Matthew 14

בעת ההיא שמע הורדוס שר רבע המדינה את שמע ישוע׃

Того часу прочув Ірод чотиривласник чутки про Ісуса,

ויאמר אל נעריו זה הוא יוחנן המטביל והוא קם מן המתים על כן הגבורות פעלות בו׃

і сказав своїм слугам: Це Іван Христитель, він із мертвих воскрес, і тому чуда творяться ним...

כי הורדוס תפש את יוחנן ויאסרהו וישימהו בבית הסהר בגלל הורודיה אשת פילפוס אחיו׃

Бо Ірод схопив був Івана, і зв'язав його, і посадив у в'язницю через Іродіяду, дружину брата свого Пилипа.

כי יוחנן אמר אליו לא נכון היתה לך לאשה׃

Бо до нього Іван говорив: Не годиться тобі її мати!

ויבקש המיתו אך ירא את ההמון כי לנביא חשבו אתו׃

І хотів Ірод смерть заподіяти йому, та боявся народу, бо того за пророка вважали.

ויהי ביום הלדת הורדוס ותרקד בת הורודיה בתוכם ותיטב בעיני הורדוס׃

А як був день народження Ірода, танцювала посеред гостей дочка Іродіядина, та й Іродові догодила.

וישבע לה ויאמר מה תשאל נפשך ואתן לך׃

Тому під присягою він обіцявся їй дати, чого тільки попросить вона.

ואמה שמה את הדברים בפיה ותשאל לאמר תנה לי פה בקערה את ראש יוחנן המטביל׃

А вона, за намовою матері своєї: Дай мені проказала отут на полумиску голову Івана Христителя!...

ויעצב המלך אך בעבור השבועה והמסבים עמו צוה לתת לה׃

І цар засмутився, але через клятву та тих, хто сидів при столі з ним, звелів дати.

וישלח וישא את ראש יוחנן מעליו בבית הסהר׃

І послав стяти Івана в в'язниці.

ויביאו את ראשו בקערה ויתנו לנערה ותביאהו אל אמה׃

І принесли на полумискові його голову, та й дали дівчині, а та віднесла її своїй матері...

ויגשו תלמידיו וישאו את גויתו ויקברוה וילכו ויגידו לישוע׃

А учні його прибули, взяли тіло, і поховали його, та прийшли й сповістили Ісуса.

ויהי כשמעו את זאת ויסר משם באניה אל מקום חרבה לבדד וישמעו המון העם וילכו אחריו ברגליהם מן הערים׃

Як Ісус те почув, Він відплив звідти човном у місце пустинне й самотнє. І, прочувши, народ із міст пішов пішки за Ним.

ויצא ישוע וירא המון עם רב ויהמו מעיו עליהם וירפא את החלשים אשר בהם׃

І, як вийшов Ісус, Він побачив багато народу, і змилосердивсь над ними, і їхніх слабих уздоровив.

ויהי לפנות ערב ויגשו אליו תלמידיו ויאמרו המקום חרב וגם נטה היום שלחה את המון העם וילכו אל הכפרים לקנות להם אכל׃

А коли настав вечір, підійшли Його учні до Нього й сказали: Тут місце пустинне, і година вже пізня; відпусти народ, хай по селах розійдуться, і куплять поживи собі.

ויאמר אליהם אינם צריכים ללכת תנו אתם להם לאכל׃

А Ісус їм сказав: Непотрібно відходити їм, нагодуйте їх ви!

ויאמרו אליו אין לנו פה כי אם חמשת ככרות לחם ושני דגים׃

Вони ж кажуть Йому: Не маємо чим тут, тільки п'ятеро хліба й дві рибі.

ויאמר הביאום אלי הלם׃

А Він відказав: Принесіть Мені їх сюди.

ויצו את העם לשבת על הדשא ויקח את חמשת ככרות הלחם ואת שני הדגים וישא עיניו השמימה ויברך ויפרס ויתן את הלחם לתלמידים והתלמידים נתנו לעם׃

І, звелівши натовпові посідати на траві, Він узяв п'ятеро хліба й дві рибі, споглянув на небо, поблагословив й поламав ті хліби, і дав учням, а учні народові.

ויאכלו כלם וישבעו וישאו מן הפתותים הנותרים שנים עשר סלים מלאים׃

І всі їли й наситились, а з кусків позосталих назбирали дванадцятеро повних кошів...

והאכלים היו כחמשת אלפי איש מלבד הנשים והטף׃

Їдців же було мужа тисяч із п'ять, крім жінок і дітей.

ויאץ ישוע בתלמידיו לרדת באניה לעבר לפניה אל עבר הים עד אשר ישלח את העם׃

І зараз звелів Ісус учням до човна сідати, і переплисти на той бік раніше Його, аж поки народ Він відпустить.

ואחרי שלחו את העם עלה ההרה בדד להתפלל ויהי ערב והוא לבדו שמה׃

Відпустивши ж народ, Він на гору пішов помолитися насамоті; і як вечір настав, був там Сам.

והאניה הלכה בתוך הים ותטרף מן הגלים כי הרוח לנגדה׃

А човен вже був на середині моря, і кидали хвилі його, бо вітер зірвавсь супротивний.

ויהי באשמרת הרביעית ויבא אליהם ישוע מתהלך על פני הים׃

А о четвертій сторожі нічній Ісус підійшов до них, ідучи по морю.

והתלמידים בראתם אותו מתהלך על פני הים נבהלו לאמר מראה רוח הוא ויצעקו מפחד׃

Як побачили ж учні, що йде Він по морю, то настрашилися та й казали: Мара! І від страху вони закричали...

וידבר ישוע פתאם אליהם חזקו כי אני הוא אל תיראו׃

А Ісус до них зараз озвався й сказав: Заспокойтесь, це Я, не лякайтесь!

ויען פטרוס ויאמר אליו אם אתה הוא אדני צוה נא כי אבא אליך על המים׃

Петро ж відповів і сказав: Коли, Господи, Ти це, то звели, щоб прийшов я до Тебе по воді.

ויאמר בוא וירד פטרוס מן האניה ויתהלך על המים לבוא אל ישוע׃

А Він відказав йому: Іди. І, вилізши з човна, Петро став іти по воді, і пішов до Ісуса.

ויהי כראתו את הרוח כי חזקה היא ויירא ויחל לטבע ויצעק לאמר אדני הושיעני׃

Але, бачачи велику бурю, злякався, і зачав потопати, і скричав: Рятуй мене, Господи!...

וימהר ישוע לשלח את ידו ויחזק בו ויאמר אליו קטן האמונה למה לחק לבך׃

І зараз Ісус простяг руку й схопив його, і каже до нього: Маловірний, чого усумнився?

הם עלו אל האניה והרוח שככה׃

Як до човна ж вони ввійшли, буря вщухнула.

ואנשי האניה נגשו וישתחוו לו לאמר באמת בן אלהים אתה׃

А приявні в човні вклонились Йому та сказали: Ти справді Син Божий!

ויעברו את הים ויבאו ארצה גניסר׃

Перепливши ж вони, прибули в землю Генісаретську.

ויכירו אתו אנשי המקום ההוא וישלחו אל כל סביבותיהם ויביאו אליו את כל החולים׃

А люди тієї місцевости, пізнавши Його, сповістили по всій тій околиці, і до Нього принесли всіх хворих.

ויבקשו ממנו כי יגעו רק בציצת בגדו וכל הנגעים נושעו׃

І благали Його, щоб бодай доторкнутися краю одежі Його. А хто доторкавсь, уздоровлений був.