John 11

ויהי איש חולה לעזר שמו מבית היני כפר מרים ומרתא אחותה׃

Був же хворий один, Лазар у Віфанії, із села Марії й сестри її Марти.

היא מרים אשר משחה את האדון בשמן המר ותנגב את רגליו בשערותיה ועתה לעזר אחיה חלה׃

А Марія, що брат її Лазар був хворий, була та, що помазала Господа миром, і волоссям своїм Йому ноги обтерла.

ותשלחנה אחיותיו אליו לאמר אדני הנה זה אשר אהבת חלה הוא׃

Тоді сестри послали до Нього, говорячи: Ось нездужає, Господи, той, що кохаєш його!...

וישמע ישוע ויאמר זאת המחלה איננה למות כי אם לכבוד האלהים למען יכבד בה בן האלהים׃

Як почув же Ісус, то промовив: Не на смерть ця недуга, а на Божу славу, щоб Син Божий прославився нею.

וישוע אהב את מרתא ואת אחותה ואת לעזר׃

А Ісус любив Марту, і сестру її, і Лазаря.

ויהי כשמעו כי חלה ויתמהמה וישב יומים במקום אשר הוא שם׃

А коли Він почув, що нездужає той, то зостався два дні на тім місці, де був.

מאחרי כן אמר לתלמידיו לכו ונשובה לארץ יהודה׃

Після ж того говорить до учнів: Ходімо знову в Юдею.

ויאמרו אליו תלמידיו רבי עתה זה בקשו היהודים לסקלך ואתה תשוב שמה׃

Йому учні сказали: Учителю, таж допіру юдеї хотіли камінням побити Тебе, а Ти знов туди підеш?

ויען ישוע הלא שתים עשרה שעות ליום איש כי ילך ביום לא יכשל כי יראה אור העולם הזה׃

Ісус відповів: Хіба дня не дванадцять годин? Як хто ходить за дня, не спіткнеться, цьогосвітнє бо світло він бачить.

אבל ההלך בלילה יכשל כי האור אין בו׃

А хто ходить нічної пори, той спіткнеться, бо немає в нім світла.

כזאת דבר ואחרי כן אמר אליהם לעזר ידידנו ישן הוא ואנכי הלך למען אעירנו׃

Оце Він сказав, а по тому говорить до них: Друг наш Лазар заснув, та піду розбудити Його.

ויאמרו תלמידיו אדני אם ישן הוא יושע׃

А учні сказали Йому: Як заснув, то він, Господи, видужає.

וישוע דבר על מותו והמה חשבו כי על מנוחת השנה דבר׃

Та про смерть його мовив Ісус, вони ж думали, що про сонний спочинок Він каже.

אז גלה ישוע את אזנם ויאמר אליהם לעזר מת׃

Тоді просто сказав їм Ісус: Умер Лазар.

ושמח אני בגללכם כי לא הייתי שם למען תאמינו ועתה נסעה ונלכה אליו׃

І Я тішусь за вас, що там Я не був, щоб повірили ви. Та ходімо до нього.

ויאמר תומא הנקרא דידומוס אל התלמידים חבריו נלכה גם אנחנו למען נמות עמו׃

Сказав же Хома, називаний Близнюк, до співучнів: Ходімо й ми, щоб із Ним повмирати.

ויבא ישוע וימצאהו זה ארבעה ימים שכב בקבר׃

Як прибув же Ісус, то знайшов, що чотири вже дні той у гробі.

ובית היני היה קרוב לירושלים כדרך חמש עשרה ריס׃

А Віфанія поблизу Єрусалиму була, яких стадій з п'ятнадцять.

ורבים מן היהודים באו בית מרתא ומרים לנחם אתהן על אחיהן׃

І багато з юдеїв до Марти й Марії прийшли, щоб за брата розважити їх.

ויהי כשמע מרתא כי ישוע בא ותצא לקרתו ומרים יושבת בבית׃

Тоді Марта, почувши, що надходить Ісус, побігла зустріти Його, Марія ж удома сиділа.

ותאמר מרתא אל ישוע אדני אלו היית פה כי אז לא מת אחי׃

І Марта сказала Ісусові: Коли б, Господи, був Ти отут, то не вмер би мій брат...

וגם עתה ידעתי כי כל אשר תשאל מאת אלהים יתן לך אלהים׃

Та й тепер, знаю я, що чого тільки в Бога попросиш, то дасть Тобі Бог!

ויאמר אליה ישוע קום יקום אחיך׃

Промовляє до неї Ісус: Воскресне твій брат!

ותאמר אליו מרתא ידעתי כי יקום בתקומה ביום האחרון׃

Відказує Марта Йому: Знаю, що в воскресення останнього дня він воскресне.

ויאמר אליה ישוע אנכי התקומה והחיים המאמין בי יחיה גם כי ימות׃

Промовив до неї Ісус: Я воскресення й життя. Хто вірує в Мене, хоч і вмре, буде жити.

וכל החי אשר יאמין בי לא ימות לעולם התאמיני זאת׃

І кожен, хто живе та хто вірує в Мене, повіки не вмре. Чи ти віруєш в це?

ותאמר אליו כן אדני האמנתי כי אתה המשיח בן האלהים הבא לעולם׃

Вона каже Йому: Так, Господи! Я вірую, що Ти Христос, Син Божий, що має прийти на цей світ.

ויהי אחר דברה זאת ותלך ותקרא למרים אחותה בסתר לאמר הנה המורה פה וקרא לך׃

І промовивши це, відійшла, та й покликала нишком Марію, сестру свою, кажучи: Учитель тут, і Він кличе тебе!

היא שמעה ותמהר לקום ותבא אליו׃

А та, як зачула, квапливо встала й до Нього пішла.

וישוע טרם יבא אל הכפר כי עודנו עמד במקום אשר פגשתו שם מרתא׃

А Ісус не ввійшов був іще до села, а знаходивсь на місці, де Марта зустріла Його.

והיהודים אשר באו אל ביתה לנחמה כראותם את מרים כי קמה פתאם ותצא הלכו אחריה באמרם כי הלכה לה אל הקבר לבכות שמה׃

Юдеї тоді, що були з нею в домі й її розважали, як побачили, що Марія квапливо встала й побігла, подалися за нею, гадаючи, що до гробу пішла вона, плакати там.

ותבא מרים אל המקום אשר ישוע עמד שם ותרא אתו ותפל לרגליו ותאמר לו אדני אלו היית פה כי אז לא מת אחי׃

Як Марія ж прийшла туди, де був Ісус, і Його вгледіла, то припала до ніг Йому та й говорила до Нього: Коли б, Господи, був Ти отут, то не вмер би мій брат!

ויהי כראות ישוע אתה בכיה וגם היהודים אשר באו אתה בכים ותזעם רוחו ויהי מרעיד׃

А Ісус, як побачив, що плаче вона, і плачуть юдеї, що з нею прийшли, то в дусі розжалобився та й зворушився Сам,

ויאמר איפה שמתם אתו ויאמרו אליו אדני בא וראה׃

і сказав: Де його ви поклали? Говорять Йому: Іди, Господи, та подивися!

ויבך ישוע׃

І закапали сльози Ісусові...

ויאמרו היהודים הנה מה גדלה אהבתו אתו׃

А юдеї казали: Дивись, як кохав Він його!

ומקצתם אמרו הפקח עיני העור הלא יכל לעשות שגם זה לא ימות׃

А з них дехто сказали: Чи не міг же зробити Отой, Хто очі сліпому відкрив, щоб і цей не помер?

ויוסף עוד ישוע להזעם ברוחו ויבא אל הקבר והוא מערה ואבן על מבואה׃

Ісус же розжалобивсь знову в Собі, і до гробу прийшов. Була ж то печера, і камінь на ній налягав.

ויאמר ישוע שאו את האבן מעליה ותאמר אליו מרתא אחות המת אדני הנה כבר באש כי ארבעה ימים לו׃

Промовляє Ісус: Відваліть цього каменя! Сестра вмерлого Марта говорить до Нього: Уже, Господи, чути, бо чотири вже дні він у гробі...

ויאמר אליה ישוע הלא אמרתי לך כי אם תאמיני תחזי את כבוד האלהים׃

Ісус каже до неї: Чи тобі не казав Я, що як будеш ти вірувати, славу Божу побачиш?

וישאו את האבן אשר המת הושם שם וישוע נשא את עיניו למרום ויאמר אודך אבי כי עניתני׃

І зняли тоді каменя. А Ісус ізвів очі до неба й промовив: Отче, дяку приношу Тобі, що Мене Ти почув.

ואני ידעתי כי בכל עת תענני אולם בעבור העם הזה אשר סביבותי דברתי למען יאמינו בי כי אתה שלחתני׃

Та Я знаю, що Ти завжди почуєш Мене, але ради народу, що довкола стоїть, Я сказав, щоб увірували, що послав Ти Мене.

ויהי ככלותו לדבר ויקרא בקול גדול לעזר קום צא׃

І, промовивши це, Він скричав гучним голосом: Лазарю, вийди сюди!

ויצא המת וידיו ורגליו כרוכת בתכריכין ופיו לוטים בסודר ויאמר אליהם ישוע התירו אתו וילך לדרכו׃

І вийшов померлий, по руках і ногах обв'язаний пасами, а обличчя у нього було перев'язане хусткою... Ісус каже до них: Розв'яжіть його та й пустіть, щоб ходив...

ורבים מן היהודים אשר באו אל מרים בראותם את אשר עשה ישוע האמינו בו׃

І багато з юдеїв, що посходилися до Марії, та бачили те, що Він учинив, у Нього ввірували.

ומקצתם הלכו אל הפרושים ויגידו להם את אשר עשה ישוע׃

А деякі з них пішли до фарисеїв, і їм розповіли, що Ісус учинив.

אז יקהילו הכהנים הגדולים והפרושים את הסנהדרין ויאמרו מה נעשה כי האיש הלזה עשה אתות הרבה׃

Тоді первосвященики та фарисеї скликали раду й казали: Що маємо робити, бо Цей Чоловік пребагато чуд чинить?

אם נניח לו לעשות כלם יאמינו בו ובאו הרומיים ולקחו גם את אדמתנו וגם את עמנו׃

Якщо так позоставимо Його, то всі в Нього ввірують, і прийдуть римляни, та й візьмуть нам і Край, і народ!

ואחד מהם קיפא שמו והוא כהן גדול בשנה ההיא אמר אליהם הן לא תדעו מאומה׃

А один із них, Кайяфа, що був первосвящеником року того, промовив до них: Ви нічого не знаєте,

אף לא תתבוננו כי טוב לנו מות איש אחד בעד הגוי מאבד העם כלו׃

і не поміркуєте, що краще для вас, щоб один чоловік прийняв смерть за людей, аніж щоб увесь народ мав загинути!

וזאת לא דבר מלבו כי אם בהיותו כהן גדול בשנה ההיא נבא כי ישוע ימות בעד העם׃

А того не сказав сам від себе, але, первосвящеником бувши в тім році, пророкував, що Ісус за народ мав умерти,

ולא בעד העם לבד כי אם לקבץ גם את בני אלהים המפזרים והיו לאחדים׃

і не лише за народ, але й щоб сполучити в одне розпорошених Божих дітей.

ויועצו יחדו להמיתו מהיום ההוא והלאה׃

Отож, від того дня вони змовилися, щоб убити Його.

על כן לא התהלך ישוע עוד בתוך היהודים בגלוי כי אם סר משם לארץ הקרובה אל המדבר אל עיר עפרים ויגר שם עם תלמידיו׃

І тому не ходив більш Ісус між юдеями явно, але звідти вдавсь до околиць поближче пустині, до міста, що зветься Єфрем, і тут залишався з Своїми учнями.

ויקרבו ימי הפסח ליהודים ועם רב עלו מן הארץ ירושלימה לפני הפסח למען יטהרו׃

Наближалася ж Пасха юдейська, і багато-хто з Краю вдались перед Пасхою в Єрусалим, щоб очистити себе.

ויבקשו את ישוע ובעמדם בבית המקדש נדברו לאמר מה תחשבו הכי לא יבוא אל החג׃

І шукали Ісуса вони, а в храмі стоявши, гомоніли один до одного: А як вам здається? Хіба Він не прийде на свято?

והכהנים הגדולים והפרושים גזרו גזרה אשר אם ידע איש את מקומו יודיענו למען יתפשהו׃

А первосвященики та фарисеї наказа дали: як дізнається хто, де Він перебуватиме, нехай донесе, щоб схопити Його.