Mark 10

And he arose from thence, and cometh into the coasts of Judæa by the farther side of Jordan: and the people resort unto him again; and, as he was wont, he taught them again.

І, вийшовши звідти, Він приходить у землю Юдейську, на той бік Йордану. І знову зібралися юрби до Нього, і знов Він навчав їх, звичаєм Своїм.

And the Pharisees came to him, and asked him, Is it lawful for a man to put away his wife? tempting him.

І підійшли фарисеї й спитали, Його випробовуючи: Чи дозволено чоловікові дружину свою відпустити?

And he answered and said unto them, What did Moses command you?

А Він відповів і сказав їм: Що Мойсей заповів вам?

And they said, Moses suffered to write a bill of divorcement, and to put her away.

Вони ж відказали: Мойсей заповів написати листа розводового, та й відпустити.

And Jesus answered and said unto them, For the hardness of your heart he wrote you this precept.

Ісус же промовив до них: То за ваше жорстокосердя він вам написав оцю заповідь.

But from the beginning of the creation God made them male and female.

Бог же з початку творіння створив чоловіком і жінкою їх.

For this cause shall a man leave his father and mother, and cleave to his wife;

Покине тому чоловік свого батька та матір,

And they twain shall be one flesh: so then they are no more twain, but one flesh.

і стануть обоє вони одним тілом, тим то немає вже двох, але одне тіло.

What therefore God hath joined together, let not man put asunder.

Тож, що Бог спарував, людина нехай не розлучує!

And in the house his disciples asked him again of the same matter.

А вдома про це учні знов запитали Його.

And he saith unto them, Whosoever shall put away his wife, and marry another, committeth adultery against her.

І Він їм відказав: Хто дружину відпустить свою, та й одружиться з іншою, той чинить перелюб із нею.

And if a woman shall put away her husband, and be married to another, she committeth adultery.

І коли дружина покине свого чоловіка, і вийде заміж за іншого, то чинить перелюб вона.

And they brought young children to him, that he should touch them: and his disciples rebuked those that brought them.

Тоді поприносили діток до Нього, щоб Він доторкнувся до них, учні ж їм докоряли.

But when Jesus saw it, he was much displeased, and said unto them, Suffer the little children to come unto me, and forbid them not: for of such is the kingdom of God.

А коли спостеріг це Ісус, то обурився, та й промовив до них: Пустіть діток до Мене приходити, і не бороніть їм, бо таких Царство Боже!

Verily I say unto you, Whosoever shall not receive the kingdom of God as a little child, he shall not enter therein.

Поправді кажу вам: Хто Божого Царства не прийме, немов те дитя, той у нього не ввійде.

And he took them up in his arms, put his hands upon them, and blessed them.

І Він їх пригорнув, і поблагословив, на них руки поклавши.

And when he was gone forth into the way, there came one running, and kneeled to him, and asked him, Good Master, what shall I do that I may inherit eternal life?

І коли вирушав Він у путь, то швидко наблизивсь один, упав перед Ним на коліна, і спитався Його: Учителю Добрий, що робити мені, щоб вічне життя вспадкувати?

And Jesus said unto him, Why callest thou me good? there is none good but one, that is, God.

Ісус же йому відказав: Чого звеш Мене Добрим? Ніхто не є Добрий, крім Бога Самого.

Thou knowest the commandments, Do not commit adultery, Do not kill, Do not steal, Do not bear false witness, Defraud not, Honour thy father and mother.

Знаєш заповіді: Не вбивай, не чини перелюбу, не кради, не свідкуй неправдиво, не кривди, шануй свого батька та матір.

And he answered and said unto him, Master, all these have I observed from my youth.

А він відказав Йому: Учителю, це все виконав я ще змалку.

Then Jesus beholding him loved him, and said unto him, One thing thou lackest: go thy way, sell whatsoever thou hast, and give to the poor, and thou shalt have treasure in heaven: and come, take up the cross, and follow me.

Ісус же поглянув на нього з любов'ю, і промовив йому: Одного бракує тобі: іди, розпродай, що маєш, та вбогим роздай, і матимеш скарб ти на небі! Потому приходь та й іди вслід за Мною, узявши хреста.

And he was sad at that saying, and went away grieved: for he had great possessions.

А він засмутився тим словом, і пішов, зажурившись, бо великі маєтки він мав!

And Jesus looked round about, and saith unto his disciples, How hardly shall they that have riches enter into the kingdom of God!

І поглянув довкола Ісус, та й сказав Своїм учням: Як тяжко отим, хто має багатство, увійти в Царство Боже!

And the disciples were astonished at his words. But Jesus answereth again, and saith unto them, Children, how hard is it for them that trust in riches to enter into the kingdom of God!

І учні жахнулись від слів Його. А Ісус знов у відповідь каже до них: Мої діти, як тяжко отим, хто надію кладе на багатство, увійти в Царство Боже!

It is easier for a camel to go through the eye of a needle, than for a rich man to enter into the kingdom of God.

Верблюдові легше пройти через голчине вушко, ніж багатому в Божеє Царство ввійти!

And they were astonished out of measure, saying among themselves, Who then can be saved?

А вони здивувалися дуже, і казали один до одного: Хто ж тоді може спастися?

And Jesus looking upon them saith, With men it is impossible, but not with God: for with God all things are possible.

Ісус же поглянув на них і промовив: Неможливе це людям, а не Богові. Бо для Бога можливе все!

Then Peter began to say unto him, Lo, we have left all, and have followed thee.

А Петро став казати Йому: От усе ми покинули, та й пішли за Тобою слідом.

And Jesus answered and said, Verily I say unto you, There is no man that hath left house, or brethren, or sisters, or father, or mother, or wife, or children, or lands, for my sake, and the gospel's,

Ісус відказав: Поправді кажу вам: Немає такого, щоб дім полишив, чи братів, чи сестер, або матір, чи батька, або діти, чи поля ради Мене та ради Євангелії,

But he shall receive an hundredfold now in this time, houses, and brethren, and sisters, and mothers, and children, and lands, with persecutions; and in the world to come eternal life.

і не одержав би в сто раз більше тепер, цього часу, серед переслідувань, домів, і братів, і сестер, і матерів, і дітей, і піль, а в віці наступному вічне життя.

But many that are first shall be last; and the last first.

І багато-хто з перших стануть останніми, а останні першими.

And they were in the way going up to Jerusalem; and Jesus went before them: and they were amazed; and as they followed, they were afraid. And he took again the twelve, and began to tell them what things should happen unto him,

Були ж у дорозі вони, простуючи в Єрусалим. А Ісус ішов попереду них, аж дуже вони дивувались, а ті, що йшли вслід за Ним, боялись. І, взявши знов Дванадцятьох, почав їм розповідати, що з Ним статися має:

Saying, Behold, we go up to Jerusalem; and the Son of man shall be delivered unto the chief priests, and unto the scribes; and they shall condemn him to death, and shall deliver him to the Gentiles:

Оце в Єрусалим ми йдемо, і первосвященикам і книжникам виданий буде Син Людський, і засудять на смерть Його, і поганам Його видадуть,

And they shall mock him, and shall scourge him, and shall spit upon him, and shall kill him: and the third day he shall rise again.

і насміхатися будуть із Нього, і будуть плювати на Нього, і будуть Його бичувати, і вб'ють, але третього дня Він воскресне!

And James and John, the sons of Zebedee, come unto him, saying, Master, we would that thou shouldest do for us whatsoever we shall desire.

І підходять до Нього Яків та Іван, сини Зеведеєві, та й кажуть Йому: Учителю, ми хочемо, щоб Ти зробив нам, про що будемо просити Тебе.

And he said unto them, What would ye that I should do for you?

А Він їх поспитав: Чого ж хочете, щоб Я вам зробив?

They said unto him, Grant unto us that we may sit, one on thy right hand, and the other on thy left hand, in thy glory.

Вони ж відказали Йому: Дай нам, щоб у славі Твоїй ми сиділи праворуч від Тебе один, і ліворуч один!

But Jesus said unto them, Ye know not what ye ask: can ye drink of the cup that I drink of? and be baptized with the baptism that I am baptized with?

А Ісус відказав їм: Не знаєте, чого просите. Чи ж можете ви пити чашу, що Я її п'ю, і христитися хрищенням, що Я ним хрищуся?

And they said unto him, We can. And Jesus said unto them, Ye shall indeed drink of the cup that I drink of; and with the baptism that I am baptized withal shall ye be baptized:

Вони відказали Йому: Можемо. А Ісус їм сказав: Чашу, що Я її п'ю, ви питимете, і хрищенням, що Я ним хрищусь, ви охриститеся.

But to sit on my right hand and on my left hand is not mine to give; but it shall be given to them for whom it is prepared.

А сидіти праворуч Мене та ліворуч не Моє це давати, а кому уготовано.

And when the ten heard it, they began to be much displeased with James and John.

Як почули ж це Десятеро, то обурились на Якова та на Івана.

But Jesus called them to him, and saith unto them, Ye know that they which are accounted to rule over the Gentiles exercise lordship over them; and their great ones exercise authority upon them.

А Ісус їх покликав, і промовив до них: Ви знаєте, що ті, що вважають себе за князів у народів, панують над ними, а їхні вельможі їх тиснуть.

But so shall it not be among you: but whosoever will be great among you, shall be your minister:

Не так буде між вами, але хто з вас великим бути хоче, нехай буде він вам за слугу.

And whosoever of you will be the chiefest, shall be servant of all.

А хто з вас бути першим бажає, нехай буде всім за раба.

For even the Son of man came not to be ministered unto, but to minister, and to give his life a ransom for many.

Бо Син Людський прийшов не на те, щоб служили Йому, але щоб послужити, і душу Свою дати на викуп за багатьох.

And they came to Jericho: and as he went out of Jericho with his disciples and a great number of people, blind Bartimæus, the son of Timæus, sat by the highway side begging.

І приходять вони в Єрихон. А коли з Єрихону виходив Він разом із Своїми учнями й з безліччю люду, сидів і просив при дорозі сліпий Вартимей, син Тимеїв.

And when he heard that it was Jesus of Nazareth, he began to cry out, and say, Jesus, thou Son of David, have mercy on me.

І, прочувши, що то Ісус Назарянин, почав кликати та говорити: Сину Давидів, Ісусе, змилуйся надо мною!

And many charged him that he should hold his peace: but he cried the more a great deal, Thou Son of David, have mercy on me.

І сварились на нього багато-хто, щоб мовчав, а він іще більше кричав: Сину Давидів, змилуйся надо мною!

And Jesus stood still, and commanded him to be called. And they call the blind man, saying unto him, Be of good comfort, rise; he calleth thee.

І спинився Ісус та й сказав: Покличте його! І кличуть сліпого та й кажуть йому: Будь бадьорий, устань, Він кличе тебе.

And he, casting away his garment, rose, and came to Jesus.

А той скинув плаща свого, і скочив із місця, і прибіг до Ісуса.

And Jesus answered and said unto him, What wilt thou that I should do unto thee? The blind man said unto him, Lord, that I might receive my sight.

А Ісус відповів і сказав йому: Що ти хочеш, щоб зробив Я тобі? Сліпий же Йому відказав: Учителю, нехай я прозрю!

And Jesus said unto him, Go thy way; thy faith hath made thee whole. And immediately he received his sight, and followed Jesus in the way.

Ісус же до нього промовив: Іди, твоя віра спасла тебе! І той зараз прозрів, і пішов за Ісусом дорогою.