Matthew 21

And when they drew nigh unto Jerusalem, and were come to Bethphage, unto the mount of Olives, then sent Jesus two disciples,

А коли вони наблизились до Єрусалиму, і прийшли до Вітфагії, до гори до Оливної, тоді Ісус вислав двох учнів,

Saying unto them, Go into the village over against you, and straightway ye shall find an ass tied, and a colt with her: loose them, and bring them unto me.

до них, кажучи: Ідіть у село, яке перед вами, і знайдете зараз ослицю прив'язану та з нею осля; відв'яжіть, і Мені приведіть їх.

And if any man say ought unto you, ye shall say, The Lord hath need of them; and straightway he will send them.

А як хто вам що скаже, відкажіть, що їх потребує Господь, і він зараз пошле їх.

All this was done, that it might be fulfilled which was spoken by the prophet, saying,

А це сталось, щоб справдилось те, що сказав був пророк, промовляючи:

Tell ye the daughter of Sion, Behold, thy King cometh unto thee, meek, and sitting upon an ass, and a colt the foal of an ass.

Скажіте Сіонській доньці: Ось до тебе йде Цар твій! Він покірливий, і всів на осла, на осля, під'яремної сина.

And the disciples went, and did as Jesus commanded them,

А учні пішли та й зробили, як звелів їм Ісус.

And brought the ass, and the colt, and put on them their clothes, and they set him thereon.

Вони привели до Ісуса ослицю й осля, і одежу поклали на них, і Він сів на них.

And a very great multitude spread their garments in the way; others cut down branches from the trees, and strawed them in the way.

І багато народу стелили одежу свою по дорозі, інші ж різали віття з дерев і стелили дорогою.

And the multitudes that went before, and that followed, cried, saying, Hosanna to the Son of David: Blessed is he that cometh in the name of the Lord; Hosanna in the highest.

А народ, що йшов перед Ним і позаду, викрикував, кажучи: Осанна Сину Давидовому! Благословенний, хто йде у Господнє Ім'я! Осанна на висоті!

And when he was come into Jerusalem, all the city was moved, saying, Who is this?

А коли увійшов Він до Єрусалиму, то здвигнулося ціле місто, питаючи: Хто це такий?

And the multitude said, This is Jesus the prophet of Nazareth of Galilee.

А народ говорив: Це Пророк, Ісус із Назарету Галілейського!

And Jesus went into the temple of God, and cast out all them that sold and bought in the temple, and overthrew the tables of the moneychangers, and the seats of them that sold doves,

Потому Ісус увійшов у храм Божий, і вигнав усіх продавців і покупців у храмі, і поперевертав грошомінам столи, та ослони продавцям голубів.

And said unto them, It is written, My house shall be called the house of prayer; but ye have made it a den of thieves.

І сказав їм: Написано: Дім Мій буде домом молитви, а ви робите з нього печеру розбійників.

And the blind and the lame came to him in the temple; and he healed them.

І приступили у храмі до Нього сліпі та криві, і Він їх уздоровив.

And when the chief priests and scribes saw the wonderful things that he did, and the children crying in the temple, and saying, Hosanna to the Son of David; they were sore displeased,

А первосвященики й книжники, бачивши чуда, що Він учинив, і дітей, що в храмі викрикували: Осанна Сину Давидовому, обурилися,

And said unto him, Hearest thou what these say? And Jesus saith unto them, Yea; have ye never read, Out of the mouth of babes and sucklings thou hast perfected praise?

та й сказали Йому: Чи ти чуєш, що кажуть вони? А Ісус відказав їм: Так. Чи ж ви не читали ніколи: Із уст немовлят, і тих, що ссуть, учинив Ти хвалу?

And he left them, and went out of the city into Bethany; and he lodged there.

І покинувши їх, Він вийшов за місто в Віфанію, і там ніч перебув.

Now in the morning as he returned into the city, he hungered.

А вранці, до міста вертаючись, Він зголоднів.

And when he saw a fig tree in the way, he came to it, and found nothing thereon, but leaves only, and said unto it, Let no fruit grow on thee henceforward for ever. And presently the fig tree withered away.

І побачив Він при дорозі одне фіґове дерево, і до нього прийшов, та нічого, крім листя самого, на нім не знайшов. І до нього Він каже: Нехай плоду із тебе не буде ніколи повіки! І фіґове дерево зараз усохло.

And when the disciples saw it, they marvelled, saying, How soon is the fig tree withered away!

А учні, побачивши це, дивувалися та говорили: Як швидко всохло це фіґове дерево!...

Jesus answered and said unto them, Verily I say unto you, If ye have faith, and doubt not, ye shall not only do this which is done to the fig tree, but also if ye shall say unto this mountain, Be thou removed, and be thou cast into the sea; it shall be done.

Ісус же промовив у відповідь їм: Поправді кажу вам: Коли б мали ви віру, і не мали сумніву, то вчинили б не тільки як із фіґовим деревом, а якби й цій горі ви сказали: Порушся та кинься до моря, то й станеться те!

And all things, whatsoever ye shall ask in prayer, believing, ye shall receive.

І все, чого ви в молитві попросите з вірою, то одержите.

And when he was come into the temple, the chief priests and the elders of the people came unto him as he was teaching, and said, By what authority doest thou these things? and who gave thee this authority?

А коли Він прийшов у храм і навчав, поприходили первосвященики й старші народу до Нього й сказали: Якою Ти владою чиниш оце? І хто Тобі владу цю дав?

And Jesus answered and said unto them, I also will ask you one thing, which if ye tell me, I in like wise will tell you by what authority I do these things.

Ісус же промовив у відповідь їм: Запитаю й Я вас одне слово. Як про нього дасте Мені відповідь, то й Я вам скажу, якою владою Я це чиню.

The baptism of John, whence was it? from heaven, or of men? And they reasoned with themselves, saying, If we shall say, From heaven; he will say unto us, Why did ye not then believe him?

Іванове хрищення звідки було: із неба, чи від людей? Вони ж міркували собі й говорили: Коли скажемо: Із неба, відкаже Він нам: Чого ж ви йому не повірили?

But if we shall say, Of men; we fear the people; for all hold John as a prophet.

А як скажемо: Від людей, боїмося народу, бо Івана вважають усі за пророка.

And they answered Jesus, and said, We cannot tell. And he said unto them, Neither tell I you by what authority I do these things.

І сказали Ісусові в відповідь: Ми не знаємо. Відказав їм і Він: То й Я вам не скажу, якою владою Я це чиню.

But what think ye? A certain man had two sons; and he came to the first, and said, Son, go work to day in my vineyard.

А як вам здається? Один чоловік мав двох синів. Прийшовши до першого, він сказав: Піди но, дитино, сьогодні, працюй у винограднику!

He answered and said, I will not: but afterward he repented, and went.

А той відповів і сказав: Готовий, панотче, і не пішов.

And he came to the second, and said likewise. And he answered and said, I go, sir: and went not.

І, прийшовши до другого, так само сказав. А той відповів і сказав: Я не хочу. А потім покаявся, і пішов.

Whether of them twain did the will of his father? They say unto him, The first. Jesus saith unto them, Verily I say unto you, That the publicans and the harlots go into the kingdom of God before you.

Котрий же з двох учинив волю батькову? Вони кажуть: Останній. Ісус промовляє до них: Поправді кажу вам, що митники та блудодійки випереджують вас у Боже Царство.

For John came unto you in the way of righteousness, and ye believed him not: but the publicans and the harlots believed him: and ye, when ye had seen it, repented not afterward, that ye might believe him.

Бо прийшов був до вас дорогою праведности Іван, та йому не повірили ви, а митники та блудодійки йняли йому віри. А ви бачили, та проте не покаялися й опісля, щоб повірити йому.

Hear another parable: There was a certain householder, which planted a vineyard, and hedged it round about, and digged a winepress in it, and built a tower, and let it out to husbandmen, and went into a far country:

Послухайте іншої притчі. Був господар один. Насадив виноградника він, обгородив його муром, видовбав у ньому чавило, башту поставив, і віддав його винарям, та й пішов.

And when the time of the fruit drew near, he sent his servants to the husbandmen, that they might receive the fruits of it.

Коли ж надійшов час плодів, він до винарів послав рабів своїх, щоб прийняти плоди свої.

And the husbandmen took his servants, and beat one, and killed another, and stoned another.

Винарі ж рабів його похапали, і одного побили, а другого замордували, а того вкаменували.

Again, he sent other servants more than the first: and they did unto them likewise.

Знов послав він інших рабів, більш як перше, та й їм учинили те саме.

But last of all he sent unto them his son, saying, They will reverence my son.

Нарешті послав до них сина свого і сказав: Посоромляться сина мого.

But when the husbandmen saw the son, they said among themselves, This is the heir; come, let us kill him, and let us seize on his inheritance.

Але винарі, як побачили сина, міркувати собі стали: Це спадкоємець; ходім, замордуймо його, і заберемо його спадщину!

And they caught him, and cast him out of the vineyard, and slew him.

І, схопивши його, вони вивели за виноградник його, та й убили.

When the lord therefore of the vineyard cometh, what will he do unto those husbandmen?

Отож, як прибуде той пан виноградника, що зробить він тим винарям?

They say unto him, He will miserably destroy those wicked men, and will let out his vineyard unto other husbandmen, which shall render him the fruits in their seasons.

Вони кажуть Йому: Злочинців погубить жорстоко, виноградника ж віддасть іншим винарям, що будуть плоди віддавати йому своєчасно.

Jesus saith unto them, Did ye never read in the scriptures, The stone which the builders rejected, the same is become the head of the corner: this is the Lord's doing, and it is marvellous in our eyes?

Ісус промовляє до них: Чи ви не читали ніколи в Писанні: Камінь, що його будівничі відкинули, той наріжним став каменем; від Господа сталося це, і дивне воно в очах наших!

Therefore say I unto you, The kingdom of God shall be taken from you, and given to a nation bringing forth the fruits thereof.

Тому кажу вам, що від вас Царство Боже відійметься, і дасться народові, що плоди його буде приносити.

And whosoever shall fall on this stone shall be broken: but on whomsoever it shall fall, it will grind him to powder.

І хто впаде на цей камінь розіб'ється, а на кого він сам упаде то розчавить його.

And when the chief priests and Pharisees had heard his parables, they perceived that he spake of them.

А як первосвященики та фарисеї почули ці притчі Його, то вони зрозуміли, що про них Він говорить.

But when they sought to lay hands on him, they feared the multitude, because they took him for a prophet.

І намагались схопити Його, але побоялись людей, бо вважали Його за Пророка.