Matthew 13

The same day went Jesus out of the house, and sat by the sea side.

Того ж дня Ісус вийшов із дому, та й сів біля моря.

And great multitudes were gathered together unto him, so that he went into a ship, and sat; and the whole multitude stood on the shore.

І безліч народу зібралась до Нього, так що Він увійшов був до човна та й сів, а ввесь натовп стояв понад берегом.

And he spake many things unto them in parables, saying, Behold, a sower went forth to sow;

І багато навчав Він їх притчами, кажучи: Ось вийшов сіяч, щоб посіяти.

And when he sowed, some seeds fell by the way side, and the fowls came and devoured them up:

І як сіяв він зерна, упали одні край дороги, і пташки налетіли, та їх повидзьобували.

Some fell upon stony places, where they had not much earth: and forthwith they sprung up, because they had no deepness of earth:

Другі ж упали на ґрунт кам'янистий, де не мали багато землі, і негайно посходили, бо земля неглибока була;

And when the sun was up, they were scorched; and because they had no root, they withered away.

а як сонце зійшло, то зів'яли, і коріння не мавши, посохли.

And some fell among thorns; and the thorns sprung up, and choked them:

А інші попадали в терен, і вигнався терен, і їх поглушив.

But other fell into good ground, and brought forth fruit, some an hundredfold, some sixtyfold, some thirtyfold.

Інші ж упали на добрую землю і зродили: одне в сто раз, друге в шістдесят, а те втридцятеро.

Who hath ears to hear, let him hear.

Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає!

And the disciples came, and said unto him, Why speakest thou unto them in parables?

І учні Його приступили й сказали до Нього: Чому притчами Ти промовляєш до них?

He answered and said unto them, Because it is given unto you to know the mysteries of the kingdom of heaven, but to them it is not given.

А Він відповів і промовив: Тому, що вам дано пізнати таємниці Царства Небесного, їм же не дано.

For whosoever hath, to him shall be given, and he shall have more abundance: but whosoever hath not, from him shall be taken away even that he hath.

Бо хто має, то дасться йому та додасться, хто ж не має, забереться від нього й те, що він має.

Therefore speak I to them in parables: because they seeing see not; and hearing they hear not, neither do they understand.

Я тому говорю до них притчами, що вони, дивлячися, не бачать, і слухаючи, не чують, і не розуміють.

And in them is fulfilled the prophecy of Esaias, which saith, By hearing ye shall hear, and shall not understand; and seeing ye shall see, and shall not perceive:

І над ними збувається пророцтво Ісаї, яке промовляє: Почуєте слухом, і не зрозумієте, дивитися будете оком, і не побачите...

For this people's heart is waxed gross, and their ears are dull of hearing, and their eyes they have closed; lest at any time they should see with their eyes, and hear with their ears, and should understand with their heart, and should be converted, and I should heal them.

Затовстіло бо серце людей цих, тяжко чують вухами вони, і зажмурили очі свої, щоб коли не побачити очима й не почути вухами, і не зрозуміти їм серцем, і не навернутись, щоб Я їх уздоровив!

But blessed are your eyes, for they see: and your ears, for they hear.

Очі ж ваші блаженні, що бачать, і вуха ваші, що чують.

For verily I say unto you, That many prophets and righteous men have desired to see those things which ye see, and have not seen them; and to hear those things which ye hear, and have not heard them.

Бо поправді кажу вам, що багато пророків і праведних бажали побачити, що бачите ви, та не бачили, і почути, що чуєте ви, і не чули.

Hear ye therefore the parable of the sower.

Послухайте ж притчу про сіяча.

When any one heareth the word of the kingdom, and understandeth it not, then cometh the wicked one, and catcheth away that which was sown in his heart. This is he which received seed by the way side.

До кожного, хто слухає слово про Царство, але не розуміє, приходить лукавий, і краде посіяне в серці його; це те, що посіяне понад дорогою.

But he that received the seed into stony places, the same is he that heareth the word, and anon with joy receiveth it;

А посіяне на кам'янистому ґрунті, це той, хто слухає слово, і з радістю зараз приймає його;

Yet hath he not root in himself, but dureth for a while: for when tribulation or persecution ariseth because of the word, by and by he is offended.

але кореня в ньому нема, тому він непостійний; коли ж утиск або переслідування настають за слово, то він зараз спокушується.

He also that received seed among the thorns is he that heareth the word; and the care of this world, and the deceitfulness of riches, choke the word, and he becometh unfruitful.

А між терен посіяне, це той, хто слухає слово, але клопоти віку цього та омана багатства заглушують слово, і воно зостається без плоду.

But he that received seed into the good ground is he that heareth the word, and understandeth it; which also beareth fruit, and bringeth forth, some an hundredfold, some sixty, some thirty.

А посіяне в добрій землі, це той, хто слухає слово й його розуміє, і плід він приносить, і дає один у сто раз, другий у шістдесят, а той утридцятеро.

Another parable put he forth unto them, saying, The kingdom of heaven is likened unto a man which sowed good seed in his field:

Іншу притчу подав Він їм, кажучи: Царство Небесне подібне до чоловіка, що посіяв був добре насіння на полі своїм.

But while men slept, his enemy came and sowed tares among the wheat, and went his way.

А коли люди спали, прийшов ворог його, і куколю між пшеницю насіяв, та й пішов.

But when the blade was sprung up, and brought forth fruit, then appeared the tares also.

А як виросло збіжжя та кинуло колос, тоді показався і кукіль.

So the servants of the householder came and said unto him, Sir, didst not thou sow good seed in thy field? from whence then hath it tares?

І прийшли господареві раби, та й кажуть йому: Пане, чи ж не добре насіння ти сіяв на полі своїм? Звідки ж узявся кукіль?

He said unto them, An enemy hath done this. The servants said unto him, Wilt thou then that we go and gather them up?

А він їм відказав: Чоловік супротивник накоїв оце. А раби відказали йому: Отож, чи не хочеш, щоб пішли ми і його повиполювали?

But he said, Nay; lest while ye gather up the tares, ye root up also the wheat with them.

Але він відказав: Ні, щоб, виполюючи той кукіль, ви не вирвали разом із ним і пшеницю.

Let both grow together until the harvest: and in the time of harvest I will say to the reapers, Gather ye together first the tares, and bind them in bundles to burn them: but gather the wheat into my barn.

Залишіть, хай разом обоє ростуть аж до жнив; а в жнива накажу я женцям: Зберіть перше кукіль і його пов'яжіть у снопки, щоб їх попалити; пшеницю ж спровадьте до клуні моєї.

Another parable put he forth unto them, saying, The kingdom of heaven is like to a grain of mustard seed, which a man took, and sowed in his field:

Іншу притчу подав Він їм, кажучи: Царство Небесне подібне до зерна гірчичного, що взяв чоловік і посіяв на полі своїм.

Which indeed is the least of all seeds: but when it is grown, it is the greatest among herbs, and becometh a tree, so that the birds of the air come and lodge in the branches thereof.

Воно найдрібніше з увсього насіння, але, коли виросте, більше воно за зілля, і стає деревом, так що птаство небесне злітається, і кублиться в віттях його.

Another parable spake he unto them; The kingdom of heaven is like unto leaven, which a woman took, and hid in three measures of meal, till the whole was leavened.

Іншу притчу Він їм розповів: Царство Небесне подібне до розчини, що її бере жінка, і кладе на три мірі муки, аж поки все вкисне.

All these things spake Jesus unto the multitude in parables; and without a parable spake he not unto them:

Це все в притчах Ісус говорив до людей, і без притчі нічого Він їм не казав,

That it might be fulfilled which was spoken by the prophet, saying, I will open my mouth in parables; I will utter things which have been kept secret from the foundation of the world.

щоб справдилось те, що сказав був пророк, промовляючи: Відкрию у притчах уста Свої, розповім таємниці від почину світу!

Then Jesus sent the multitude away, and went into the house: and his disciples came unto him, saying, Declare unto us the parable of the tares of the field.

Тоді відпустив Він народ і додому прийшов. І підійшли Його учні до Нього й сказали: Поясни нам притчу про кукіль польовий.

He answered and said unto them, He that soweth the good seed is the Son of man;

А Він відповів і промовив до них: Хто добре насіння посіяв був, це Син Людський,

The field is the world; the good seed are the children of the kingdom; but the tares are the children of the wicked one;

а поле це світ, добре ж насіння це сини Царства, а кукіль сини лукавого;

The enemy that sowed them is the devil; the harvest is the end of the world; and the reapers are the angels.

а ворог, що всіяв його це диявол, жнива кінець віку, а женці Анголи.

As therefore the tares are gathered and burned in the fire; so shall it be in the end of this world.

І як збирають кукіль, і як палять в огні, так буде й наприкінці віку цього.

The Son of man shall send forth his angels, and they shall gather out of his kingdom all things that offend, and them which do iniquity;

Пошле Людський Син Своїх Анголів, і вони позбирають із Царства Його всі спокуси, і тих, хто чинить беззаконня,

And shall cast them into a furnace of fire: there shall be wailing and gnashing of teeth.

і їх повкидають до печі огненної, буде там плач і скрегіт зубів!

Then shall the righteous shine forth as the sun in the kingdom of their Father. Who hath ears to hear, let him hear.

Тоді праведники, немов сонце, засяють у Царстві свого Отця. Хто має вуха, нехай слухає!

Again, the kingdom of heaven is like unto treasure hid in a field; the which when a man hath found, he hideth, and for joy thereof goeth and selleth all that he hath, and buyeth that field.

Царство Небесне подібне ще до захованого в полі скарбу, що людина, знайшовши, ховає його, і з радости з того йде, та й усе, що має, продає та купує те поле.

Again, the kingdom of heaven is like unto a merchant man, seeking goodly pearls:

Подібне ще Царство Небесне до того купця, що пошукує перел добрих,

Who, when he had found one pearl of great price, went and sold all that he had, and bought it.

а як знайде одну дорогоцінну перлину, то йде, і все продає, що має, і купує її.

Again, the kingdom of heaven is like unto a net, that was cast into the sea, and gathered of every kind:

Подібне ще Царство Небесне до невода, у море закиненого, що зібрав він усячину.

Which, when it was full, they drew to shore, and sat down, and gathered the good into vessels, but cast the bad away.

Коли він наповниться, тягнуть на берег його, і, сівши, вибирають до посуду добре, непотріб же геть викидають.

So shall it be at the end of the world: the angels shall come forth, and sever the wicked from among the just,

Так буде й наприкінці віку: Анголи повиходять, і вилучать злих з-поміж праведних,

And shall cast them into the furnace of fire: there shall be wailing and gnashing of teeth.

і їх повкидають до печі огненної, буде там плач і скрегіт зубів!

Jesus saith unto them, Have ye understood all these things? They say unto him, Yea, Lord.

Чи ви зрозуміли це все? Так! відказали Йому.

Then said he unto them, Therefore every scribe which is instructed unto the kingdom of heaven is like unto a man that is an householder, which bringeth forth out of his treasure things new and old.

І Він їм сказав: Тому кожен книжник, що навчений про Царство Небесне, подібний до того господаря, що з скарбниці своєї виносить нове та старе.

And it came to pass, that when Jesus had finished these parables, he departed thence.

І сталось, як скінчив Ісус притчі оці, Він звідти пішов.

And when he was come into his own country, he taught them in their synagogue, insomuch that they were astonished, and said, Whence hath this man this wisdom, and these mighty works?

І прийшов Він до Своєї батьківщини, і навчав їх у їхній синагозі, так що стали вони дивуватися й питати: Звідки в Нього ця мудрість та сили чудодійні?

Is not this the carpenter's son? is not his mother called Mary? and his brethren, James, and Joses, and Simon, and Judas?

Чи ж Він не син теслі? Чи ж мати Його не Марією зветься, а брати Його Яків, і Йосип, і Симон та Юда?

And his sisters, are they not all with us? Whence then hath this man all these things?

І чи ж сестри Його не всі з нами? Звідки ж Йому все оте?

And they were offended in him. But Jesus said unto them, A prophet is not without honour, save in his own country, and in his own house.

І вони спокушалися Ним. А Ісус їм сказав: Пророка нема без пошани, хіба тільки в вітчизні своїй та в домі своїм!

And he did not many mighty works there because of their unbelief.

І Він не вчинив тут чуд багатьох через їхню невіру.