Matthew 27

Men da det var blevet Morgen, holdt alle Ypperstepræsterne og Folkets Ældste Råd imod Jesus for at aflive ham.

А коли настав ранок, усі первосвященики й старші народу зібрали нараду супроти Ісуса, щоб Йому заподіяти смерть.

Og de bandt ham og førte ham bort og overgave ham til Landshøvdingen Pontius Pilatus.

І, зв'язавши Його, повели, та й Понтію Пилату намісникові віддали.

Da nu Judas, som forrådte ham, så, at han var bleven domfældt, fortrød han det og bragte de tredive Sølvpenge tilbage til Ypperstepræsterne og de Ældste og sagde:

Тоді Юда, що видав Його, як побачив, що Його засудили, розкаявся, і вернув тридцять срібняків первосвященикам і старшим,

"Jeg har syndet, idet jeg forrådte uskyldigt Blod." Men de sagde: "Hvad kommer det os ved? se du dertil."

та й сказав: Я згрішив, невинну кров видавши. Вони ж відказали: А нам що до того? Дивись собі сам...

Og han kastede Sølvpengene ind i Templet, veg bort og gik hen og hængte sig.

І, кинувши в храм срібняки, відійшов, а потому пішов, та й повісився...

Men Ypperstepræsterne toge Sølvpengene og sagde: "Det er ikke tilladt at lægge dem til Tempelskatten; thi det er Blodpenge."

А первосвященики, як взяли срібняки, то сказали: Цього не годиться покласти до сховку церковного, це ж бо заплата за кров.

Men efter at have holdt Råd købte de Pottemagermarken derfor til Gravsted for de fremmede.

А порадившись, купили на них поле ганчарське, щоб мандрівників ховати,

Derfor blev den Mark kaldt Blodmarken indtil den Dag i Dag.

чому й зветься те поле полем крови аж до сьогодні.

Da opfyldtes det, som er talt ved Profeten Jeremias, som siger: "Og de toge de tredive Sølvpenge, Prisen for den vurderede, hvem de vurderede for Israels Børn,

Тоді справдилось те, що сказав був пророк Єремія, промовляючи: І взяли вони тридцять срібняків, заплату Оціненого, що Його оцінили сини Ізраїлеві,

og de gav dem for Pottemagermarken, som Herren befalede mig."

і дали їх за поле ганчарське, як Господь наказав був мені.

Men Jesus blev stillet for Landshøvdingen, og Landshøvdingen spurgte ham og sagde: "Er du Jødernes Konge?" Men Jesus sagde til ham: "Du siger det."

Ісус же став перед намісником. І намісник Його запитав і сказав: Чи Ти Цар Юдейський? Ісус же йому відказав: Ти кажеш.

Og da han blev anklaget af Ypperstepræsterne og de Ældste, svarede han intet.

Коли ж первосвященики й старші Його винуватили, Він нічого на те не відказував.

Da siger Pilatus til ham: "Hører du ikke, hvor meget de vidne imod dig?"

Тоді каже до Нього Пилат: Чи не чуєш, як багато на Тебе свідкують?

Og han svarede ham end ikke på et eneste Ord, så at Landshøvdingen undrede sig såre.

А Він ні на одне слово йому не відказував, так що намісник був дуже здивований.

Men på Højtiden plejede Landshøvdingen at løslade Mængden een Fange, hvilken de vilde.

Мав же намісник звичай відпускати на свято народові в'язня одного, котрого хотіли вони.

Og de havde dengang en berygtet Fange, som hed Barabbas.

Був тоді в'язень відомий, що звався Варавва.

Da de vare forsamlede, sagde Pilatus derfor til dem: "Hvem ville I, at jeg skal løslade eder: Barabbas eller Jesus, som kaldes Kristus?"

І, як зібрались вони, то сказав їм Пилат: Котрого бажаєте, щоб я вам відпустив: Варавву, чи Ісуса, що зветься Христос?

Thi han vidste, at det var af Avind, de havde overgivet ham.

Бо він знав, що Його через заздрощі видали.

Men medens han sad på Dommersædet, sendte hans Hustru Bud til ham og sagde: "Befat dig ikke med denne retfærdige; thi jeg har lidt meget i Dag i en Drøm før hans Skyld."

Коли ж він сидів на суддевім сидінні, його дружина прислала сказати йому: Нічого не май з отим Праведником, бо сьогодні вві сні я багато терпіла з-за Нього...

Men Ypperstepræsterne og de Ældste overtalte Skarerne til, at de skulde begære Barabbas, men ihjelslå Jesus.

А первосвященики й старші попідмовляли народ, щоб просити за Варавву, а Ісусові смерть заподіяти.

Og Landshøvdingen svarede og sagde til dem: "Hvilken af de to ville I, at jeg skal løslade eder?" Men de sagde: "Barabas."

Намісник тоді відповів і сказав їм: Котрого ж із двох ви бажаєте, щоб я вам відпустив? Вони ж відказали: Варавву.

Pilatus siger til dem: "Hvad skal jeg da gøre med Jesus, som kaldes Kristus?" De sige alle: "Lad ham blive korsfæstet!"

Пилат каже до них: А що ж маю зробити з Ісусом, що зветься Христос? Усі закричали: Нехай розп'ятий буде!...

Men Landshøvdingen sagde: "Hvad ondt har han da gjort?" Men de råbte end mere og sagde: "Lad ham blive korsfæstet!"

А намісник спитав: Яке ж зло Він зробив? Вони ж зачали ще сильніше кричати й казати: Нехай розп'ятий буде!

Men da Pilatus så, at han intet udrettede, men at der blev større Larm, tog han Vand og toede sine Hænder i Mængdens Påsyn og sagde: "Jeg er uskyldig i denne retfærdiges Blod; ser I dertil!"

І, як побачив Пилат, що нічого не вдіє, а неспокій ще більший стається, набрав він води, та й перед народом умив свої руки й сказав: Я невинний у крові Його! Самі ви побачите...

Og hele Folket svarede og sagde: "Hans Blod komme over os og over vore Børn!"

А ввесь народ відповів і сказав: На нас Його кров і на наших дітей!...

Da løslod han dem Barabbas; men Jesus lod han hudstryge og gav ham hen til at korsfæstes.

Тоді відпустив їм Варавву, а Ісуса, збичувавши, він видав, щоб розп'ятий був.

Da toge Landshøvdingens Stridsmænd Jesus med sig ind i Borgen og samlede hele Vagtafdelingen omkring ham.

Тоді то намісникові вояки, до преторія взявши Ісуса, зібрали на Нього ввесь відділ.

Og de afklædte ham og kastede en Skarlagens Kappe om ham.

І, роздягнувши Його, багряницю наділи на Нього.

Og de flettede en Krone af Torne og satte den på hans Hoved og gave ham et Rør i hans højre Hånd; og de faldt på Knæ for ham og spottede ham og sagde: "Hil være dig, du Jødernes Konge!"

І, сплівши з тернини вінка, поклали Йому на голову, а тростину в правицю Його. І, навколішки падаючи перед Ним, сміялися з Нього й казали: Радій, Царю Юдейський!

Og de spyttede på ham og toge Røret og sloge ham på Hovedet.

І, плювавши на Нього, хапали тростину, та й по голові Його били...

Og da de havde spottet ham, toge de Kappen af ham og iførte ham hans egne Klæder og førte ham hen for at korsfæste ham.

А коли назнущалися з Нього, зняли з Нього плаща, і зодягнули в одежу Його. І повели Його на розп'яття.

Men medens de gik derud, traf de en Mand fra Kyrene, ved Navn Simon; ham tvang de til at bære hans Kors.

А виходячи, стріли одного кірінеянина, Симон на ймення, його змусили нести для Нього хреста.

Og da de kom til et Sted, som kaldes Golgatha, det er udlagt: "Hovedskalsted",

І, прибувши на місце, що зветься Голгофа, цебто сказати Череповище,

gave de ham Eddike at drikke blandet med Galde og da han smagte det, vilde han ikke drikke.

дали Йому пити вина, із гіркотою змішаного, та, покуштувавши, Він пити не схотів.

Men da de havde korsfæstet ham, delte de hans Klæder imellem sig ved Lodkastning, for at det skulde opfyldes, som er sagt af Profeten: "De delte mine Klæder imellem sig og kastede Lod om mit Klædebon."

А розп'явши Його, вони поділили одежу Його, кинувши жереба.

Og de sade der og holdt Vagt over ham.

І, посідавши, стерегли Його там.

Og oven over hans Hoved satte de Beskyldningen imod ham skreven således: "Dette er Jesus, Jødernes Konge."

І напис провини Його помістили над Його головою: Це Ісус, Цар Юдейський.

Da bliver der korsfæstet to Røvere sammen med ham, en ved den højre og en ved den venstre Side,

Тоді розп'ято з Ним двох розбійників: одного праворуч, а одного ліворуч.

Og de, som gik forbi, spottede ham, idet de rystede på deres Hoveder og sagde:

А хто побіч проходив, Його лихословили та головами своїми хитали,

"Du, som nedbryder Templet og bygger det op i tre Dage, frels dig selv; er du Guds Søn, da stig ned af Korset!"

і казали: Ти, що храма руйнуєш та за три дні будуєш, спаси Самого Себе! Коли Ти Божий Син, то зійди з хреста!

"Ligeså spottede Ypperstepræsterne tillige med de skriftkloge og de Ældste og sagde:

Так само ж і первосвященики з книжниками та старшими, насміхаючися, говорили:

"Andre har han frelst, sig selv kan han ikke frelse; er han Israels Konge, så lad ham nu stige ned af Korset, så ville vi tro på ham.

Він інших спасав, а Самого Себе не може спасти! Коли Цар Він Ізраїлів, нехай зійде тепер із хреста, і ми повіримо Йому!

Han har sat sin Lid til Gud;han fri ham nu, om han har Behag i ham; thi han har sagt: Jeg er Guds Søn."

Покладав Він надію на Бога, нехай Той Його тепер визволить, якщо Він угодний Йому. Бо Він говорив: Я Син Божий...

Og på samme Måde hånede også Røverne ham, som vare korsfæstede med ham.

Також насміхалися з Нього й розбійники, що з Ним були розп'яті.

Men fra den sjette Time blev der Mørke over hele Landet indtil den niende Time.

А від години шостої аж до години дев'ятої темрява сталась по цілій землі!

Og ved den niende Time råbte Jesus med høj Røst og sagde: "Eli! Eli! Lama Sabaktani?" det er: "Min Gud! min Gud! hvorfor har du forladt mig?"

А коло години дев'ятої скрикнув Ісус гучним голосом, кажучи: Елі, Елі, лама савахтані? цебто: Боже Мій, Боже Мій, нащо Мене Ти покинув?...

Men nogle af dem, som stode der og hørte det, sagde: "Han kalder på Elias."

Дехто ж із тих, що стояли там, це почули й казали, що Він кличе Іллю.

Og straks løb en af dem hen og tog en Svamp og fyldte den med Eddike og stak den på et Rør og gav ham at drikke.

А один із них зараз побіг і взяв губку та, оцтом її наповнивши, настромив на тростину й давав Йому пити.

Men de andre sagde: "Holdt! lader os se, om Elias kommer for at frelse ham."

Інші казали: Чекай но, побачмо, чи прийде Ілля визволяти Його.

Men Jesus råbte atter med høj Røst og opgav Ånden.

А Ісус знову голосом гучним іскрикнув, і духа віддав...

Og se, Forhænget i Templet splittedes i to Stykker, fra øverst til nederst; og Jorden skjalv, og Klipperne revnede,

І ось завіса у храмі роздерлась надвоє від верху аж додолу, і земля потряслася, і зачали розпадатися скелі,

og Gravene åbnedes; og mange af de hensovede helliges legemer bleve oprejste,

і повідкривались гроби, і повставало багато тіл спочилих святих,

og de gik ud af Gravene efter hans Opstandelse og kom ind i den hellige Stad og viste sig for mange.

а з гробів повиходивши, по Його воскресенні, до міста святого ввійшли, і багатьом із'явились.

Men da Høvedsmanden og de, som tillige med, ham holdt Vagt over Jesus, så Jordskælvet, og hvad der skete, frygtede de såre og sagde: "Sandelig, denne var Guds Søn."

А сотник та ті, що Ісуса з ним стерегли, як землетруса побачили, і те, що там сталося, налякалися дуже й казали: Він був справді Син Божий!

Men der var mange Kvinder der, som så til i Frastand, hvilke havde fulgt Jesus fra Galilæa og tjent ham.

Було там багато й жінок, що дивилися здалека, і що за Ісусом прийшли з Галілеї, і Йому прислуговували.

Iblandt dem vare Maria Magdalene og Maria, Jakobs og Josefs Moder, og Zebedæus's Sønners Moder.

Між ними була Марія Магдалина, і Марія, мати Якова й Йосипа, і мати синів Зеведеєвих.

Men da det var blevet Aften, kom en rig Mand fra Arimathæa, ved Navn Josef, som også selv var bleven Jesu Discipel.

А коли настав вечір, то прийшов муж багатий із Ариматеї, на ім'я Йосип, що й сам був навчався в Ісуса.

Han gik til Pilatus og bad om Jesu Legeme. Da befalede Pilatus, at det skulde udleveres.

Він прийшов до Пилата й просив тіла Ісусового. Пилат ізвелів тоді видати.

Og Josef tog Legemet og svøbte det i et rent, fint Linklæde

І взяв Йосип Ісусове тіло, обгорнув його плащаницею чистою,

og lagde det i sin nye Grav, som han havde ladet hugge i Klippen, og væltede en stor Sten for Indgangen til Graven og gik bort.

і поклав його в гробі новому своїм, що був висік у скелі. До дверей гробових привалив він великого каменя, та й відійшов.

Men Maria Magdalene og den anden Maria vare der, og de sade lige over for Graven.

Була ж там Марія Магдалина та інша Марія, що сиділи насупроти гробу.

Men den næste Dag, som var Dagen efter Beredelsesdagen, forsamlede Ypperstepræsterne og Farisæerne sig hos Pilatus

А наступного дня, що за п'ятницею, до Пилата зібралися первосвященики та фарисеї,

og sagde: "Herre! vi ere komne i Hu, at denne Forfører sagde, medens han endnu levede: Tre Dage efter bliver jeg oprejst.

і сказали: Пригадали ми, пане, собі, що обманець отой, як живий іще був, то сказав: По трьох днях Я воскресну.

Befal derfor, at Graven skal sikkert bevogtes indtil den tredje Dag, for at ikke hans Disciple skulle komme og stjæle ham og sige til Folket: "Han er oprejst fra de døde; og da vil den sidste Forførelse blive værre end den første,"

Звели ж гріб стерегти аж до третього дня, щоб учні Його не прийшли, та й не вкрали Його, і не сказали народові: Він із мертвих воскрес! І буде остання обмана гірша за першу...

Pilatus sagde til dem: "Der have I en Vagt; går hen og bevogter den sikkert, som I bedst vide!"

Відказав їм Пилат: Сторожу ви маєте, ідіть, забезпечте, як знаєте.

Og de gik hen og bevogtede Graven sikkert med Vagten efter at have sat Segl for Stenen.

І вони відійшли, і, запечатавши каменя, біля гробу сторожу поставили.