Job 9

Job prit la parole et dit:
А Йов відповів та й сказав:
Je sais bien qu'il en est ainsi; Comment l'homme serait-il juste devant Dieu?
Справді пізнав я, що так... Та як оправдатись людині земній перед Богом?
S'il voulait contester avec lui, Sur mille choses il ne pourrait répondre à une seule.
Якщо вона схоче на прю стати з Ним, Він відповіді їй не дасть ні на одне із тисячі скаржень...
A lui la sagesse et la toute-puissance: Qui lui résisterait impunément?
Він мудрого серця й могутньої сили; хто був проти Нього упертий і цілим зостався?
Il transporte soudain les montagnes, Il les renverse dans sa colère.
Він гори зриває, й не знають вони, що в гніві Своїм Він їх перевернув.
Il secoue la terre sur sa base, Et ses colonnes sont ébranlées.
Він землю трясе з її місця, і стовпи її трусяться.
Il commande au soleil, et le soleil ne paraît pas; Il met un sceau sur les étoiles.
Він сонцеві скаже, й не сходить воно, і Він запечатує зорі.
Seul, il étend les cieux, Il marche sur les hauteurs de la mer.
Розтягує небо Він Сам, і ходить по морських висотах,
Il a créé la Grande Ourse, l'Orion et les Pléiades, Et les étoiles des régions australes.
Він Воза створив, Оріона та Волосожара, та зорі південні.
Il fait des choses grandes et insondables, Des merveilles sans nombre.
Він чинить велике та недослідиме, предивне, якому немає числа!...
Voici, il passe près de moi, et je ne le vois pas, Il s'en va, et je ne l'aperçois pas.
Ось Він надо мною проходить, та я не побачу, і Він перейде, а я не приглянусь до Нього...
S'il enlève, qui s'y opposera? Qui lui dira: Que fais-tu?
Ось Він схопить кого, хто заверне Його, хто скаже Йому: що Ти робиш?
Dieu ne retire point sa colère; Sous lui s'inclinent les appuis de l'orgueil.
Бог гніву Свойого не спинить, під Ним гнуться Рагавові помічники,
Et moi, comment lui répondre? Quelles paroles choisir?
що ж тоді відповім я Йому? Які я слова підберу проти Нього,
Quand je serais juste, je ne répondrais pas; Je ne puis qu'implorer mon juge.
я, який коли б був справедливий, то не відповідав би, я, що благаю свойого Суддю?
Et quand il m'exaucerait, si je l'invoque, Je ne croirais pas qu'il eût écouté ma voix,
Коли б я взивав, а Він мені відповідь дав, не повірю, що вчув би мій голос,
Lui qui m'assaille comme par une tempête, Qui multiplie sans raison mes blessures,
Він, що бурею може розтерти мене та помножити рани мої безневинно...
Qui ne me laisse pas respirer, Qui me rassasie d'amertume.
Не дає Він мені й звести духа мого, бо мене насичає гіркотою.
Recourir à la force? Il est tout-puissant. A la justice? Qui me fera comparaître?
Коли ходить про силу, то Він Всемогутній, коли ж ходить про суд, хто посвідчить мені?
Suis-je juste, ma bouche me condamnera; Suis-je innocent, il me déclarera coupable.
Якщо б справедливим я був, то осудять мене мої уста, якщо я безневинний, то вчинять мене винуватим...
Innocent! Je le suis; mais je ne tiens pas à la vie, Je méprise mon existence.
Я невинний, проте своєї душі я не знаю, і не радий життям своїм я...
Qu'importe après tout? Car, j'ose le dire, Il détruit l'innocent comme le coupable.
Це одне, а тому я кажу: невинного як і лукавого Він вигубляє...
Si du moins le fléau donnait soudain la mort!... Mais il se rit des épreuves de l'innocent.
Якщо нагло бич смерть заподіює, Він з проби невинних сміється...
La terre est livrée aux mains de l'impie; Il voile la face des juges. Si ce n'est pas lui, qui est-ce donc?
У руку безбожного дана земля, та Він лиця суддів її закриває... Як не Він, тоді хто?
Mes jours sont plus rapides qu'un courrier; Ils fuient sans avoir vu le bonheur;
А дні мої стали швидкіші, як той скороход, повтікали, не бачили доброго,
Ils passent comme les navires de jonc, Comme l'aigle qui fond sur sa proie.
проминули, немов ті човни очеретяні, мов орел, що несеться на здобич...
Si je dis: Je veux oublier mes souffrances, Laisser ma tristesse, reprendre courage,
Якщо я скажу: Хай забуду своє нарікання, хай зміню я обличчя своє й підбадьорюся,
Je suis effrayé de toutes mes douleurs. Je sais que tu ne me tiendras pas pour innocent.
то боюся всіх смутків своїх, і я знаю, що Ти не очистиш мене...
Je serai jugé coupable; Pourquoi me fatiguer en vain?
Все одно буду я винуватий, то нащо надармо я мучитися буду?
Quand je me laverais dans la neige, Quand je purifierais mes mains avec du savon,
Коли б я умився сніговою водою, і почистив би лугом долоні свої,
Tu me plongerais dans la fange, Et mes vêtements m'auraient en horreur.
то й тоді Ти до гробу опустиш мене, і учинить бридким мене одіж моя...
Il n'est pas un homme comme moi, pour que je lui réponde, Pour que nous allions ensemble en justice.
Бо Він не людина, як я, й Йому відповіді я не дам, і не підемо разом на суд,
Il n'y a pas entre nous d'arbitre, Qui pose sa main sur nous deux.
поміж нами нема посередника, що поклав би на нас на обох свою руку...
Qu'il retire sa verge de dessus moi, Que ses terreurs ne me troublent plus;
Нехай забере Він від мене Свойого бича, Його ж страх хай мене не жахає,
Alors je parlerai et je ne le craindrai pas. Autrement, je ne suis point à moi-même.
тоді буду казати, й не буду боятись Його, бо я не такий сам з собою!...