I Corinthians 11

Vorder mine Efterfølgere, ligesom også jeg er Kristi!

Будьте наслідувачами мене, як і я Христа!

Men jeg roser eder, fordi I komme mig i Hu i alt og holde fast ved Overleveringerne, således som jeg har overleveret eder dem.

Похваляю ж вас, браття, що ви все моє пам'ятаєте, і заховуєте так передання, як я вам передав.

Men jeg vil, at I skulle vide, at Kristus er enhver Mands Hoved; men Manden er Kvindens Hoved; men Gud er Kristi Hoved.

Хочу ж я, щоб ви знали, що всякому чоловікові голова Христос, а жінці голова чоловік, голова ж Христові Бог.

Hver Mand, som beder eller profeterer med tildækket Hoved, beskæmmer sit Hoved.

Кожен чоловік, що молиться чи пророкує з головою покритою, осоромлює він свою голову.

Men hver Kvinde, som beder eller profeterer med utildækket Hoved, beskæmmer sit Hoved; thi det er lige det samme, som var hun raget.

І кожна жінка, що молиться чи пророкує з головою відкритою, осоромлює тим свою голову, бо це є те саме, як була б вона виголена.

Thi når en Kvinde ikke tildækker sig, så lad hende også klippe sit Hår af; men er det usømmeligt for en Kvinde at klippes eller rages, da tildække hun sig!

Бо коли жінка не покривається, хай стрижеться вона; коли ж жінці сором стригтися чи голитися, нехай покривається!

Thi en Mand bør ikke tildække sit Hoved, efterdi han er Guds Billede og Ære; men Kvinden er Mandens Ære.

Отож, чоловік покривати голови не повинен, бо він образ і слава Бога, а жінка чоловікові слава.

Mand er jo ikke af Kvinde, men Kvinde af Mand.

Бо чоловік не походить від жінки, але жінка від чоловіка,

Ej heller er jo Mand skabt for Kvindens Skyld, men Kvinde for Mandens Skyld.

не створений бо чоловік ради жінки, але жінка ради чоловіка.

Derfor bør Kvinden have et Ærbødighedstegn på Hovedet for Englenes Skyld.

Тому жінка повина мати на голові знака влади над нею, ради Анголів.

Dog er hverken Kvinde uden Mand eller Mand uden Kvinde i Herren.

Одначе в Господі ані чоловік без жінки, ані жінка без чоловіка.

Thi ligesom Kvinden er af Manden, således er også Manden ved Kvinden; men alt sammen er det af Gud.

Бо як жінка від чоловіка, так і чоловік через жінку; а все від Бога.

Dømmer selv: Er det sømmeligt, at en Kvinde beder til Gud med utildækket Hoved?

Поміркуйте самі між собою, чи пристойне воно, щоб жінка молилася Богові непокрита?

Lærer ikke også selve Naturen eder, at når en Mand bærer langt Hår, er det ham en Vanære,

Чи ж природа сама вас не вчить, що коли чоловік запускає волосся, то безчестя для нього?

men når en Kvinde bærer langt Hår, er det hende en Ære; thi det lange Hår er givet hende som et Slør.

Коли ж жінка косу запускає, це слава для неї, бо замість покривала дана коса їй.

Men har nogen Lyst til at trættes herom, da have vi ikke sådan Skik, og Guds Menigheder ej heller.

Коли ж хто сперечатися хоче, ми такого звичаю не маємо, ані Церкви Божі.

Men idet jeg giver følgende Formaning, roser jeg ikke, at I komme sammen, ikke til det bedre, men til det værre.

Пропонуючи це вам, я не хвалю, що збираєтесь ви не на ліпше, а на гірше.

For det første nemlig hører jeg, at når I komme sammen i Menighedsforsamling, er der Splittelser iblandt eder; og for en Del tror jeg det.

Бо найперше, я чую, що як сходитесь ви на збори, то між вами бувають поділення, у що почасти я й вірю.

Thi der må endog være Partier iblandt eder, for at de prøvede kunne blive åbenbare iblandt eder.

Бо мусять між вами й поділи бути, щоб відкрились між вами й досвідчені.

Når I da komme sammen, er dette ikke at æde en Herrens Nadver.

А далі, коли ви збираєтесь разом, то не на те, щоб їсти Господню Вечерю.

Thi under Spisningen tager enhver sit eget Måltid forud, og den ene hungrer, den anden beruser sig.

Бо кожен спішить з'їсти власну вечерю, і один голодує, а другий впивається.

Have I da ikke Huse til at spise og drikke i? eller foragte I Guds Menighed og beskæmme dem, som intet have? Hvad skal jeg sige eder? Skal jeg rose eder? I dette roser jeg eder ikke.

Хіба ж ви не маєте хат, щоб їсти та пити? Чи ви зневажаєте Божу Церкву, і осоромлюєте немаючих? Що маю сказати вам? Чи за це похвалю вас? Не похвалю!

Thi jeg har modtaget fra Herren, hvad jeg også har overleveret eder: At den Herre Jesus i den Nat, da han blev forrådt, tog Brød,

Бо прийняв я від Господа, що й вам передав, що Господь Ісус ночі тієї, як виданий був, узяв хліб,

takkede og brød det og sagde: "Dette er mit Legeme, som er for eder; gører dette til min Ihukommelse!"

подяку віддав, і переломив, і сказав: Прийміть, споживайте, це тіло Моє, що за вас ломається. Це робіть на спомин про Мене!

Ligeså tog han og,så Kalken efter Aftensmåltidet og sagde: "Denne Kalk er den nye Pagt i mit Blod; gører dette, så ofte som I drikke det, til min Ihukommelse!"

Так само і чашу взяв Він по Вечері й сказав: Ця чаша Новий Заповіт у Моїй крові. Це робіть, коли тільки будете пити, на спомин про Мене!

Thi så ofte, som I æde dette Brød og drikke Kalken, forkynde I Herrens Død, indtil han kommer.

Бо кожного разу, як будете їсти цей хліб та чашу цю пити, смерть Господню звіщаєте, аж доки Він прийде.

Derfor, den, som æder Brødet eller drikker Herrens Kalk uværdigt, pådrager sig Skyld over for Herrens Legeme og Blod.

Тому то, хто їстиме хліб цей чи питиме чашу Господню негідно, буде винний супроти тіла та крови Господньої!

Men hvert Menneske prøve sig selv, og således æde han af Brødet og drikke af Kalken!

Нехай же людина випробовує себе, і так нехай хліб їсть і з чаші хай п'є.

Thi den, som æder og drikker, æder og drikker sig selv en Dom til, når han ikke agter på Legenet.

Бо хто їсть і п'є негідно, не розважаючи про тіло, той суд собі їсть і п'є!

Derfor ere mange skrøbelige og sygelige iblandt eder, og en Del sover hen.

Через це поміж вами багато недужих та хворих, і багато-хто заснули.

Men dersom vi bedømte os selv, bleve vi ikke dømte.

Бо коли б ми самі судили себе, то засуджені ми не були б.

Men når vi dømmes, tugtes vi af Herren, for at vi ikke skulle fordømmes med Verden.

Та засуджені від Господа, караємося, щоб нас не засуджено з світом.

Derfor, mine Brødre! når I komme sammen til Måltid, da venter på hverandre!

Ось тому, мої браття, сходячись на поживу, чекайте один одного.

Når nogen hungrer, han spise hjemme, for at I ikke skulle komme sammen til Dom. Men det øvrige skal jeg forordne, når jeg kommer.

А коли хто голодний, нехай вдома він їсть, щоб не сходилися ви на осуд. А про інше, як прийду, заряджу.