Matthew 14

U ono vrijeme doču Herod tetrarh za Isusa

Того часу прочув Ірод чотиривласник чутки про Ісуса,

pa reče svojim slugama: "To je Ivan Krstitelj! On uskrsnu od mrtvih i zato čudesne sile djeluju u njemu."

і сказав своїм слугам: Це Іван Христитель, він із мертвих воскрес, і тому чуда творяться ним...

Herod doista bijaše uhitio Ivana te ga svezana bacio u tamnicu zbog Herodijade, žene brata svoga Filipa.

Бо Ірод схопив був Івана, і зв'язав його, і посадив у в'язницю через Іродіяду, дружину брата свого Пилипа.

Jer Ivan mu govoraše: "Ne smiješ je imati!"

Бо до нього Іван говорив: Не годиться тобі її мати!

Htjede ga ubiti, ali se bojao naroda jer su ga smatrali prorokom.

І хотів Ірод смерть заподіяти йому, та боявся народу, бо того за пророка вважали.

Na Herodov rođendan zaplesa kći Herodijadina pred svima i svidje se Herodu.

А як був день народження Ірода, танцювала посеред гостей дочка Іродіядина, та й Іродові догодила.

Zato se zakle dati joj što god zaište.

Тому під присягою він обіцявся їй дати, чого тільки попросить вона.

A ona nagovorena od matere: "Daj mi, reče, ovdje na pladnju glavu Ivana Krstitelja."

А вона, за намовою матері своєї: Дай мені проказала отут на полумиску голову Івана Христителя!...

Ražalosti se kralj, ali zbog zakletve i sustolnika zapovjedi da se dade.

І цар засмутився, але через клятву та тих, хто сидів при столі з ним, звелів дати.

Posla odrubiti glavu Ivanu u tamnici.

І послав стяти Івана в в'язниці.

I doniješe glavu njegovu na pladnju, dadoše djevojci, a ona je odnije materi.

І принесли на полумискові його голову, та й дали дівчині, а та віднесла її своїй матері...

A učenici njegovi dođu, uzmu njegovo tijelo i pokopaju ga pa odu i jave Isusu.

А учні його прибули, взяли тіло, і поховали його, та прийшли й сповістили Ісуса.

Kad je Isus to čuo, povuče se odande lađom na samotno mjesto, u osamu. Dočuo to narod pa pohrli pješice za njim iz gradova.

Як Ісус те почув, Він відплив звідти човном у місце пустинне й самотнє. І, прочувши, народ із міст пішов пішки за Ним.

Kad on iziđe, vidje silan svijet, sažali mu se nad njim te izliječi njegove bolesnike.

І, як вийшов Ісус, Він побачив багато народу, і змилосердивсь над ними, і їхніх слабих уздоровив.

Uvečer mu pristupe učenici pa mu reknu: "Pust je ovo kraj i već je kasno. Otpusti dakle svijet: neka odu po selima kupiti hrane."

А коли настав вечір, підійшли Його учні до Нього й сказали: Тут місце пустинне, і година вже пізня; відпусти народ, хай по селах розійдуться, і куплять поживи собі.

A Isus im reče: "Ne treba da idu, dajte im vi jesti."

А Ісус їм сказав: Непотрібно відходити їм, нагодуйте їх ви!

Oni mu kažu: "Nemamo ovdje ništa osim pet kruhova i dvije ribe."

Вони ж кажуть Йому: Не маємо чим тут, тільки п'ятеро хліба й дві рибі.

A on će im: "Donesite mi ih ovamo."

А Він відказав: Принесіть Мені їх сюди.

I zapovjedi da mnoštvo posjeda po travi. On uze pet kruhova i dvije ribe, pogleda na nebo, izreče blagoslov pa razlomi i dade kruhove učenicima, a učenici mnoštvu.

І, звелівши натовпові посідати на траві, Він узяв п'ятеро хліба й дві рибі, споглянув на небо, поблагословив й поламав ті хліби, і дав учням, а учні народові.

I jeli su svi i nasitili se. Od preteklih ulomaka nakupiše dvanaest punih košara.

І всі їли й наситились, а з кусків позосталих назбирали дванадцятеро повних кошів...

A blagovalo je oko pet tisuća muškaraca, osim žena i djece.

Їдців же було мужа тисяч із п'ять, крім жінок і дітей.

I odmah prisili učenike da uđu u lađu i da se prebace prijeko dok on otpusti mnoštvo.

І зараз звелів Ісус учням до човна сідати, і переплисти на той бік раніше Його, аж поки народ Він відпустить.

A pošto otpusti mnoštvo, uziđe na goru, nasamo, da se pomoli. Uvečer bijaše ondje sam.

Відпустивши ж народ, Він на гору пішов помолитися насамоті; і як вечір настав, був там Сам.

Lađa se već mnogo stadija bila ostisla od kraja, šibana valovima. Bijaše protivan vjetar.

А човен вже був на середині моря, і кидали хвилі його, бо вітер зірвавсь супротивний.

O četvrtoj noćnoj straži dođe on k njima hodeći po moru.

А о четвертій сторожі нічній Ісус підійшов до них, ідучи по морю.

A učenici ugledavši ga kako hodi po moru, prestrašeni rekoše: "Utvara!" I od straha kriknuše.

Як побачили ж учні, що йде Він по морю, то настрашилися та й казали: Мара! І від страху вони закричали...

Isus im odmah progovori: "Hrabro samo! Ja sam! Ne bojte se!"

А Ісус до них зараз озвався й сказав: Заспокойтесь, це Я, не лякайтесь!

Petar prihvati i reče: "Gospodine, ako si ti, zapovjedi mi da dođem k tebi po vodi!"

Петро ж відповів і сказав: Коли, Господи, Ти це, то звели, щоб прийшов я до Тебе по воді.

A on mu reče: "Dođi!" I Petar siđe s lađe te, hodeći po vodi, pođe k Isusu.

А Він відказав йому: Іди. І, вилізши з човна, Петро став іти по воді, і пішов до Ісуса.

Ali kad spazi vjetar, poplaši se, počne tonuti te krikne: "Gospodine, spasi me!"

Але, бачачи велику бурю, злякався, і зачав потопати, і скричав: Рятуй мене, Господи!...

Isus odmah pruži ruku, dohvati ga i kaže mu: "Malovjerni, zašto si posumnjao?"

І зараз Ісус простяг руку й схопив його, і каже до нього: Маловірний, чого усумнився?

Kad uđoše u lađu, utihnu vjetar.

Як до човна ж вони ввійшли, буря вщухнула.

A oni na lađi poklone mu se ničice govoreći: "Uistinu, ti si Sin Božji!"

А приявні в човні вклонились Йому та сказали: Ти справді Син Божий!

Pošto preploviše, dođu na kraj, u Genezaret.

Перепливши ж вони, прибули в землю Генісаретську.

I ljudi ga onoga kraja prepoznaju pa razglase po svoj onoj okolici. I donošahu mu sve bolesnike

А люди тієї місцевости, пізнавши Його, сповістили по всій тій околиці, і до Нього принесли всіх хворих.

te ga moljahu da se samo dotaknu skuta njegove haljine. I koji bi se dotakli, ozdravili bi.

І благали Його, щоб бодай доторкнутися краю одежі Його. А хто доторкавсь, уздоровлений був.