Matthew 15

Alors des pharisiens et des scribes vinrent de Jérusalem auprès de Jésus, et dirent:

Тоді до Ісуса прийшли фарисеї та книжники з Єрусалиму й сказали:

Pourquoi tes disciples transgressent-ils la tradition des anciens? Car ils ne se lavent pas les mains, quand ils prennent leurs repas.

Чого Твої учні ламають передання старших? Бо не миють вони своїх рук, коли хліб споживають.

Il leur répondit: Et vous, pourquoi transgressez-vous le commandement de Dieu au profit de votre tradition?

А Він відповів і промовив до них: А чого й ви порушуєте Божу заповідь ради передання вашого?

Car Dieu a dit: Honore ton père et ta mère; et: Celui qui maudira son père ou sa mère sera puni de mort.

Бо Бог заповів: Шануй батька та матір, та: Хто злорічить на батька чи матір, хай смертю помре.

Mais vous, vous dites: Celui qui dira à son père ou à sa mère: Ce dont j'aurais pu t'assister est une offrande à Dieu,

А ви кажете: Коли скаже хто батьку чи матері: Те, чим би ви скористатись від мене хотіли, то дар Богові,

n'est pas tenu d'honorer son père ou sa mère. Vous annulez ainsi la parole de Dieu au profit de votre tradition.

то може вже й не шанувати той батька свого або матір свою. Так ви ради передання вашого знівечили Боже Слово.

Hypocrites, Esaïe a bien prophétisé sur vous, quand il a dit:

Лицеміри! Про вас добре Ісая пророкував був, говорячи:

Ce peuple m'honore des lèvres, Mais son coeur est éloigné de moi.

Оці люди устами шанують Мене, серце ж їхнє далеко від Мене!

C'est en vain qu'ils m'honorent, en enseignant des préceptes qui sont des commandements d'hommes.

Та однак надаремне шанують Мене, бо навчають наук людських заповідей...

Ayant appelé à lui la foule, il lui dit: Ecoutez, et comprenez.

І Він покликав народ, і промовив до нього: Послухайте та зрозумійте!

Ce n'est pas ce qui entre dans la bouche qui souille l'homme; mais ce qui sort de la bouche, c'est ce qui souille l'homme.

Не те, що входить до уст, людину сквернить, але те, що виходить із уст, те людину сквернить.

Alors ses disciples s'approchèrent, et lui dirent: Sais-tu que les pharisiens ont été scandalisés des paroles qu'ils ont entendues?

Тоді учні Його приступили й сказали Йому: Чи Ти знаєш, що фарисеї, почувши це слово, спокусилися?

Il répondit: Toute plante que n'a pas plantée mon Père céleste sera déracinée.

А Він відповів і сказав: Усяка рослина, яку насадив не Отець Мій Небесний, буде вирвана з коренем.

Laissez-les: ce sont des aveugles qui conduisent des aveugles; si un aveugle conduit un aveugle, ils tomberont tous deux dans une fosse.

Залишіть ви їх: це сліпі поводатарі для сліпих. А коли сліпий водить сліпого, обоє до ями впадуть...

Pierre, prenant la parole, lui dit: Explique-nous cette parabole.

А Петро відповів і до Нього сказав: Поясни нам цю притчу.

Et Jésus dit: Vous aussi, êtes-vous encore sans intelligence?

А Він відказав: Чи ж і ви розуміння не маєте?

Ne comprenez-vous pas que tout ce qui entre dans la bouche va dans le ventre, puis est jeté dans les lieux secrets?

Чи ж ви не розумієте, що все те, що входить до уст, вступає в живіт, та й назовні виходить?

Mais ce qui sort de la bouche vient du coeur, et c'est ce qui souille l'homme.

Що ж виходить із уст, те походить із серця, і воно опоганює людину.

Car c'est du coeur que viennent les mauvaises pensées, les meurtres, les adultères, les impudicités, les vols, les faux témoignages, les calomnies.

Бо з серця виходять лихі думки, душогубства, перелюби, розпуста, крадіж, неправдиві засвідчення, богозневаги.

Voilà les choses qui souillent l'homme; mais manger sans s'être lavé les mains, cela ne souille point l'homme.

Оце те, що людину опоганює. А їсти руками невмитими, не опоганює це людини!

Jésus, étant parti de là, se retira dans le territoire de Tyr et de Sidon.

І, вийшовши звідти, Ісус відійшов у землі тирські й сидонські.

Et voici, une femme cananéenne, qui venait de ces contrées, lui cria: Aie pitié de moi, Seigneur, Fils de David! Ma fille est cruellement tourmentée par le démon.

І ось жінка одна хананеянка, із тих околиць прийшовши, заголосила до Нього й сказала: Змилуйся надо мною, Господи, Сину Давидів, демон тяжко дочку мою мучить!

Il ne lui répondit pas un mot, et ses disciples s'approchèrent, et lui dirent avec instance: Renvoie-la, car elle crie derrière nous.

А Він їй не казав ані слова. Тоді учні Його, підійшовши, благали Його та казали: Відпусти її, бо кричить услід за нами!

Il répondit: Je n'ai été envoyé qu'aux brebis perdues de la maison d'Israël.

А Він відповів і сказав: Я посланий тільки до овечок загинулих дому Ізраїлевого...

Mais elle vint se prosterner devant lui, disant: Seigneur, secours-moi!

А вона, підійшовши, уклонилась Йому та й сказала: Господи, допоможи мені!

Il répondit: Il n'est pas bien de prendre le pain des enfants, et de le jeter aux petits chiens.

А Він відповів і сказав: Не годиться взяти хліб у дітей, і кинути щенятам...

Oui, Seigneur, dit-elle, mais les petits chiens mangent les miettes qui tombent de la table de leurs maîtres.

Вона ж відказала: Так, Господи! Але ж і щенята їдять ті кришки, що спадають зо столу їхніх панів.

Alors Jésus lui dit: Femme, ta foi est grande; qu'il te soit fait comme tu veux. Et, à l'heure même, sa fille fut guérie.

Тоді відповів і сказав їй Ісус: О жінко, твоя віра велика, нехай буде тобі, як ти хочеш! І тієї години дочка її видужала.

Jésus quitta ces lieux, et vint près de la mer de Galilée. Etant monté sur la montagne, il s'y assit.

І, відійшовши звідти, Ісус прибув до Галілейського моря, і, зійшовши на гору, сів там.

Alors s'approcha de lui une grande foule, ayant avec elle des boiteux, des aveugles, des muets, des estropiés, et beaucoup d'autres malades. On les mit à ses pieds, et il les guérit;

І приступило до Нього багато народу, що мали з собою кривих, калік, сліпих, німих і інших багато, і клали їх до Ісусових ніг. І Він уздоровлював їх.

en sorte que la foule était dans l'admiration de voir que les muets parlaient, que les estropiés étaient guéris, que les boiteux marchaient, que les aveugles voyaient; et elle glorifiait le Dieu d'Israël.

А народ не виходив із дива, бо бачив, що говорять німі, каліки стають здорові, криві ходять, і бачать сліпі, і славив він Бога Ізраїлевого!

Jésus, ayant appelé ses disciples, dit: Je suis ému de compassion pour cette foule; car voilà trois jours qu'ils sont près de moi, et ils n'ont rien à manger. Je ne veux pas les renvoyer à jeun, de peur que les forces ne leur manquent en chemin.

А Ісус Своїх учнів покликав і сказав: Жаль Мені цих людей, що вже три дні зо Мною знаходяться, але їсти не мають чого; відпустити їх без їжі не хочу, щоб вони не ослабли в дорозі.

Les disciples lui dirent: Comment nous procurer dans ce lieu désert assez de pains pour rassasier une si grande foule?

А учні Йому відказали: Де нам узяти стільки хліба в пустині, щоб нагодувати стільки народу?

Jésus leur demanda: Combien avez-vous de pains? Sept, répondirent-ils, et quelques petits poissons.

А Ісус запитав їх: Скільки маєте хліба? Вони ж відказали: Семеро, та трохи рибок.

Alors il fit asseoir la foule par terre,

І Він ізвелів на землі посідати народові.

prit les sept pains et les poissons, et, après avoir rendu grâces, il les rompit et les donna à ses disciples, qui les distribuèrent à la foule.

І, взявши сім хлібів і риби, віддавши Богу подяку, поламав і дав учням Своїм, а учні народові.

Tous mangèrent et furent rassasiés, et l'on emporta sept corbeilles pleines des morceaux qui restaient.

І всі їли й наситилися, а з позосталих кусків назбирали сім кошиків повних...

Ceux qui avaient mangé étaient quatre mille hommes, sans les femmes et les enfants.

Їдців же було чотири тисячі мужа, окрім жінок та дітей.

Ensuite, il renvoya la foule, monta dans la barque, et se rendit dans la contrée de Magadan.

І, відпустивши народ, усів Він до човна, і прибув до землі Магдалинської.