Job 19

Allora Giobbe rispose e disse:

А Йов відповів та й сказав:

"Fino a quando affliggerete l’anima mia e mi tormenterete coi vostri discorsi?

Аж доки смутити ви будете душу мою, та душити словами мене?

Son già dieci volte che m’insultate, e non vi vergognate di malmenarmi.

Десять раз це мене ви соромите, гнобити мене не стидаєтесь!...

Dato pure ch’io abbia errato, il mio errore concerne me solo.

Якщо справді зблудив я, то мій гріх при мені позостане.

Ma se proprio volete insuperbire contro di me e rimproverarmi la vergogna in cui mi trovo,

Чи ви величаєтесь справді над мною, і виказуєте мою ганьбу на мене?

allora sappiatelo: chi m’ha fatto torto e m’ha avvolto nelle sue reti è Dio.

Знайте тоді, що Бог скривдив мене, і тенета Свої розточив надо мною!

Ecco, io grido: "Violenza!" e nessuno risponde; imploro aiuto, ma non c’è giustizia!

Ось ґвалт! я кричу, та не відповідає ніхто, голошу, та немає суду!...

Dio m’ha sbarrato la via e non posso passare, ha coperto di tenebre il mio cammino.

Він дорогу мою оточив і я не перейду, Він поклав на стежки мої темряву!

M’ha spogliato della mia gloria, m’ha tolto dal capo la corona.

Він стягнув з мене славу мою і вінця зняв мені з голови!

M’ha demolito a brano a brano, e io me ne vo! ha sradicata come un albero la mia speranza.

Звідусіль Він ламає мене, і я йду, надію мою, як те дерево, вивернув Він...

Ha acceso l’ira sua contro di me, e m’ha considerato come suo nemico.

І на мене Свій гнів запалив, і зарахував Він мене до Своїх ворогів:

Le sue schiere son venute tutte insieme, si sono spianata la via fino a me, han posto il campo intorno alla mia tenda.

полки Його разом приходять, і торують на мене дорогу свою, і таборують навколо намету мого...

Egli ha allontanato da me i miei fratelli, i miei conoscenti si son del tutto alienati da me.

Віддалив Він від мене братів моїх, а знайомі мої почужіли для мене,

M’hanno abbandonato i miei parenti, gl’intimi miei m’hanno dimenticato.

мої ближні відстали, і забули про мене знайомі мої...

I miei domestici e le mie serve mi trattan da straniero; agli occhi loro io sono un estraneo.

Мешканці дому мого, і служниці мої за чужого вважають мене, чужаком я став в їхніх очах...

Chiamo il mio servo, e non risponde, devo supplicarlo con la mia bocca.

Я кличу свойого раба і він відповіді не дає, хоч своїми устами благаю його...

Il mio fiato ripugna alla mia moglie, faccio pietà a chi nacque dal seno di mia madre.

Мій дух став бридкий для моєї дружини, а мій запах синам моєї утроби...

Perfino i bimbi mi sprezzano; se cerco d’alzarmi mi scherniscono.

Навіть діти малі зневажають мене, коли я встаю, то глузують із мене...

Tutti gli amici più stretti m’hanno in orrore, e quelli che amavo mi si son vòlti contro.

Мої всі повірники бридяться мною, а кого я кохав обернулись на мене...

Le mie ossa stanno attaccate alla mia pelle, alla mia carne, non m’è rimasto che la pelle de’ denti.

До шкіри моєї й до тіла мого приліпилися кості мої, ще біля зубів лиш зосталася шкіра моя...

Pietà, pietà di me, voi, miei amici! ché la man di Dio m’ha colpito.

Змилуйтеся надо мною, о, змилуйтеся надо мною ви, ближні мої, бо Божа рука доторкнулась мене!...

Perché perseguitarmi come fa Dio? Perché non siete mai sazi della mia carne?

Чого ви мене переслідуєте, немов Бог, і не насичуєтесь моїм тілом?

Oh se le mie parole fossero scritte! se fossero consegnate in un libro!

О, коли б записати слова мої, о, коли б були в книжці вони позазначувані,

se con lo scalpello di ferro e col piombo fossero incise nella roccia per sempre!…

коли б рильцем залізним та оливом в скелі навіки вони були витесані!

Ma io so che il mio Vindice vive, e che alla fine si leverà sulla polvere.

Та я знаю, що мій Викупитель живий, і останнього дня Він підійме із пороху

E quando, dopo la mia pelle, sarà distrutto questo corpo, senza la mia carne, vedrò Iddio.

цю шкіру мою, яка розпадається, і з тіла свойого я Бога побачу,

Io lo vedrò a me favorevole; lo contempleranno gli occhi miei, non quelli d’un altro… il cuore, dalla brama, mi si strugge in seno!

сам я побачу Його, й мої очі побачать, а не очі чужі... Тануть нирки мої в моїм нутрі!...

Se voi dite: Come lo perseguiteremo, come troveremo in lui la causa prima dei suoi mali?

Коли скажете ви: Нащо будемо гнати його, коли корень справи знаходиться в ньому!

Temete per voi stessi la spada, ché furiosi sono i castighi della spada affinché sappiate che v’è una giustizia".

то побійтесь меча собі ви, бо гнів за провину то меч, щоб ви знали, що є ще Суддя!...