Matthew 13

ויהי ביום ההוא ויצא ישוע מן הבית וישב על הים׃

Того ж дня Ісус вийшов із дому, та й сів біля моря.

ויקהלו אליו המון עם רב וירד אל האניה וישב בה וכל העם עמדים על שפת הים׃

І безліч народу зібралась до Нього, так що Він увійшов був до човна та й сів, а ввесь натовп стояв понад берегом.

וירב לדבר אליהם במשלים לאמר הנה הזורע יצא לזרע׃

І багато навчав Він їх притчами, кажучи: Ось вийшов сіяч, щоб посіяти.

ובזרעו נפל מן הזרע על יד הדרך ויבא העוף ויאכלהו׃

І як сіяв він зерна, упали одні край дороги, і пташки налетіли, та їх повидзьобували.

ויש אשר נפל על מקמות סלע אשר אין לו שם אדמה הרבה וימהר לצמח כי לא היה לו עמק אדמה׃

Другі ж упали на ґрунт кам'янистий, де не мали багато землі, і негайно посходили, бо земля неглибока була;

ויהי כזרח השמש ויצרב וייבש כי לא היה לו שרש׃

а як сонце зійшло, то зів'яли, і коріння не мавши, посохли.

ויש אשר נפל בין הקצים ויעלו הקצים וימעכהו׃

А інші попадали в терен, і вигнався терен, і їх поглушив.

ויש אשר נפל על האדמה הטובה ויתן פרי זה מאה שערים וזה ששים וזה שלשים׃

Інші ж упали на добрую землю і зродили: одне в сто раз, друге в шістдесят, а те втридцятеро.

מי אשר אזנים לו לשמע ישמע׃

Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає!

ויגשו אליו התלמידים ויאמרו למה זה במשלים תדבר אליהם׃

І учні Його приступили й сказали до Нього: Чому притчами Ти промовляєш до них?

ויען ויאמר כי לכם נתן לדעת את סודות מלכות השמים ולהם לא נתן׃

А Він відповів і промовив: Тому, що вам дано пізнати таємниці Царства Небесного, їм же не дано.

כי מי שיש לו נתן ינתן לו ויעדיף ומי שאין לו גם את אשר יש לו יקח ממנו׃

Бо хто має, то дасться йому та додасться, хто ж не має, забереться від нього й те, що він має.

על כן במשלים אדבר אליהם כי בראתם לא יראו ובשמעם לא ישמעו אף לא יבינו׃

Я тому говорю до них притчами, що вони, дивлячися, не бачать, і слухаючи, не чують, і не розуміють.

ותקים בהם נבואת ישעיהו האמרת שמעו שמוע ואל תבינו וראו ראו ואל תדעו׃

І над ними збувається пророцтво Ісаї, яке промовляє: Почуєте слухом, і не зрозумієте, дивитися будете оком, і не побачите...

כי השמן לב העם הזה ואזניו הכבד ועיניו השע פן יראה בעיניו ובאזניו ישמע ולבבו יבין ושב ורפא לו׃

Затовстіло бо серце людей цих, тяжко чують вухами вони, і зажмурили очі свої, щоб коли не побачити очима й не почути вухами, і не зрозуміти їм серцем, і не навернутись, щоб Я їх уздоровив!

ואתם אשרי עיניכם כי תראינה ואזניכם כי תשמענה׃

Очі ж ваші блаженні, що бачать, і вуха ваші, що чують.

כי אמן אמר אני לכם נביאים וצדיקים רבים נכספו לראת את אשר אתם ראים ולא ראוהו ולשמע את אשר אתם שמעים ולא שמעוהו׃

Бо поправді кажу вам, що багато пророків і праведних бажали побачити, що бачите ви, та не бачили, і почути, що чуєте ви, і не чули.

לכן אתם שמעו נא את משל הזורע׃

Послухайте ж притчу про сіяча.

כל איש שמע את דבר המלכות ולא יבינהו ובא הרע וחטף את הזרוע בלבבו הוא הנזרע על יד הדרך׃

До кожного, хто слухає слово про Царство, але не розуміє, приходить лукавий, і краде посіяне в серці його; це те, що посіяне понад дорогою.

והנזרע על הסלע הוא השמע את הדבר וימהר ויקחנו בשמחה׃

А посіяне на кам'янистому ґрунті, це той, хто слухає слово, і з радістю зараз приймає його;

אך אין לו שרש תחתיו ורק לשעה יעמד ובהיות צרה ורדיפה על אדות הדבר מיד נכשל׃

але кореня в ньому нема, тому він непостійний; коли ж утиск або переслідування настають за слово, то він зараз спокушується.

והנזרע בין הקצים הוא השמע את הדבר ודאגת העולם הזה ומרמת העשר ימעכו את הדבר ופרי לא יהיה לו׃

А між терен посіяне, це той, хто слухає слово, але клопоти віку цього та омана багатства заглушують слово, і воно зостається без плоду.

והנזרע על האדמה הטובה הוא השמע את הדבר ומבין אתו אף יעשה פרי ונתן זה מאה שערים וזה ששים וזה שלשים׃

А посіяне в добрій землі, це той, хто слухає слово й його розуміє, і плід він приносить, і дає один у сто раз, другий у шістдесят, а той утридцятеро.

וישם לפניהם משל אחר לאמר מלכות השמים דומה לאיש אשר זרע זרע טוב בשדהו׃

Іншу притчу подав Він їм, кажучи: Царство Небесне подібне до чоловіка, що посіяв був добре насіння на полі своїм.

ויהי בנפל תרדמה על האנשים ויבא איבו ויזרע זונין בתוך החטים וילך לו׃

А коли люди спали, прийшов ворог його, і куколю між пшеницю насіяв, та й пішов.

וכאשר פרח הדשא ויעש פרי ויראו גם הזונין׃

А як виросло збіжжя та кинуло колос, тоді показався і кукіль.

ויגשו עבדי בעל הבית ויאמרו אליו אדנינו הלא זרע טוב זרעת בשדך ומאין לו הזונין׃

І прийшли господареві раби, та й кажуть йому: Пане, чи ж не добре насіння ти сіяв на полі своїм? Звідки ж узявся кукіль?

ויאמר להם איש איב עשה זאת ויאמרו אליו העבדים היש את נפשך כי נלך ונלקט אתם׃

А він їм відказав: Чоловік супротивник накоїв оце. А раби відказали йому: Отож, чи не хочеш, щоб пішли ми і його повиполювали?

ויאמר לא פן בלקטכם את הזונין תשרשו גם את החטים׃

Але він відказав: Ні, щоб, виполюючи той кукіль, ви не вирвали разом із ним і пшеницю.

הניחו אתם ויגדלו שניהם יחד עד הקציר והיה בעת הקציר אמר לקוצרים לקטו בראשונה את הזונין ואגדו אתם אגדות לשרפם ואת החטים אספו לאוצרי׃

Залишіть, хай разом обоє ростуть аж до жнив; а в жнива накажу я женцям: Зберіть перше кукіль і його пов'яжіть у снопки, щоб їх попалити; пшеницю ж спровадьте до клуні моєї.

וישם לפניהם משל אחר לאמר מלכות השמים דומה לגרגר של חרדל אשר לקחו איש ויזרעהו בשדהו׃

Іншу притчу подав Він їм, кажучи: Царство Небесне подібне до зерна гірчичного, що взяв чоловік і посіяв на полі своїм.

והוא קטן מכל הזרועים וכאשר צמח גדול הוא מן הירקות והיה לעץ עד אשר יבאו עוף השמים וקננו בענפיו׃

Воно найдрібніше з увсього насіння, але, коли виросте, більше воно за зілля, і стає деревом, так що птаство небесне злітається, і кублиться в віттях його.

וישא עוד משלו ויאמר מלכות השמים דומה לשאר אשר לקחתו אשה ותטמנהו בשלש סאים קמח עד כי יחמץ כלו׃

Іншу притчу Він їм розповів: Царство Небесне подібне до розчини, що її бере жінка, і кладе на три мірі муки, аж поки все вкисне.

כל זאת דבר ישוע במשלים אל המון העם ובבלי משל לא דבר אליהם׃

Це все в притчах Ісус говорив до людей, і без притчі нічого Він їм не казав,

למלאת את אשר דבר הנביא לאמר אפתחה במשל פי אביעה חידות מני קדם׃

щоб справдилось те, що сказав був пророк, промовляючи: Відкрию у притчах уста Свої, розповім таємниці від почину світу!

אז שלח ישוע את המון העם ויבא הביתה ויגשו אליו תלמידיו ויאמרו באר נא לנו את משל זוני השדה׃

Тоді відпустив Він народ і додому прийшов. І підійшли Його учні до Нього й сказали: Поясни нам притчу про кукіль польовий.

ויען ויאמר אליהם הזורע את הזרע הטוב הוא בן האדם׃

А Він відповів і промовив до них: Хто добре насіння посіяв був, це Син Людський,

והשדה הוא העולם והזרע הטוב בני המלכות הם והזונין בני הרע המה׃

а поле це світ, добре ж насіння це сини Царства, а кукіль сини лукавого;

והאיב אשר זרעם הוא השטן והקציר הוא קץ העולם והקצרים הם המלאכים׃

а ворог, що всіяв його це диявол, жнива кінець віку, а женці Анголи.

והנה כאשר ילקטו הזונין ונשרפו באש כן יהיה בקץ העולם הזה׃

І як збирають кукіль, і як палять в огні, так буде й наприкінці віку цього.

בן האדם ישלח את מלאכיו ולקטו ממלכותו את כל המכשלות ואת כל פעלי האון׃

Пошле Людський Син Своїх Анголів, і вони позбирають із Царства Його всі спокуси, і тих, хто чинить беззаконня,

והשליכו אתם אל תנור האש שם תהיה היללה וחרק השנים׃

і їх повкидають до печі огненної, буде там плач і скрегіт зубів!

אז יזהירו הצדיקים כשמש במלכות אביהם מי אשר אזנים לו לשמע ישמע׃

Тоді праведники, немов сонце, засяють у Царстві свого Отця. Хто має вуха, нехай слухає!

עוד דומה מלכות השמים לאוצר טמון בשדה אשר מצאו איש ויטמנהו ובשמחתו ילך ומכר את כל אשר לו וקנה את השדה ההוא׃

Царство Небесне подібне ще до захованого в полі скарбу, що людина, знайшовши, ховає його, і з радости з того йде, та й усе, що має, продає та купує те поле.

עוד דומה מלכות השמים לסחר המבקש מרגליות טבות׃

Подібне ще Царство Небесне до того купця, що пошукує перел добрих,

וכאשר מצא מרגלית אחת יקרה מאד הלך לו וימכר את כל אשר לו ויקן אתה׃

а як знайде одну дорогоцінну перлину, то йде, і все продає, що має, і купує її.

עוד דומה מלכות השמים למכמרת אשר הורדה לים ומינים שונים יאספו לתוכה׃

Подібне ще Царство Небесне до невода, у море закиненого, що зібрав він усячину.

וכאשר נמלאה העלו אתה אל שפת הים וישבו וילקטו את המינים הטובים לתוך הכלים ואת המשחתים השליכו חוצה׃

Коли він наповниться, тягнуть на берег його, і, сівши, вибирають до посуду добре, непотріб же геть викидають.

כן יהיה בקץ העולם יצאו המלאכים והבדילו את הרשעים מתוך הצדיקים׃

Так буде й наприкінці віку: Анголи повиходять, і вилучать злих з-поміж праведних,

והשליכום אל תנור האש שם תהיה היללה וחרק השנים׃

і їх повкидають до печі огненної, буде там плач і скрегіт зубів!

ויאמר אליהם ישוע האתם הבינותם את כל זאת ויאמרו אליו כן אדנינו׃

Чи ви зрозуміли це все? Так! відказали Йому.

ויאמר אליהם על כן כל סופר המלמד למלכות השמים דומה לאיש בעל הבית המוציא מאוצרו חדשות וישנות׃

І Він їм сказав: Тому кожен книжник, що навчений про Царство Небесне, подібний до того господаря, що з скарбниці своєї виносить нове та старе.

ויהי ככלות ישוע את המשלים האלה ויעבר משם׃

І сталось, як скінчив Ісус притчі оці, Він звідти пішов.

ויבא לארצו וילמד אתם בבית כנסתם עד כי השתוממו ויאמרו מאין לזה החכמה הזאת והגבורות׃

І прийшов Він до Своєї батьківщини, і навчав їх у їхній синагозі, так що стали вони дивуватися й питати: Звідки в Нього ця мудрість та сили чудодійні?

הלא זה הוא בן החרש הלא אמו שמה מרים ואחיו יעקב ויוסי ושמעון ויהודה׃

Чи ж Він не син теслі? Чи ж мати Його не Марією зветься, а брати Його Яків, і Йосип, і Симон та Юда?

ואחיותיו הלא כלן אתנו הן ומאין איפוא לו כל אלה׃

І чи ж сестри Його не всі з нами? Звідки ж Йому все оте?

ויהי להם למכשול ויאמר ישוע אליהם אין הנביא נקלה כי אם בארצו ובביתו׃

І вони спокушалися Ним. А Ісус їм сказав: Пророка нема без пошани, хіба тільки в вітчизні своїй та в домі своїм!

ולא עשה שם גבורות רבות מפני חסר אמונתם׃

І Він не вчинив тут чуд багатьох через їхню невіру.