Luke 19

A všed Ježíš, bral se přes Jericho.

І, ввійшовши Ісус, переходив через Єрихон.

A aj, muž, jménem Zacheus, a ten byl hejtman nad celnými, a byl bohatý.

І ось чоловік, що звався Закхей, він був старший над митниками, і був багатий,

I žádostiv byl viděti Ježíše, kdo by byl; a nemohl pro zástup, nebo postavy malé byl.

бажав бачити Ісуса, хто Він, але з-за народу не міг, бо малий був на зріст.

A předběh napřed, vstoupil na strom planého fíku, aby jej viděl; neb tudy měl jíti.

І, забігши вперед, він виліз на фіґове дерево, щоб бачити Його, бо Він мав побіч нього проходити.

A když přišel k tomu místu, pohleděv zhůru Ježíš, uzřel jej, i řekl jemu: Zachee, spěšně sstup dolů, nebo dnes v domu tvém musím zůstati.

А коли на це місце Ісус підійшов, то поглянув угору до нього й промовив: Закхею, зійди зараз додолу, бо сьогодні потрібно Мені бути в домі твоїм!

I sstoupil rychle, a přijal jej radostně.

І той зараз додолу ізліз, і прийняв Його з радістю.

A viděvše to všickni, reptali, řkouce: K člověku hříšnému se obrátil.

А всі, як побачили це, почали нарікати, і казали: Він до грішного мужа в гостину зайшов!

Stoje pak Zacheus, řekl ku Pánu: Aj, polovici statku svého, Pane, dávám chudým, a oklamal-li jsem v čem koho, navracuji to čtvernásob.

Став же Закхей та й промовив до Господа: Господи, половину маєтку свого я віддам ось убогим, а коли кого скривдив був чим, верну вчетверо.

I dí jemu Ježíš: Dnes spasení stalo se domu tomuto, protože i on jest syn Abrahamův.

Ісус же промовив до нього: Сьогодні на дім цей спасіння прийшло, бо й він син Авраамів.

Nebo přišel Syn člověka, aby hledal a spasil, což bylo zahynulo.

Син бо Людський прийшов, щоб знайти та спасти, що загинуло!

Toho když oni poslouchali, promluvil k nim dále podobenství, protože byl blízko od Jeruzaléma a že se oni domnívali, že by se hned mělo zjeviti království Boží.

Коли ж вони слухали це, розповів Він іще одну притчу, бо Він був недалеко від Єрусалиму, вони ж думали, що об'явиться Боже Царство тепер.

I řekl: Člověk jeden rodu znamenitého odšel do daleké krajiny, aby přijal království a zase se navrátil.

Отож Він сказав: Один чоловік, роду славного, відправлявся в далеку країну, щоб царство прийняти й вернутись.

I povolav desíti služebníků svých, dal jim deset hřiven, a řekl jim: Kupčtež, dokudž nepřijdu.

І покликав він десятьох своїх рабів, дав їм десять мін, і сказав їм: Торгуйте, аж поки вернуся.

Měšťané pak jeho nenáviděli ho, a poslali poselství za ním, řkouce: Nechcemeť, aby tento kraloval nad námi.

Та його громадяни його ненавиділи, і послали посланців услід за ним, кажучи: Не хочемо, щоб він був над нами царем.

I stalo se, když se navrátil, přijav království, rozkázal zavolati těch svých služebníků, kterýmž byl dal peníze, aby zvěděl, jak kdo mnoho získal.

І сталось, коли він вернувся, як царство прийняв, то звелів поскликати рабів, яким срібло роздав, щоб довідатися, хто що набув.

I přišel první, řka: Pane, hřivna tvá deset hřiven získala.

І перший прийшов і сказав: Пане, міна твоя принесла десять мін.

I řekl jemu: To dobře, služebníče dobrý. Že jsi nad málem byl věrný, mějž moc nad desíti městy.

І відказав він йому: Гаразд, рабе добрий! Ти в малому був вірний, володій десятьма містами.

A druhý přišel, řka: Pane, hřivna tvá získala pět hřiven.

І другий прийшов і сказав: Пане, твоя міна п'ять мін принесла.

I tomu řekl: I ty budiž nad pěti městy.

Він же сказав і тому: Будь і ти над п'ятьма містами.

A jiný přišel, řka: Pane, aj, teď hřivna tvá, kterouž jsem měl složenou v šátku.

І ще інший прийшов і сказав: Пане, ось міна твоя, що я мав її сховану в хустці.

Nebo jsem se bál tebe, ješto jsi člověk přísný; béřeš, čeho jsi nepoložil, a žneš, čeho jsi nerozsíval.

Я бо боявся тебе, ти ж бо людина жорстока: береш, чого не поклав, і жнеш, чого не посіяв.

I řekl jemu: Z úst tvých soudím tebe, služebníče zlý. Věděl jsi, že jsem já člověk přísný, bera, což jsem nepoložil, a žna, čehož jsem nerozsíval.

І відказав той йому: Устами твоїми, злий рабе, суджу я тебе! Ти знав, що я жорстока людина, беру, чого не поклав, і жну, чого не посіяв.

I pročes tedy nedal peněz mých na stůl, a já přijda, byl bych je vzal i s požitky?

Чому ж не віддав ти міняльникам срібла мого, і я, повернувшись, узяв би своє із прибутком?

I řekl těm, kteříž tu stáli: Vezměte od něho hřivnu, a dejte tomu, kterýž má deset hřiven.

І сказав він присутнім: Візьміть міну від нього, та дайте тому, хто десять мін має.

I řekli jemu: Pane, máť deset hřiven.

І відказали йому: Пане, він десять мін має.

I dí jim: Jistě pravím vám, že každému, kdož má, bude dáno, ale od toho, kterýž nemá, i to, což má, bude odjato.

Говорю бо я вам: Кожному, хто має, то дасться йому, хто ж не має, забереться від нього і те, що він має.

Ty pak nepřátely mé, kteříž nechtěli, abych nad nimi kraloval, přiveďte sem a zmordujte přede mnou.

А тих ворогів моїх, які не хотіли, щоб царював я над ними, приведіте сюди, і на очах моїх їх повбивайте.

To pověděv, šel předce, vstupuje k Jeruzalému.

А як це оповів, Він далі пішов, простуючи в Єрусалим.

I stalo se; když se přiblížil k Betfagi a k Betany, k hoře, kteráž slove Olivetská, poslal dva učedlníky své,

І ото, як наблизився до Вітфагії й Віфанії, на горі, що Оливною зветься, Він двох учнів послав,

Řka: Jděte do městečka, kteréž proti vám jest. Do kteréhožto vejdouce, naleznete oslátko přivázané, na němžto nikdy žádný z lidí neseděl. Odvěžtež je, a přiveďte ke mně.

наказуючи: Ідіть у село, яке перед вами; увійшовши до нього, знайдете прив'язане осля, що на нього ніколи ніхто із людей не сідав. Відв'яжіть його, і приведіть.

A optal-liť by se vás kdo, proč je odvazujete, tak jemu díte: Protože Pán ho potřebuje.

Коли ж вас хто спитає: Нащо відв'язуєте?, відкажіть тому так: Господь потребує його.

Tedy odšedše ti, kteříž byli posláni, nalezli tak, jakž jim byl pověděl.

Посланці ж відійшли, і знайшли, як Він їм був сказав.

A když odvazovali oslátko, řekli páni jeho k nim: Proč odvazujete oslátko?

А коли осля стали відв'язувати, хазяї його їх запитали: Нащо осля ви відв'язуєте?

A oni řekli: Pán ho potřebuje.

Вони ж відказали: Господь потребує його.

I přivedli je k Ježíšovi, a vloživše roucha svá na oslátko, vsadili na ně Ježíše.

І вони привели до Ісуса його, і, поклавши одежу свою на осля, посадили Ісуса.

A když on jel, stlali roucha svá na cestě.

Коли ж Він їхав, вони простилали одежу свою по дорозі.

Když se pak již přibližoval k místu tomu, kudyž scházejí s hory Olivetské, počalo všecko množství učedlníků radostně chváliti Boha hlasem velikým ze všech divů, kteréž byli viděli,

А як Він наближався вже до сходу з гори Оливної, то ввесь натовп учнів, радіючи, почав гучним голосом Бога хвалити за всі чуда, що бачили,

Řkouce: Požehnaný král, jenž se béře ve jménu Páně. Pokoj na nebi, a sláva na výsostech.

кажучи: Благословенний Цар, що йде у Господнє Ім'я! Мир на небесах, і слава на висоті!

Ale někteří z farizeů, kteříž tu byli v zástupu, řekli k němu: Mistře, potresci učedlníků svých.

А деякі фарисеї з народу сказали до Нього: Учителю, заборони Своїм учням!

I odpověděv, řekl jim: Pravímť vám: Budou-li tito mlčeti, kameníť bude volati.

А Він їм промовив у відповідь: Кажу вам, що коли ці замовкнуть, то каміння кричатиме!

A když se přiblížil, uzřev město, plakal nad ním,

І коли Він наблизився, і місто побачив, то заплакав за ним,

Řka: Ó kdybys poznalo i ty, a to aspoň v takový tento den tvůj, které by věci ku pokoji tobě byly; ale skrytoť jest to nyní od očí tvých.

і сказав: О, якби й ти хоч цього дня пізнало, що потрібне для миру тобі! Та тепер від очей твоїх сховане це.

Nebo přijdou na tě dnové, v nichž obklíčí tě nepřátelé tvoji valem, a oblehnou tebe, a ssouží tě se všech stran.

Бо прийдуть на тебе ті дні, і твої вороги тебе валом оточать, і обляжуть тебе, і стиснуть тебе звідусюди.

A s zemí srovnají tě, i syny tvé, kteříž v tobě jsou, a nenechajíť v tobě kamene na kameni, protože jsi nepoznalo času navštívení svého.

І зрівняють з землею тебе, і поб'ють твої діти в тобі, і не позоставлять у тобі каменя на камені, бо не зрозуміло ти часу відвідин твоїх...

A všed do chrámu, počal vymítati prodavače a kupce z něho,

А коли Він у храм увійшов, то почав виганяти продавців,

Řka jim: Psáno jest: Dům můj dům modlitby jest, vy jste jej pak učinili peleší lotrovskou.

до них кажучи: Написано: Дім Мій дім молитви, а ви з нього зробили печеру розбійників.

I učil na každý den v chrámě. Přední pak kněží a zákoníci i přední v lidu hledali ho zahladiti.

І Він кожного дня у храмі навчав. А первосвященики й книжники й найважніші з народу шукали, щоб Його погубити,

A nenalezli, co by jemu učinili. Nebo všecken lid jej sobě liboval, poslouchaje ho.

але не знаходили, що вчинити Йому, бо ввесь народ горнувся до Нього та слухав Його.