Proverbs 13

Viisas poika ottaa isänsä kurituksen, mutta pilkkaaja ei tottele rangaistusta.
Син мудрий приймає картання від батька, а насмішник докору не слухає.
Suunsa hedelmästä kukin nautitsee hyvää, vaan jumalattomain sielu vääryyttä.
З плоду уст чоловік споживає добро, а жадоба зрадливих насильство.
Joka suunsa hallitsee, hän saa elää; vaan joka suunsa toimettomasti avajaa, se tulee hämmästykseen.
Хто уста свої стереже, той душу свою береже, а хто губи свої розпускає, на того погибіль.
Laiska pyytää ja ei saa, mutta viriät saavat yltäkylläisesti.
Пожадає душа лінюха, та даремно, душа ж роботящих насититься.
Vanhurskas vihaa valhetta, mutta jumalatoin häpäisee ja pilkkaa itsiänsä.
Ненавидить праведний слово брехливе, безбожний же чинить лихе, і себе засоромлює.
Vanhurskaus varjelee nuhteettoman, mutta jumalatoin meno kukistaa syntisen.
Праведність оберігає невинного на дорозі його, а безбожність погублює грішника.
Moni on köyhä suuressa rikkaudessa, ja moni rikas köyhyydessänsä.
Дехто вдає багача, хоч нічого не має, а дехто вдає бідака, хоч маєток великий у нього.
Rikkaudellansa taitaa joku lunastaa henkensä; mutta joka köyhä on, ei hän kuule kuritusta.
Викуп за душу людини багатство її, а вбогий й докору не чує.
Vanhurskasten valkeus tekee iloiseksi, vaan jumalattomain kynttilä sammuu.
Світло праведних весело світить, а світильник безбожних погасне.
Ylpeiden seassa on aina riita, mutta viisaus saattaa ihmisen toimelliseksi.
Тільки сварка пихою зчиняється, а мудрість із тими, хто радиться.
Rikkaus vähenee tuhlatessa, vaan koossa pitäin se enenee.
Багатство, заскоро здобуте, поменшується, хто ж збирає помалу примножує.
Viivytetty toivo vaivaa sydäntä; vaan kuin se tulee, jota hän toivoo, se on elämän puu.
Задовга надія недуга для серця, а бажання, що сповнюється, це дерево життя.
Joka sanan katsoo ylön, hän turmelee itsensä; mutta joka käskyä pelkää, hän rauhassa vaeltaa.
Хто погорджує словом Господнім, той шкодить собі, хто ж страх має до заповіді, тому надолужиться.
Viisaan oppi on elämän lähde, Välttämään kuoleman paulaa.
Наука премудрого криниця життя, щоб віддалитися від пасток смерти.
Hyvä neuvo on otollinen; vaan ylönkatsojain tie on kova.
Добрий розум приносить приємність, а дорога зрадливих погуба для них.
Viisas tekee kaiken toimellisesti, vaan hullu ilmoittaa tyhmyyden.
Кожен розумний за мудрістю робить, а безумний глупоту показує.
Jumalatoin sanansaattaja lankee onnettomuuteen, vaan totinen lähetys on terveellinen.
Безбожний посол у нещастя впаде, а вірний посол немов лік.
Joka kurituksen hylkää, hänellä on köyhyys ja häpiä; vaan joka antaa itsensä rangaista, hän tulee kunniaan.
Хто ламає поуку убозтво та ганьба тому, а хто береже осторогу шанований він.
Kun toivo tulee täytetyksi, niin sydän iloitsee; mutta joka pahuutta välttää; on hulluille kauhistukseksi.
Виконане побажання приємне душі, а вступитись від зла то огида безумним.
Joka viisasten kanssa käyskentelee, hän tulee viisaaksi; vaan joka hulluin kumppani on, hän tulee vahinkoon.
Хто з мудрими ходить, той мудрим стає, а хто товаришує з безумним, той лиха набуде.
Pahuus noudattaa syntisiä, mutta vanhurskaille kostetaan hyvyydellä.
Грішників зло доганяє, а праведним Бог надолужить добром.
Hyvällä on perilliset lasten lapsissa; vaan syntisen tavara vanhurskaalle säästetään.
Добрий лишає спадок і онукам, маєток же грішника схований буде для праведного.
Paljo ruokaa on köyhän kynnössä; vaan jotka vääryyttä tekevät, ne hukkuvat.
Убогому буде багато поживи і з поля невправного, та деякі гинуть з безправ'я.
Joka vitsaansa säästää, hän vihaa lastansa; vaan joka häntä rakastaa, hän aikanansa sitä kurittaa.
Хто стримує різку свою, той ненавидить сина свого, хто ж кохає його, той шукає для нього картання.
Vanhurskas syö, että hänen sielunsa ravittaisiin; vaan jumalattomain vatsa on tyytymätöin.
Праведний їсть, скільки схоче душа, живіт же безбожників завсіди брак відчуває.