Proverbs 14

Viisas vaimo rakentaa huoneensa, vaan hullu kukistaa sen teollansa.

Мудра жінка будує свій дім, а безумна своєю рукою руйнує його.

Joka vaeltaa oikiaa tietä, se pelkää Herraa; mutta se, joka poikkee pois tieltänsä, ylönkatsoo hänen.

Хто ходить в простоті своїй, боїться той Господа, а в кого дороги криві, той погорджує Ним.

Tyhmän suussa on ylpeyden vitsa; vaan viisasten huulet varjelevat heitä.

На устах безумця галузка пихи, а губи премудрих їх стережуть.

Jossa ei härkiä ole, siinä seimet puhtaana ovat; vaan jossa juhdat työtä tekevät, siinä tuloa kyllä on.

Де немає биків, там ясла порожні, а щедрість врожаю у силі вола.

Totinen todistaja välttää valhetta; vaan väärä todistaja rohkiasti valhettelee.

Свідок правдивий не лже, а свідок брехливий говорить неправду.

Pilkkaaja etsii viisautta, ja ei löydä; vaan toimelliset viisauden huokiasti saavat.

Насмішник шукає премудрости, та надаремно, пізнання легке для розумного.

Mene pois tyhmän tyköä; sillä et sinä opi mitään häneltä.

Ходи здалека від людини безумної, і від того, в кого мудрих уст ти не бачив.

Toimellisen viisaus on teistänsä ottaa vaarin; vaan tyhmäin hulluus on sula petos.

Мудрість розумного то розуміння дороги своєї, а глупота дурних то омана.

Tyhmä nauraa syntiä, mutta hurskasten välillä on hyvä suosio.

Нерозумні сміються з гріха, а між праведними уподобання.

Koska sydän on murheellinen, niin ei auta ulkonainen ilo.

Серце знає гіркоту своєї душі, і в радість його не втручається інший.

Jumalattomain huoneet kukistetaan, vaan jumalisten majat viheriöitsevät.

Буде вигублений дім безбожних, а намет безневинних розквітне.

Monella on tie mielestänsä oikia, vaan viimeiseltä johdattaa se kuolemaan.

Буває, дорога людині здається простою, та кінець її стежка до смерти.

Naurun jälkeen tulee murhe, ja ilon perästä suru.

Також іноді і від сміху болить серце, і закінчення радости смуток.

Tyhmälle tapahtuu laittamisensa jälkeen, vaan hyvä ihminen asetetaan hänen ylitsensä.

Хто підступного серця, насититься той із доріг своїх, а добра людина із чинів своїх.

Taitamatoin uskoo kaikki, mutta ymmärtäväinen ottaa teistänsä vaarin.

Вірить безглуздий в кожнісіньке слово, а мудрий зважає на кроки свої.

Viisas pelkää ja karttaa pahaa, vaan tyhmä päätähavin menee.

Мудрий боїться й від злого вступає, нерозумний же гнівається та сміливий.

Äkillinen ihminen tekee hullun töitä, ja kavala ihminen tulee vihattavaksi.

Скорий на гнів учиняє глупоту, а людина лукава зненавиджена.

Taitamattomat perivät tyhmyyden; vaan se on toimellisten kruunu, että he toimellisesti tekevät.

Нерозумні глупоту вспадковують, а мудрі знанням коронуються.

Häijyn täytyy kumartaa hyviä, ja jumalattomat vanhurskasten porteissa.

Поклоняться злі перед добрими, а безбожники при брамах праведного.

Köyhää vihaavat hänen lähimmäisensäkin; vaan rikkaalla on monta ystävää.

Убогий зненавиджений навіть ближнім своїм, а в багатого друзі численні.

Joka katsoo lähimmäisensä ylön. hän tekee syntiä; vaan autuas on se, joka viheliäistä armahtaa.

Хто погорджує ближнім своїм, той грішить, а ласкавий до вбогих блаженний.

Jotka viekkaudessa vaeltavat, niiltä puuttuu; mutta jotka hyvää ajattelevat, niille tapahtuu hyvyys ja uskollisuus.

Чи ж не блудять, хто оре лихе? А милість та правда для тих, хто оре добро.

Jossa työtä tehdään, siinä kyllä on; vaan joka tyhjiin puheisiin tyytyy, siinä on köyhyys.

Кожна праця приносить достаток, але праця уст в недостаток веде.

Viisasten rikkaus on heidän kruununsa, mutta tyhmäin hulluus on hulluus.

Корона премудрих їхня мудрість, а вінець нерозумних глупота.

Uskollinen todistaja vapahtaa hengen, vaan väärä todistaja pettää.

Свідок правдивий визволює душі, а свідок обманливий брехні торочить.

Joka Herraa pelkää, hänellä on vahva linna, ja hänen lapsensa varjellaan.

У Господньому страхові сильна надія, і Він пристановище дітям Своїм.

Herran pelko on elämän lähde, että kuoleman nuora välttää taidetaan.

Страх Господній криниця життя, щоб віддалятися від пасток смерти.

Koska kuninkaalla on paljo väkeä, se on hänen kunniansa; vaan koska vähä on väkeä, se tekee päämiehen kehnoksi.

У численності люду величність царя, а в браку народу погибіль володаря.

Joka on pitkämielinen, se on viisas; vaan joka äkillinen on, se ilmoittaa tyhmyyden.

Терпеливий у гніві багаторозумний, а гнівливий вчиняє глупоту.

Leppyinen sydän on ruumiin elämä; vaan kateus on märkä luissa.

Лагідне серце життя то для тіла, а заздрість гнилизна костей.

Joka köyhälle tekee väkivaltaa, hän laittaa hänen luojaansa; vaan joka armahtaa vaivaista, se kunnioittaa Jumalaa.

Хто тисне нужденного, той ображає свого Творця, а хто милостивий до вбогого, той поважає Його.

Pahuutensa tähden jumalatoin kukistetaan; vaan vanhurskas on kuolemassakin rohkia.

Безбожний у зло своє падає, а праведний повний надії й при смерті своїй.

Toimellisen sydämessä lepää viisaus; mutta mitä tyhmäin mielessä on, se tulee ilmi.

Мудрість має спочинок у серці розумного, а що в нутрі безумних, те виявиться.

Vanhurskaus korottaa kansan, vaan synti on kansan häpiä.

Праведність люд підіймає, а беззаконня то сором народів.

Toimellinen palvelia on kuninkaalle otollinen; vaan häpiällistä palveliaa ei hän kärsi.

Ласка царева рабові розумному, гнів же його проти того, хто соромить його.