Proverbs 17

E’ meglio un tozzo di pan secco con la pace, che una casa piena di carni con la discordia.

Ліпший черствий кусок зо спокоєм, ніж дім, повний учти м'ясної зо сваркою.

Il servo sagace dominerà sul figlio che fa onta, e avrà parte all’eredità insieme coi fratelli.

Раб розумний панує над сином безпутнім, і серед братів він поділить спадок.

La coppella è per l’argento e il fornello per l’oro, ma chi prova i cuori è l’Eterno.

Для срібла топильна посудина, а горно для золота, Господь же серця випробовує.

Il malvagio dà ascolto alle labbra inique, e il bugiardo dà retta alla cattiva lingua.

Лиходій слухається уст безбожних, слухає неправдомов язика лиходійного.

Chi beffa il povero oltraggia Colui che l’ha fatto; chi si rallegra dell’altrui sventura non rimarrà impunito.

Хто сміється з убогого, той ображає свого Творця, хто радіє з нещастя, не буде такий без вини.

I figliuoli de’ figliuoli son la corona de’ vecchi, e i padri son la gloria dei loro figliuoli.

Корона для старших онуки, а пишнота дітей їхні батьки.

Un parlar solenne non s’addice all’uomo da nulla; quanto meno s’addicono ad un principe labbra bugiarde!

Не пристойна безумному мова поважна, а тим більше шляхетному мова брехлива.

Il regalo è una pietra preziosa agli occhi di chi lo possiede; dovunque si volga, egli riesce.

Хабар в очах його власника самоцвіт: до всього, до чого повернеться, буде щастити йому.

Chi copre i falli si procura amore, ma chi sempre vi torna su, disunisce gli amici migliori.

Хто шукає любови провину ховає, хто ж про неї повторює, розгонює друзів.

Un rimprovero fa più impressione all’uomo intelligente, che cento percosse allo stolto.

На розумного більше впливає одне остереження, як на глупака сто ударів.

Il malvagio non cerca che ribellione, ma un messaggero crudele gli sarà mandato contro.

Злий шукає лише неслухняности, та вісник жорстокий на нього пошлеться.

Meglio imbattersi in un’orsa derubata dei suoi piccini, che in un insensato nella sua follia.

Ліпше спіткати обездітнену ведмедицю, що кидається на людину, аніж нерозумного в глупоті його.

Il male non si dipartirà dalla casa di chi rende il male per il bene.

Хто відплачує злом за добро, не відступить лихе з його дому.

Cominciare una contesa è dar la stura all’acqua; perciò ritirati prima che la lite s’inasprisca.

Почин сварки то прорив води, тому перед вибухом сварки покинь ти її!

Chi assolve il reo e chi condanna il giusto sono ambedue in abominio all’Eterno.

Хто оправдує несправедливого, і хто засуджує праведного, обидва вони Господеві огидні.

A che serve il danaro in mano allo stolto? ad acquistar saviezza?… Ma se non ha senno!

Нащо ті гроші в руці нерозумного, щоб мудрість купити, як мозку нема?

L’amico ama in ogni tempo; è nato per essere un fratello nella distretta.

Правдивий друг любить за всякого часу, в недолі ж він робиться братом.

L’uomo privo di senno dà la mano e fa sicurtà per altri davanti al suo prossimo.

Людина, позбавлена розуму, ручиться, поруку дає за друга свого.

Chi ama le liti ama il peccato; chi alza troppo la sua porta, cerca la rovina.

Хто сварку кохає, той любить гріх; хто ж підвищує уста свої, той шукає нещастя.

Chi ha il cuor falso non trova bene, e chi ha la lingua perversa cade nella sciagura.

Людина лукавого серця не знайде добра, хто ж лукавить своїм язиком, упаде в зло.

Chi genera uno stolto ne avrà cordoglio, e il padre dell’uomo da nulla non avrà gioia.

Хто родить безумного, родить на смуток собі, і не потішиться батько безглуздого.

Un cuore allegro è un buon rimedio, ma uno spirito abbattuto secca l’ossa.

Серце радісне добре лікує, а пригноблений дух сушить кості.

L’empio accetta regali di sottomano per pervertire le vie della giustizia.

Безбожний таємно бере хабара, щоб зігнути путі правосуддя.

La sapienza sta dinanzi a chi ha intelligenza, ma gli occhi dello stolto vagano agli estremi confini della terra.

З обличчям розумного мудрість, а очі глупця аж на кінці землі.

Il figliuolo stolto è il cordoglio del padre e l’amarezza di colei che l’ha partorito.

Нерозумний син смуток для батька, для своєї ж родительки гіркість.

Non è bene condannare il giusto, foss’anche ad un’ammenda, né colpire i principi per la loro probità.

Не добре карати справедливого, бити шляхетних за щирість!

Chi modera le sue parole possiede la scienza, e chi ha lo spirito calmo è un uomo prudente.

Хто слова свої стримує, той знає пізнання, і холоднокровний розумна людина.

Anche lo stolto, quando tace, passa per savio; chi tien chiuse le labbra è uomo intelligente.

І глупак, як мовчить, уважається мудрим, а як уста свої закриває розумним.