Job 22

Så tog Temaniten Elifaz til Orde og sagde:

І заговорив теманянин Еліфаз та й сказав:

"Gavner et Menneske Gud? Nej, den kloge gavner sig selv.

Чи для Бога людина корисна? Бо мудрий корисний самому собі!

Har den Almægtige godt af din Retfærd, Vinding af, at din Vandel er ret?

Хіба Всемогутній бажає, щоб ти ніби праведним був? І що за користь Йому, як дороги свої ти вважаєш невинними сам?

Revser han dig for din Gudsfrygt? Eller går han i Rette med dig derfor?

Чи Він буде карати, тебе боячись, і чи піде з тобою на суд?

Er ikke din Ondskab stor og din Brøde uden Ende?

Хіба твоє зло не велике? Таж твоїм беззаконням немає кінця!

Thi du pantede Brødre uden Grund, trak Klæderne af de nøgne,

Таж з братів своїх брав ти заставу даремно, а з нагого одежу стягав!

gav ikke den trætte Vand at drikke og nægted den sultne Brød.

Не поїв ти водою знеможеного, і від голодного стримував хліб...

Den mægtige - hans var Landet, den hædrede boede der.

А сильна людина то їй оцей край, і почесний у ньому сидітиме.

Du lod Enker gå tomhændet bort, knuste de faderløses Arme.

Ти напорожньо вдів відсилав, і сирітські рамена гнобились,

Derfor var der Snaret omkring dig, og Rædsel ængsted dig brat.

тому пастки тебе оточили, і жахає тебе наглий страх,

Dit Lys blev Mørke, du kan ej se, og Strømme af Vand går over dig!

твоє світло стемніло, нічого не бачиш, і велика вода закриває тебе...

Er Gud ej i højen Himmel? Se Stjernernes Tinde, hvor højt de står!

Чи ж Бог не високий, як небо? Та на зорі угору поглянь, які стали високі вони!

Dog siger du: "Hvad ved Gud, holder han Dom bag sorten Sky?

А ти кажеш: Що відає Бог? Чи судитиме Він через млу?

Skyerne skjuler ham, så han ej ser, på Himlens Runding går han!"

Хмари завіса Йому, й Він не бачить, і ходить по крузі небесному.

Vil du følge Fortidens Sti, som Urettens Mænd betrådte,

Чи ти будеш триматись дороги відвічної, що нею ступали безбожні,

de, som i Utide reves bort, hvis Grundvold flød bort som en Strøm,

що невчасно були вони згублені, що річка розлита, підвалина їх,

som sagde til Gud: "Gå fra os! Hvad kan den Almægtige gøre os?"

що до Бога казали вони: Відступися від нас! та: Що зробить для нас Всемогутній?

Og han havde dog fyldt deres Huse med godt. Men de gudløses Råd er ham fjernt.

А Він доми їхні наповнив добром!... Але віддалилась від мене порада безбожних!

De retfærdige så det og glædede sig, den uskyldige spottede dem:

Справедливі це бачать та тішаться, і насміхається з нього невинний:

For vist, vore Fjender forgik, og Ild fortæred de sidste af dem.

Справді вигублений наш противник, а останок їх вижер огонь!

Bliv Ven med ham og hold Fred. derved vil der times dig Lykke;

Заприязнися із Ним, та й май спокій, цим прийде на тебе добро.

tag dog mod Lærdom af ham og læg dig hans Ord på Sinde!

Закона візьми з Його уст, а слова Його в серце своє поклади.

Vender du ydmygt om til den Almægtige, fjerner du Uretten fra dit Telt,

Якщо вернешся до Всемогутнього, будеш збудований, і віддалиш беззаконня з наметів своїх.

kaster du Guldet på Jorden, Ofirguldet blandt Bækkenes Sten,

І викинь до пороху золото, і мов камінь з потоку офірське те золото,

så den Almægtige bliver dit Guld, hans Lov dit Sølv,

і буде тобі Всемогутній за золото та за срібло блискуче тобі!

ja, da skal du fryde dig over den Almægtige og løfte dit Åsyn til Gud.

Бо тоді Всемогутнього ти покохаєш і до Бога підіймеш обличчя своє,

Beder du til ham, hører han dig, indfri kan du, hvad du har lovet;

будеш благати Його й Він почує тебе, і ти обітниці свої надолужиш.

hvad du sætter dig for, det lykkes, det lysner på dine Veje;

А що постановиш, то виповниться те тобі, й на дорогах твоїх буде сяяти світло.

thi stolte, hovmodige ydmyger han, men hjælper den, der slår Øjnene ned;

Бо знижує Він спину пишного, хто ж смиренний, тому помагає.

han frelser uskyldig Mand; det sker ved hans Hænders Renhed!

Рятує Він і небезвинного, і той чистотою твоїх рук урятований буде.