Proverbs 18

Chi si separa dagli altri cerca la propria soddisfazione e s’arrabbia contro tutto ciò ch’è profittevole.

Примхливий шукає сваволі, стає проти всього розумного.

Lo stolto prende piacere, non nella prudenza, ma soltanto nel manifestare ciò che ha nel cuore.

Нерозумний не хоче навчатися, а тільки свій ум показати.

Quando viene l’empio, viene anche lo sprezzo; e, con la vergogna, viene l’obbrobrio.

З приходом безбожного й ганьба приходить, а з легковаженням сором.

Le parole della bocca d’un uomo sono acque profonde; la fonte di sapienza è un rivo che scorre perenne.

Слова уст людини глибока вода, джерело премудрости бризкотливий потік.

Non è bene aver per l’empio de’ riguardi personali, per far torto al giusto nel giudizio.

Не добре вважати на обличчя безбожного, щоб праведного повалити на суді.

Le labbra dello stolto menano alle liti, e la sua bocca chiama le percosse.

Уста нерозумного тягнуть до сварки, а слова його кличуть бійки.

La bocca dello stolto è la sua rovina, e le sue labbra sono un laccio per l’anima sua.

Язик нерозумного загибіль для нього, а уста його то тенета на душу його.

Le parole del maldicente son come ghiottonerie, e penetrano fino nell’intimo delle viscere.

Слова обмовника мов ті присмаки, і вони сходять у нутро утроби.

Anche colui ch’è infingardo nel suo lavoro è fratello del dissipatore.

Теж недбалий у праці своїй то брат марнотратнику.

Il nome dell’Eterno è una forte torre; il giusto vi corre, e vi trova un alto rifugio.

Господнє Ім'я сильна башта: до неї втече справедливий і буде безпечний.

I beni del ricco son la sua città forte; son come un’alta muraglia… nella sua immaginazione.

Маєток багатому місто твердинне його, і немов міцний мур ув уяві його.

Prima della rovina, il cuor dell’uomo s’innalza, ma l’umiltà precede la gloria.

Перед загибіллю серце людини високо несеться, перед славою ж скромність.

Chi risponde prima d’aver ascoltato, mostra la sua follia, e rimane confuso.

Хто відповідає на слово, ще поки почув, то глупота та сором йому!

Lo spirito dell’uomo lo sostiene quand’egli è infermo; ma lo spirito abbattuto chi lo solleverà?

Дух дійсного мужа виносить терпіння своє, а духа прибитого хто піднесе?

Il cuore dell’uomo intelligente acquista la scienza, e l’orecchio dei savi la cerca.

Серце розумне знання набуває, і вухо премудрих шукає знання.

I regali che uno fa gli apron la strada e gli dànno adito ai grandi.

Дарунок людини виводить із утиску, і провадить її до великих людей.

Il primo a perorare la propria causa par che abbia ragione; ma vien l’altra parte, e scruta quello a fondo.

Перший у сварці своїй уважає себе справедливим, але прийде противник його та й дослідить його.

La sorte fa cessare le liti e decide fra i grandi.

Жереб перериває сварки, та відділює сильних один від одного.

Un fratello offeso è più inespugnabile d’una città forte; e le liti tra fratelli son come le sbarre d’un castello.

Розлючений брат протиставиться більше за місто твердинне, а сварки, немов засуви замку.

Col frutto della sua bocca l’uomo sazia il corpo; si sazia col provento delle sue labbra.

Із плоду уст людини насичується її шлунок, вона насичується плодом уст своїх.

Morte e vita sono in potere della lingua; chi l’ama ne mangerà i frutti.

Смерть та життя у владі язика, хто ж кохає його, його плід поїдає.

Chi ha trovato moglie ha trovato un bene e ha ottenuto un favore dall’Eterno.

Хто жінку чеснотну знайшов, знайшов той добро, і милість отримав від Господа.

Il povero parla supplicando, il ricco risponde con durezza.

Убогий говорить благально, багатий же відповідає зухвало.

Chi ha molti amici li ha per sua disgrazia; ma v’è tale amico, ch’è più affezionato d’un fratello.

Є товариші на розбиття, та є й приятель, більше від брата прив'язаний.