Matthew 27

A kad objutri, svi su glavari svećenički i starješine narodne održali vijećanje protiv Isusa da ga pogube.

А коли настав ранок, усі первосвященики й старші народу зібрали нараду супроти Ісуса, щоб Йому заподіяти смерть.

I svezana ga odveli i predali upravitelju Pilatu.

І, зв'язавши Його, повели, та й Понтію Пилату намісникові віддали.

Kada Juda, njegov izdajica, vidje da je Isus osuđen, pokaja se i vrati trideset srebrnjaka glavarima svećeničkim i starješinama

Тоді Юда, що видав Його, як побачив, що Його засудили, розкаявся, і вернув тридцять срібняків первосвященикам і старшим,

govoreći: "Sagriješih predavši krv nedužnu!" Odgovoriše: "Što se to nas tiče? To je tvoja stvar!"

та й сказав: Я згрішив, невинну кров видавши. Вони ж відказали: А нам що до того? Дивись собі сам...

I bacivši srebrnjake u Hram, ode te se objesi.

І, кинувши в храм срібняки, відійшов, а потому пішов, та й повісився...

Glavari svećenički uzeše srebrnjake i rekoše:

А первосвященики, як взяли срібняки, то сказали: Цього не годиться покласти до сховку церковного, це ж бо заплата за кров.

"Nije dopušteno staviti ih u hramsku riznicu jer su krvarina." Posavjetuju se i kupe za njih lončarovu njivu za ukop stranaca.

А порадившись, купили на них поле ганчарське, щоб мандрівників ховати,

Stoga se ona njiva zove "Krvava njiva" sve do danas.

чому й зветься те поле полем крови аж до сьогодні.

Tada se ispuni što je rečeno po proroku Jeremiji: Uzeše trideset srebrnjaka - cijenu Neprocjenjivoga kojega procijeniše sinovi Izraelovi -

Тоді справдилось те, що сказав був пророк Єремія, промовляючи: І взяли вони тридцять срібняків, заплату Оціненого, що Його оцінили сини Ізраїлеві,

i dadoše ih za njivu lončarovu kako mi naredi Gospodin.

і дали їх за поле ганчарське, як Господь наказав був мені.

Dovedoše dakle Isusa pred upravitelja. Upita ga upravitelj: "Ti li si kralj židovski?" On odgovori: "Ti kažeš."

Ісус же став перед намісником. І намісник Його запитав і сказав: Чи Ти Цар Юдейський? Ісус же йому відказав: Ти кажеш.

I dok su ga glavari svećenički i starješine narodne optuživale, ništa nije odgovarao.

Коли ж первосвященики й старші Його винуватили, Він нічого на те не відказував.

Tada mu reče Pilat: "Ne čuješ li što sve protiv tebe svjedoče?"

Тоді каже до Нього Пилат: Чи не чуєш, як багато на Тебе свідкують?

I ne odgovori mu ni na jednu riječ te se upravitelj silno čudio.

А Він ні на одне слово йому не відказував, так що намісник був дуже здивований.

A o Blagdanu upravitelj je običavao svjetini pustiti jednoga uznika, koga bi već htjeli.

Мав же намісник звичай відпускати на свято народові в'язня одного, котрого хотіли вони.

Tada upravo bijaše u njih poznati uznik zvani Baraba.

Був тоді в'язень відомий, що звався Варавва.

Kad se dakle sabraše, reče im Pilat: "Koga hoćete da vam pustim: Barabu ili Isusa koji se zove Krist?"

І, як зібрались вони, то сказав їм Пилат: Котрого бажаєте, щоб я вам відпустив: Варавву, чи Ісуса, що зветься Христос?

Znao je doista da ga predadoše iz zavisti.

Бо він знав, що Його через заздрощі видали.

Dok je sjedio na sudačkoj stolici, poruči nu njegova žena: "Mani se ti onoga pravednika jer sam danas u snu mnogo pretrpjela zbog njega."

Коли ж він сидів на суддевім сидінні, його дружина прислала сказати йому: Нічого не май з отим Праведником, бо сьогодні вві сні я багато терпіла з-за Нього...

Međutim, glavari svećenički i starješine nagovore svjetinu da zaište Barabu, a Isus da se pogubi.

А первосвященики й старші попідмовляли народ, щоб просити за Варавву, а Ісусові смерть заподіяти.

Upita ih dakle upravitelj: "Kojega od ove dvojice hoćete da vam pustim?" A oni rekoše: "Barabu!"

Намісник тоді відповів і сказав їм: Котрого ж із двох ви бажаєте, щоб я вам відпустив? Вони ж відказали: Варавву.

Kaže im Pilat: "Što dakle da učinim s Isusom koji se zove Krist?" Oni će: "Neka se razapne."

Пилат каже до них: А що ж маю зробити з Ісусом, що зветься Христос? Усі закричали: Нехай розп'ятий буде!...

A on upita: "A što je zla učinio?" Vikahu još jače: "Neka se razapne!"

А намісник спитав: Яке ж зло Він зробив? Вони ж зачали ще сильніше кричати й казати: Нехай розп'ятий буде!

Kad Pilat vidje da ništa ne koristi, nego da biva sve veći metež, uzme vodu i opere ruke pred svjetinom govoreći: "Nevin sam od krvi ove! Vi se pazite!"

І, як побачив Пилат, що нічого не вдіє, а неспокій ще більший стається, набрав він води, та й перед народом умив свої руки й сказав: Я невинний у крові Його! Самі ви побачите...

Sav narod nato odvrati: "Krv njegova na nas i na djecu našu!"

А ввесь народ відповів і сказав: На нас Його кров і на наших дітей!...

Tada im pusti Barabu, a Isusa, izbičevana, preda da se razapne.

Тоді відпустив їм Варавву, а Ісуса, збичувавши, він видав, щоб розп'ятий був.

Onda vojnici upraviteljevi uvedoše Isusa u dvor upraviteljev i skupiše oko njega cijelu četu.

Тоді то намісникові вояки, до преторія взявши Ісуса, зібрали на Нього ввесь відділ.

Svukoše ga pa zaogrnuše skrletnim plaštem.

І, роздягнувши Його, багряницю наділи на Нього.

Spletoše zatim vijenac od trnja i staviše mu na glavu, a tako i trsku u desnicu. Prigibajući pred njim koljena, izrugivahu ga: "Zdravo, kralju židovski!"

І, сплівши з тернини вінка, поклали Йому на голову, а тростину в правицю Його. І, навколішки падаючи перед Ним, сміялися з Нього й казали: Радій, Царю Юдейський!

Onda pljujući po njemu, uzimahu trsku i udarahu ga njome po glavi.

І, плювавши на Нього, хапали тростину, та й по голові Його били...

Pošto ga izrugaše, svukoše mu plašt, obukoše mu njegove haljine pa ga odvedoše da ga razapnu.

А коли назнущалися з Нього, зняли з Нього плаща, і зодягнули в одежу Його. І повели Його на розп'яття.

Izlazeći nađu nekoga čovjeka Cirenca, imenom Šimuna, i prisile ga da mu ponese križ.

А виходячи, стріли одного кірінеянина, Симон на ймення, його змусили нести для Нього хреста.

I dođoše na mjesto zvano Golgota, to jest Lubanjsko mjesto,

І, прибувши на місце, що зветься Голгофа, цебто сказати Череповище,

dadoše mu piti vino sa žuči pomiješano. I kad okusi, ne htjede piti.

дали Йому пити вина, із гіркотою змішаного, та, покуштувавши, Він пити не схотів.

A pošto ga razapeše, razdijeliše među se haljine njegove bacivši kocku.

А розп'явши Його, вони поділили одежу Його, кинувши жереба.

I sjedeći ondje, čuvahu ga.

І, посідавши, стерегли Його там.

I staviše mu ponad glave krivicu napisanu: "Ovo je Isus, kralj židovski."

І напис провини Його помістили над Його головою: Це Ісус, Цар Юдейський.

Tada razapeše s njime dva razbojnika, jednoga zdesna, drugoga slijeva.

Тоді розп'ято з Ним двох розбійників: одного праворуч, а одного ліворуч.

A prolaznici su ga pogrđivali mašući glavama:

А хто побіч проходив, Його лихословили та головами своїми хитали,

"Ti koji razvaljuješ Hram i za tri ga dana sagradiš, spasi sam sebe! Ako si Sin Božji, siđi s križa!"

і казали: Ти, що храма руйнуєш та за три дні будуєш, спаси Самого Себе! Коли Ти Божий Син, то зійди з хреста!

Slično i glavari svećenički s pismoznancima i starješinama, rugajući se, govorahu:

Так само ж і первосвященики з книжниками та старшими, насміхаючися, говорили:

"Druge je spasio, sebe ne može spasiti! Kralj je Izraelov! Neka sada siđe s križa pa ćemo povjerovati u nj!

Він інших спасав, а Самого Себе не може спасти! Коли Цар Він Ізраїлів, нехай зійде тепер із хреста, і ми повіримо Йому!

Uzdao se u Boga! Neka ga sad izbavi ako mu omilje! Ta govorio je: 'Sin sam Božji!'"

Покладав Він надію на Бога, нехай Той Його тепер визволить, якщо Він угодний Йому. Бо Він говорив: Я Син Божий...

Tako ga vrijeđahu i s njim raspeti razbojnici.

Також насміхалися з Нього й розбійники, що з Ним були розп'яті.

Od šeste ure nasta tama po svoj zemlji - do ure devete.

А від години шостої аж до години дев'ятої темрява сталась по цілій землі!

O devetoj uri povika Isus iza glasa: "Eli, Eli, lema sabahtani?" To će reći: "Bože moj, Bože moj, zašto si me ostavio?"

А коло години дев'ятої скрикнув Ісус гучним голосом, кажучи: Елі, Елі, лама савахтані? цебто: Боже Мій, Боже Мій, нащо Мене Ти покинув?...

A neki od nazočnih, čuvši to, govorahu: "Ovaj zove Iliju."

Дехто ж із тих, що стояли там, це почули й казали, що Він кличе Іллю.

I odmah pritrča jedan od njih, uze spužvu, natopi je octom, natakne je na trsku i pruži mu piti.

А один із них зараз побіг і взяв губку та, оцтом її наповнивши, настромив на тростину й давав Йому пити.

A ostali rekoše: "Pusti da vidimo hoće li doći Ilija da ga spasi."

Інші казали: Чекай но, побачмо, чи прийде Ілля визволяти Його.

A Isus opet povika iz glasa i ispusti duh.

А Ісус знову голосом гучним іскрикнув, і духа віддав...

I gle, zavjesa se hramska razdrije odozgor dodolje, nadvoje; zemlja se potrese, pećine se raspukoše,

І ось завіса у храмі роздерлась надвоє від верху аж додолу, і земля потряслася, і зачали розпадатися скелі,

grobovi otvoriše i tjelesa mnogih svetih preminulih uskrsnuše

і повідкривались гроби, і повставало багато тіл спочилих святих,

te iziđoše iz grobova nakon njegova uskrsnuća, uđoše u sveti grad i pokazaše se mnogima.

а з гробів повиходивши, по Його воскресенні, до міста святого ввійшли, і багатьом із'явились.

A satnik i oni koji su s njime čuvali Isusa vidješe potres i što se zbiva, silno se prestrašiše i rekoše: "Uistinu, Sin Božji bijaše ovaj."

А сотник та ті, що Ісуса з ним стерегли, як землетруса побачили, і те, що там сталося, налякалися дуже й казали: Він був справді Син Божий!

A bijahu ondje i izdaleka promatrahu mnoge žene što su iz Galileje išle za Isusom poslužujući mu;

Було там багато й жінок, що дивилися здалека, і що за Ісусом прийшли з Галілеї, і Йому прислуговували.

među njima Marija Magdalena i Marija, Jakovljeva i Josipova majka, i majka sinova Zebedejevih.

Між ними була Марія Магдалина, і Марія, мати Якова й Йосипа, і мати синів Зеведеєвих.

Uvečer dođe neki bogat čovjek iz Arimateje, imenom Josip, koji i sam bijaše učenik Isusov.

А коли настав вечір, то прийшов муж багатий із Ариматеї, на ім'я Йосип, що й сам був навчався в Ісуса.

On pristupi Pilatu i zaiska tijelo Isusovo. Tada Pilat zapovjedi da mu se dadne.

Він прийшов до Пилата й просив тіла Ісусового. Пилат ізвелів тоді видати.

Josip uze tijelo, povi ga u čisto platno

І взяв Йосип Ісусове тіло, обгорнув його плащаницею чистою,

i položi u svoj novi grob koji bijaše isklesao u stijeni. Dokotrlja velik kamen na grobna vrata i otiđe.

і поклав його в гробі новому своїм, що був висік у скелі. До дверей гробових привалив він великого каменя, та й відійшов.

A bijahu ondje Marija Magdalena i druga Marija: sjedile su nasuprot grobu.

Була ж там Марія Магдалина та інша Марія, що сиділи насупроти гробу.

Sutradan, to jest dan nakon Priprave, sabraše se glavari svećenički i farizeji kod Pilata

А наступного дня, що за п'ятницею, до Пилата зібралися первосвященики та фарисеї,

te mu rekoše: "Gospodaru, sjetismo se da onaj varalica još za života kaza: 'Nakon tri dana uskrsnut ću.'

і сказали: Пригадали ми, пане, собі, що обманець отой, як живий іще був, то сказав: По трьох днях Я воскресну.

Zapovjedi dakle da se grob osigura sve do trećega dana da ne bi možda došli njegovi učenici, ukrali ga pa rekli narodu: 'Uskrsnuo je od mrtvih!' I bit će posljednja prijevara gora od prve."

Звели ж гріб стерегти аж до третього дня, щоб учні Його не прийшли, та й не вкрали Його, і не сказали народові: Він із мертвих воскрес! І буде остання обмана гірша за першу...

Reče im Pilat: "Imate stražu! Idite i osigurajte kako znate!"

Відказав їм Пилат: Сторожу ви маєте, ідіть, забезпечте, як знаєте.

Nato oni odu i osiguraju grob: zapečate kamen i postave stražu.

І вони відійшли, і, запечатавши каменя, біля гробу сторожу поставили.