри й не ймете, повірте ділам, щоб пізнали й повірили ви, що Отець у Мені, а Я ув Отці!

De søkte da atter å gripe ham, men han slapp ut av deres hånd.

Тоді знову шукали вони, щоб схопити Його, але вийшов із рук їхніх Він.

Og han drog atter bort til hin side av Jordan, til det sted hvor Johannes først døpte og han blev der.

І Він знову на той бік Йордану пішов, на те місце, де Іван найперше христив, та й там перебував.

Og mange kom til ham, og de sa: Johannes gjorde vel ikke noget tegn, men alt det som Johannes sa om denne, var sant.

І багато до Нього приходили та говорили, що хоч жадного чуда Іван не вчинив, але все, що про Нього Іван говорив, правдиве було.

Og mange trodde på ham der.

І багато-хто ввірували в Нього там.