Proverbs 14

La donna savia edifica la sua casa, ma la stolta l’abbatte con le proprie mani.

Мудра жінка будує свій дім, а безумна своєю рукою руйнує його.

Chi cammina nella rettitudine teme l’Eterno, ma chi è pervertito nelle sue vie lo sprezza.

Хто ходить в простоті своїй, боїться той Господа, а в кого дороги криві, той погорджує Ним.

Nella bocca dello stolto germoglia la superbia, ma le labbra dei savi son la loro custodia.

На устах безумця галузка пихи, а губи премудрих їх стережуть.

Dove mancano i buoi è vuoto il granaio, ma l’abbondanza della raccolta sta nella forza del bove.

Де немає биків, там ясла порожні, а щедрість врожаю у силі вола.

Il testimonio fedele non mentisce, ma il testimonio falso spaccia menzogne.

Свідок правдивий не лже, а свідок брехливий говорить неправду.

Il beffardo cerca la sapienza e non la trova, ma per l’uomo intelligente la scienza è cosa facile.

Насмішник шукає премудрости, та надаремно, пізнання легке для розумного.

Vattene lungi dallo stolto; sulle sue labbra certo non hai trovato scienza.

Ходи здалека від людини безумної, і від того, в кого мудрих уст ти не бачив.

La sapienza dell’uomo accorto sta nel discernere la propria strada, ma la follia degli stolti non è che inganno.

Мудрість розумного то розуміння дороги своєї, а глупота дурних то омана.

Gli insensati si burlano delle colpe commesse, ma il favore dell’Eterno sta fra gli uomini retti.

Нерозумні сміються з гріха, а між праведними уподобання.

Il cuore conosce la sua propria amarezza, e alla sua gioia non può prender parte un estraneo.

Серце знає гіркоту своєї душі, і в радість його не втручається інший.

La casa degli empi sarà distrutta, ma la tenda degli uomini retti fiorirà.

Буде вигублений дім безбожних, а намет безневинних розквітне.

V’è tal via che all’uomo par diritta, ma finisce col menare alla morte.

Буває, дорога людині здається простою, та кінець її стежка до смерти.

Anche ridendo, il cuore può esser triste; e l’allegrezza può finire in dolore.

Також іноді і від сміху болить серце, і закінчення радости смуток.

Lo sviato di cuore avrà la ricompensa dal suo modo di vivere, e l’uomo dabbene, quella delle opere sue.

Хто підступного серця, насититься той із доріг своїх, а добра людина із чинів своїх.

Lo scemo crede tutto quel che si dice, ma l’uomo prudente bada ai suoi passi.

Вірить безглуздий в кожнісіньке слово, а мудрий зважає на кроки свої.

Il savio teme, ed evita il male; ma lo stolto è arrogante e presuntuoso.

Мудрий боїться й від злого вступає, нерозумний же гнівається та сміливий.

Chi è pronto all’ira commette follie, e l’uomo pien di malizia diventa odioso.

Скорий на гнів учиняє глупоту, а людина лукава зненавиджена.

Gli scemi ereditano stoltezza, ma i prudenti s’incoronano di scienza.

Нерозумні глупоту вспадковують, а мудрі знанням коронуються.

I malvagi si chinano dinanzi ai buoni, e gli empi alle porte de’ giusti.

Поклоняться злі перед добрими, а безбожники при брамах праведного.

Il povero è odiato anche dal suo compagno, ma gli amici del ricco son molti.

Убогий зненавиджений навіть ближнім своїм, а в багатого друзі численні.

Chi sprezza il prossimo pecca, ma beato chi ha pietà dei miseri!

Хто погорджує ближнім своїм, той грішить, а ласкавий до вбогих блаженний.

Quelli che meditano il male non son forse traviati? ma quelli che meditano il bene trovan grazia e fedeltà.

Чи ж не блудять, хто оре лихе? А милість та правда для тих, хто оре добро.

In ogni fatica v’è profitto, ma il chiacchierare mena all’indigenza.

Кожна праця приносить достаток, але праця уст в недостаток веде.

La corona de’ savi è la loro ricchezza, ma la follia degli stolti non è che follia.

Корона премудрих їхня мудрість, а вінець нерозумних глупота.

Il testimonio verace salva delle vite, ma chi spaccia bugie non fa che ingannare.

Свідок правдивий визволює душі, а свідок обманливий брехні торочить.

V’è una gran sicurezza nel timor dell’Eterno; Egli sarà un rifugio per i figli di chi lo teme.

У Господньому страхові сильна надія, і Він пристановище дітям Своїм.

Il timor dell’Eterno è fonte di vita e fa schivare le insidie della morte.

Страх Господній криниця життя, щоб віддалятися від пасток смерти.

La moltitudine del popolo è la gloria del re, ma la scarsezza de’ sudditi è la rovina del principe.

У численності люду величність царя, а в браку народу погибіль володаря.

Chi è lento all’ira ha un gran buon senso, ma chi è pronto ad andare in collera mostra la sua follia.

Терпеливий у гніві багаторозумний, а гнівливий вчиняє глупоту.

Un cuor calmo è la vita del corpo, ma l’invidia è la carie dell’ossa.

Лагідне серце життя то для тіла, а заздрість гнилизна костей.

Chi opprime il povero oltraggia Colui che l’ha fatto, ma chi ha pietà del bisognoso, l’onora.

Хто тисне нужденного, той ображає свого Творця, а хто милостивий до вбогого, той поважає Його.

L’empio è travolto dalla sua sventura, ma il giusto spera anche nella morte.

Безбожний у зло своє падає, а праведний повний надії й при смерті своїй.

La sapienza riposa nel cuore dell’uomo intelligente, ma in mezzo agli stolti si fa tosto conoscere.

Мудрість має спочинок у серці розумного, а що в нутрі безумних, те виявиться.

La giustizia innalza una nazione, ma il peccato è la vergogna dei popoli.

Праведність люд підіймає, а беззаконня то сором народів.

Il favore del re è per il servo prudente, ma la sua ira è per chi gli fa onta.

Ласка царева рабові розумному, гнів же його проти того, хто соромить його.