John 10

אמן אמן אני אמר לכם איש אשר לא יבוא דרך השער אל מכלא הצאן כי אם יעלה בדרך אחר גנב ופריץ הוא׃
Поправді, поправді кажу вам: Хто не входить дверима в кошару, але перелазить деінде, той злодій і розбійник.
ואשר יבוא דרך השער הוא רעה הצאן׃
А хто входить дверима, той вівцям пастух.
לו יפתח שמר הסף והצאן את קלו תשמענה והוא לצאנו בשם יקרא ויוציאם׃
Воротар відчиняє йому, і його голосу слухають вівці; і свої вівці він кличе по йменню, і випроваджує їх.
ואחרי הוציאו את צאנו הוא יעבר לפניהן והצאן הלכות אחריו כי ידעו את קולו׃
А як вижене всі свої вівці, він іде перед ними, і вівці слідом за ним ідуть, бо знають голос його.
ואחרי זר לא תלכנה כי אם ינוסו מפניו כי את קול הזרים לא ידעו׃
За чужим же не підуть вони, а будуть утікати від нього, бо не знають вони чужого голосу.
המשל הזה דבר ישוע באזניהם והמה לא ידעו מה זאת אשר אמר אליהם׃
Оцю притчу повів їм Ісус, але не зрозуміли вони, про що їм говорив.
ויוסף ישוע וידבר אליהם אמן אמן אני אמר לכם אני הוא דלת הצאן׃
І знову промовив Ісус: Поправді, поправді кажу вам, що Я двері вівцям.
כל אשר באו לפני גנבים המה ופריצים והצאן לא שמעו לקולם׃
Усі, скільки їх перше Мене приходило, то злодії й розбійники, але вівці не слухали їх.
אנכי הדלת איש כי יבוא בי יושע ובצאתו ובבואו ימצא מרעה׃
Я двері: коли через Мене хто ввійде, спасеться, і той ввійде та вийде, і пасовисько знайде.
הגנב לא יבוא כי אם לגנוב ולהרוג ולאבד ואני באתי לבעבור הביא להם חיים ומלא ספקם׃
Злодій тільки на те закрадається, щоб красти й убивати та нищити. Я прийшов, щоб ви мали життя, і подостатком щоб мали.
אנכי הוא הרעה הטוב הרעה הטוב יתן את נפשו בעד צאנו׃
Я Пастир Добрий! Пастир добрий кладе життя власне за вівці.
והשכיר אשר לא רעה הוא והצאן לא לו הנה בראותו כי בא הזאב יעזב את הצאן ונס והזאב יחטף ויפיץ את הצאן׃
А наймит, і той, хто не вівчар, кому вівці не свої, коли бачить, що вовк наближається, то кидає вівці й тікає, а вовк їх хапає й полошить.
השכיר ינוס כי שכיר הוא ולא ידאג לצאן׃
А наймит утікає тому, що він наймит, і не дбає про вівці.
אני הרעה הטוב וידעתי את אשר לי ונודעתי לאשר לי׃
Я Пастир Добрий, і знаю Своїх, і Свої Мене знають.
כאשר האב ידעני ואני ידעתי את האב ואת נפשי אתן בעד הצאן׃
Як Отець Мене знає, так і Я Отця знаю, і власне життя Я за вівці кладу.
וצאן אחרות יש לי אשר אינן מן המכלה הזאת ועלי לנהל גם אתן ותשמענה קולי והיה עדר אחד ורעה אחד׃
Також маю Я інших овець, які не з цієї кошари, Я повинен і їх припровадити. І Мій голос почують вони, і буде отара одна й Один Пастир!
על כן אהב אתי אבי כי את נפשי אתן למען אשוב ואקחה׃
Через те Отець любить Мене, що Я власне життя віддаю, щоб ізнову прийняти його.
ואיש לא יקחנה מאתי כי אם אני מעצמי אתננה יש בידי לתת אתה ובידי לשוב לקחתה את המצוה הזאת לקחתי מעם אבי׃
Ніхто в Мене його не бере, але Я Сам від Себе кладу його. Маю владу віддати його, і маю владу прийняти його знову, Я цю заповідь взяв від Свого Отця.
ותהי מחלקת גם בפעם הזאת בין היהודים על הדברים האלה׃
З-за цих слів між юдеями знову незгода знялася.
ויאמרו רבים מהם שד בו ומשגע הוא למה תשמעו אליו׃
І багато-хто з них говорили: Він демона має, і несамовитий. Чого слухаєте ви Його?
ואחרים אמרו לא כאלה ידבר איש אחוז שד היוכל שד לפקח עיני עורים׃
Інші казали: Ці слова не того, хто демона має. Хіба демон може очі сліпим відкривати?...
ויהי חג חנכת הבית בירושלים וסתיו היה׃
Було тоді свято Відновлення в Єрусалимі. Стояла зима.
ויתהלך ישוע במקדש באולם של שלמה׃
А Ісус у храмі ходив, у Соломоновім ґанку.
ויסבו אתו היהודים ויאמרו אליו עד אנה תתלה את נפשנו את המשיח אתה הגידה לנו ברור׃
Юдеї тоді обступили Його та й казали Йому: Доки будеш тримати в непевності нас? Якщо Ти Христос, то відкрито скажи нам!
ויען אתם ישוע הן אמרתי אליכם ולא האמנתם בי המעשים אשר אני עשה בשם אבי הם יעידו עלי׃
Відповів їм Ісус: Я вам був сказав, та не вірите ви. Ті діла, що чиню їх у Ймення Свого Отця, вони свідчать про Мене.
אבל אתם לא תאמינו יען לא מצאני אתם כאשר אמרתי לכם׃
Та не вірите ви, не з Моїх бо овець ви.
צאני תשמענה את קולי ואני ידעתין ואחרי תלכנה׃
Мого голосу слухають вівці Мої, і знаю Я їх, і за Мною слідком вони йдуть.
ואני אתן להן חיי עולמים ולא תאבדנה לנצח ואיש לא יחטף אתהן מידי׃
І Я життя вічне даю їм, і вони не загинуть повік, і ніхто їх не вихопить із Моєї руки.
האב אשר נתנן לי גדול הוא על כל ואיש לא יחטף אתהן מיד האב׃
Мій Отець, що дав їх Мені, Він більший за всіх, і вихопити ніхто їх не може Отцеві з руки.
אני ואבי אחד אנחנו׃
Я й Отець Ми одне!
אז ירימו היהודים כפעם בפעם אבנים לסקלו׃
Знов каміння схопили юдеї, щоб укаменувати Його.
ויען אתם ישוע מעשים טובים רבים הראיתי אתכם מאת אבי על אי זה מן המעשים ההם תסקלני׃
Відповів їм Ісус: Від Отця показав Я вам добрих учинків багато, за котрий же з тих учинків хочете Мене каменувати?
ויענו היהודים אתו לאמר על מעשה טוב לא נסקל אתך כי אם על גדפך את אלהים ועל כי אדם אתה ותעש את עצמך לאלהים׃
Юдеї Йому відказали: Не за добрий учинок хочемо Тебе вкаменувати, а за богозневагу, бо Ти, бувши людиною, за Бога Себе видаєш...
ויען אתם ישוע הלא כתוב בתורתכם אני אמרתי אלהים אתם׃
Відповів їм Ісус: Хіба не написано в вашім Законі: Я сказав: ви боги?
הן קרא שם אלהים לאלה אשר היה דבר האלהים אליהם והכתוב לא יופר׃
Коли тих Він богами назвав, що до них слово Боже було, а Писання не може порушене бути,
ואיך תאמרו על אשר קדשו האב ושלחו לעולם מגדף אתה יען אמרתי בן אלהים אני׃
то Тому, що Отець освятив і послав Його в світ, закидаєте ви: Зневажаєш Ти Бога, через те, що сказав Я: Я Син Божий?
אם לא אעשה את מעשי אבי אל תאמינו לי׃
Коли Я не чиню діл Свого Отця, то не вірте Мені.
ואם עשיתי ולא תאמינו לי האמינו נא למעשי למען תדעו ותאמינו כי בי האב ואני בו׃
А коли Я чиню, то хоч ви Мені віри й не ймете, повірте ділам, щоб пізнали й повірили ви, що Отець у Мені, а Я ув Отці!
אז ישובו ויבקשו לתפשו וימלט מידם׃
Тоді знову шукали вони, щоб схопити Його, але вийшов із рук їхніх Він.
וילך וישב אל עבר הירדן אל המקום אשר הטביל שם יוחנן בתחלה וישב שם׃
І Він знову на той бік Йордану пішов, на те місце, де Іван найперше христив, та й там перебував.
ויבאו אליו רבים ויאמרו הנה יוחנן לא עשה אות אבל כל אשר דבר יוחנן על האיש הזה אמת היה׃
І багато до Нього приходили та говорили, що хоч жадного чуда Іван не вчинив, але все, що про Нього Іван говорив, правдиве було.
ויאמינו בו רבים במקום ההוא׃
І багато-хто ввірували в Нього там.