Job 13

Ecco, l’occhio mio tutto questo l’ha veduto; l’orecchio mio l’ha udito e l’ha inteso.

Ось усе оце бачило око моє, чуло ухо моє, та й усе зауважило...

Quel che sapete voi lo so pur io, non vi sono punto inferiore.

Як знаєте ви знаю й я, я не нижчий від вас,

Ma io vorrei parlare con l’Onnipotente, avrei caro di ragionar con Dio;

і я говоритиму до Всемогутнього, і переконувати хочу Бога!

giacché voi siete de’ fabbri di menzogne, siete tutti quanti de’ medici da nulla.

Та неправду куєте тут ви, лікарі непутящі ви всі!

Oh se serbaste il silenzio! esso vi conterebbe come sapienza.

О, коли б ви насправді мовчали, то вам це за мудрість було б!...

Ascoltate, vi prego, quel che ho da rimproverarvi; state attenti alle ragioni delle mie labbra!

Послухайте но переконань моїх: і вислухайте заперечення уст моїх.

Volete dunque difendere Iddio parlando iniquamente? sostener la sua causa con parole di frode?

Чи будете ви говорити неправду про Бога, чи будете ви говорити оману про Нього?

Volete aver riguardo alla sua persona? e costituirvi gli avvocati di Dio?

Чи будете ви уважати на Нього? Чи за Бога на прю постаєте?

Sarà egli un bene per voi quando vi scruterà a fondo? credete ingannarlo come s’inganna un uomo?

Чи добре, що вас Він дослідить? Чи як з людини сміються, так будете ви насміхатися з Нього?

Certo egli vi riprenderà severamente se nel vostro segreto avete dei riguardi personali.

Насправді Він вас покарає, якщо будете ви потурати таємно особі!

La maestà sua non vi farà sgomenti? Il suo terrore non piomberà su di voi?

Чи ж велич Його не настрашує вас, і не нападає на вас Його страх?

I vostri detti memorandi son massime di cenere; i vostri baluardi son baluardi d’argilla.

Ваші нагадування це прислів'я із попелу, ваші башти це глиняні башти!

Tacete! lasciatemi stare! voglio parlare io, e m’avvenga quello che può!

Мовчіть передо мною, а я говоритиму, і нехай щобудь прийде на мене!

Perché prenderei la mia carne coi denti? Metterò piuttosto la mia vita nelle mie mani.

Нащо дертиму я своє тіло зубами своїми, а душу свою покладу в свою руку?

Ecco, egli m’ucciderà; non spero più nulla; ma io difenderò in faccia a lui la mia condotta!

Ось Він мене вб'є, і я надії не матиму, але перед обличчям Його про дороги свої сперечатися буду!

Anche questo servirà alla mia salvezza; poiché un empio non ardirebbe presentarsi a lui.

І це мені буде спасінням, бо перед обличчя Його не підійде безбожний.

Ascoltate attentamente il mio discorso, porgete orecchio a quanto sto per dichiararvi.

Направду послухайте слова мого, а моє це освідчення в ваших ушах нехай буде.

Ecco, io ho disposto ogni cosa per la causa; so che sarò riconosciuto giusto.

Ось я суд спорядив, бо я справедливий, те знаю!

V’è qualcuno che voglia farmi opposizione? Se v’è io mi taccio e vo’ morire.

Хто той, що буде зо мною провадити прю? Бо тепер я замовк би й помер би...

Ma, o Dio, concedimi solo due cose, e non mi nasconderò dal tuo cospetto:

Тільки двох цих речей не роби Ти зо мною, тоді від обличчя Твого я не буду ховатись:

ritirami d’addosso la tua mano, e fa’ che i tuoi terrori non mi spaventin più.

віддали Свою руку від мене, а Твій страх хай мене не жахає!...

Poi interpellami, ed io risponderò; o parlerò io, e tu replicherai.

Тоді клич, а я відповідатиму, або я говоритиму, Ти ж мені відповідь дай!

Quante sono le mie iniquità, quanti i miei peccati? Fammi conoscere la mia trasgressione, il mio peccato!

Скільки в мене провин та гріхів? Покажи Ти мені мій переступ та гріх мій!

Perché nascondi il tuo volto, e mi tieni in conto di nemico?

Чому Ти ховаєш обличчя Своє і вважаєш мене Собі ворогом?

Vuoi tu atterrire una foglia portata via dal vento? Vuoi tu perseguitare una pagliuzza inaridita?

Чи Ти будеш страхати завіяний вітром листок? Чи Ти соломину суху будеш гнати?

tu che mi condanni a pene così amare, e mi fai espiare i falli della mia giovinezza,

Бо Ти пишеш на мене гіркоти й провини мого молодечого віку даєш на спадок мені,

tu che metti i miei piedi nei ceppi, che spii tutti i miei movimenti, e tracci una linea intorno alla pianta de’ miei piedi?

і в кайдани заковуєш ноги мої, і всі дороги мої стережеш, назирці ходиш за мною,

Intanto questo mio corpo si disfa come legno tarlato, come un abito roso dalle tignuole.

і він розпадається, мов та трухлявина, немов та одежа, що міль її з'їла!...