Proverbs 13

Il figliuol savio ascolta l’istruzione di suo padre, ma il beffardo non ascolta rimproveri.

Син мудрий приймає картання від батька, а насмішник докору не слухає.

Per il frutto delle sue labbra uno gode del bene, ma il desiderio dei perfidi è la violenza.

З плоду уст чоловік споживає добро, а жадоба зрадливих насильство.

Chi custodisce la sua bocca preserva la propria vita; chi apre troppo le labbra va incontro alla rovina.

Хто уста свої стереже, той душу свою береже, а хто губи свої розпускає, на того погибіль.

L’anima del pigro desidera, e non ha nulla, ma l’anima dei diligenti sarà soddisfatta appieno.

Пожадає душа лінюха, та даремно, душа ж роботящих насититься.

Il giusto odia la menzogna, ma l’empio getta sugli altri vituperio ed onta.

Ненавидить праведний слово брехливе, безбожний же чинить лихе, і себе засоромлює.

La giustizia protegge l’uomo che cammina nella integrità, ma l’empietà atterra il peccatore.

Праведність оберігає невинного на дорозі його, а безбожність погублює грішника.

C’è chi fa il ricco e non ha nulla; c’è chi fa il povero e ha di gran beni.

Дехто вдає багача, хоч нічого не має, а дехто вдає бідака, хоч маєток великий у нього.

La ricchezza d’un uomo serve come riscatto della sua vita, ma il povero non ode mai minacce.

Викуп за душу людини багатство її, а вбогий й докору не чує.

La luce dei giusti è gaia, ma la lampada degli empi si spegne.

Світло праведних весело світить, а світильник безбожних погасне.

Dall’orgoglio non vien che contesa, ma la sapienza è con chi dà retta ai consigli.

Тільки сварка пихою зчиняється, а мудрість із тими, хто радиться.

La ricchezza male acquistata va scemando, ma chi accumula a poco a poco l’aumenta.

Багатство, заскоро здобуте, поменшується, хто ж збирає помалу примножує.

La speranza differita fa languire il cuore, ma il desiderio adempiuto è un albero di vita.

Задовга надія недуга для серця, а бажання, що сповнюється, це дерево життя.

Chi sprezza la parola si costituisce, di fronte ad essa, debitore, ma chi rispetta il comandamento sarà ricompensato.

Хто погорджує словом Господнім, той шкодить собі, хто ж страх має до заповіді, тому надолужиться.

L’insegnamento del savio è una fonte di vita per schivare le insidie della morte.

Наука премудрого криниця життя, щоб віддалитися від пасток смерти.

Buon senno procura favore, ma il procedere dei perfidi è duro.

Добрий розум приносить приємність, а дорога зрадливих погуба для них.

Ogni uomo accorto agisce con conoscenza, ma l’insensato fa sfoggio di follia.

Кожен розумний за мудрістю робить, а безумний глупоту показує.

Il messo malvagio cade in sciagure, ma l’ambasciatore fedele reca guarigione.

Безбожний посол у нещастя впаде, а вірний посол немов лік.

Miseria e vergogna a chi rigetta la correzione, ma chi dà retta alla riprensione è onorato.

Хто ламає поуку убозтво та ганьба тому, а хто береже осторогу шанований він.

Il desiderio adempiuto è dolce all’anima, ma agl’insensati fa orrore l’evitare il male.

Виконане побажання приємне душі, а вступитись від зла то огида безумним.

Chi va coi savi diventa savio, ma il compagno degl’insensati diventa cattivo.

Хто з мудрими ходить, той мудрим стає, а хто товаришує з безумним, той лиха набуде.

Il male perseguita i peccatori ma il giusto è ricompensato col bene.

Грішників зло доганяє, а праведним Бог надолужить добром.

L’uomo buono lascia una eredità ai figli de’ suoi figli, ma la ricchezza del peccatore è riserbata al giusto.

Добрий лишає спадок і онукам, маєток же грішника схований буде для праведного.

Il campo lavorato dal povero dà cibo in abbondanza, ma v’è chi perisce per mancanza di equità.

Убогому буде багато поживи і з поля невправного, та деякі гинуть з безправ'я.

Chi risparmia la verga odia il suo figliuolo, ma chi l’ama, lo corregge per tempo.

Хто стримує різку свою, той ненавидить сина свого, хто ж кохає його, той шукає для нього картання.

Il giusto ha di che mangiare a sazietà, ma il ventre degli empi manca di cibo.

Праведний їсть, скільки схоче душа, живіт же безбожників завсіди брак відчуває.