Matthew 13

Onoga dana Isus iziđe iz kuće i sjede uz more.

Того ж дня Ісус вийшов із дому, та й сів біля моря.

I nagrnu k njemu silan svijet te je morao ući u lađu: sjede, a sve ono mnoštvo stajaše na obali.

І безліч народу зібралась до Нього, так що Він увійшов був до човна та й сів, а ввесь натовп стояв понад берегом.

I zborio im je mnogo u prispodobama: "Gle, iziđe sijač sijati.

І багато навчав Він їх притчами, кажучи: Ось вийшов сіяч, щоб посіяти.

I dok je sijao, nešto zrnja pade uz put, dođoše ptice i pozobaše ga.

І як сіяв він зерна, упали одні край дороги, і пташки налетіли, та їх повидзьобували.

Nešto opet pade na kamenito tlo, gdje nemaše dosta zemlje, i odmah izniknu jer nemaše duboke zemlje.

Другі ж упали на ґрунт кам'янистий, де не мали багато землі, і негайно посходили, бо земля неглибока була;

A kad sunce ogranu, izgorje i jer nemaše korijena, osuši se.

а як сонце зійшло, то зів'яли, і коріння не мавши, посохли.

Nešto opet pade u trnje, trnje uzraste i uguši ga.

А інші попадали в терен, і вигнався терен, і їх поглушив.

Nešto napokon pade na dobru zemlju i davaše plod: jedno stostruk, drugo šezdesetostruk, treće tridesetostruk."

Інші ж упали на добрую землю і зродили: одне в сто раз, друге в шістдесят, а те втридцятеро.

"Tko ima uši, neka čuje!"

Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає!

I pristupe učenici pa ga zapitaju: "Zašto im zboriš u prispodobama?"

І учні Його приступили й сказали до Нього: Чому притчами Ти промовляєш до них?

On im odgovori: "Zato što je vama dano znati otajstva kraljevstva nebeskoga, a njima nije dano.

А Він відповів і промовив: Тому, що вам дано пізнати таємниці Царства Небесного, їм же не дано.

Doista, onomu tko ima dat će se i obilovat će, a onomu tko nema oduzet će se i ono što ima.

Бо хто має, то дасться йому та додасться, хто ж не має, забереться від нього й те, що він має.

U prispodobama im zborim zato što gledajući ne vide i slušajući ne čuju i ne razumiju."

Я тому говорю до них притчами, що вони, дивлячися, не бачать, і слухаючи, не чують, і не розуміють.

"Tako se ispunja na njima proroštvo Izaijino koje govori: Slušat ćete, slušati - i nećete razumjeti; gledat ćete, gledati - i nećete vidjeti!

І над ними збувається пророцтво Ісаї, яке промовляє: Почуєте слухом, і не зрозумієте, дивитися будете оком, і не побачите...

Jer usalilo se srce naroda ovoga: uši začepiše, oči zatvoriše da očima ne vide, ušima ne čuju, srcem ne razumiju te se ne obrate pa ih izliječim.

Затовстіло бо серце людей цих, тяжко чують вухами вони, і зажмурили очі свої, щоб коли не побачити очима й не почути вухами, і не зрозуміти їм серцем, і не навернутись, щоб Я їх уздоровив!

A blago vašim očima što vide, i ušima što slušaju.

Очі ж ваші блаженні, що бачать, і вуха ваші, що чують.

Zaista, kažem vam, mnogi su proroci i pravednici željeli vidjeti što vi gledate, ali nisu vidjeli; i čuti što vi slušate, ali nisu čuli."

Бо поправді кажу вам, що багато пророків і праведних бажали побачити, що бачите ви, та не бачили, і почути, що чуєте ви, і не чули.

"Vi, dakle, poslušajte prispodobu o sijaču.

Послухайте ж притчу про сіяча.

Svakomu koji sluša Riječ o Kraljevstvu, a ne razumije, dolazi Zli te otima što mu je u srcu posijano. To je onaj uz put zasijan.

До кожного, хто слухає слово про Царство, але не розуміє, приходить лукавий, і краде посіяне в серці його; це те, що посіяне понад дорогою.

A zasijani na tlo kamenito - to je onaj koji čuje Riječ i odmah je s radošću prima,

А посіяне на кам'янистому ґрунті, це той, хто слухає слово, і з радістю зараз приймає його;

ali nema u sebi korijena, nego je nestalan: kad zbog Riječi nastane nevolja ili progonstvo, odmah se pokoleba.

але кореня в ньому нема, тому він непостійний; коли ж утиск або переслідування настають за слово, то він зараз спокушується.

Zasijani u trnje - to je onaj koji sluša Riječ, ali briga vremenita i zavodljivost bogatstva uguše Riječ, te ona ostane bez ploda.

А між терен посіяне, це той, хто слухає слово, але клопоти віку цього та омана багатства заглушують слово, і воно зостається без плоду.

Zasijani na dobru zemlju - to je onaj koji Riječ sluša i razumije, pa onda, dakako, urodi i daje: jedan stostruko, jedan šezdesetostruko, a jedan tridesetostruko."

А посіяне в добрій землі, це той, хто слухає слово й його розуміє, і плід він приносить, і дає один у сто раз, другий у шістдесят, а той утридцятеро.

Drugu im prispodobu iznese: "Kraljevstvo je nebesko kao kad čovjek posije dobro sjeme na svojoj njivi.

Іншу притчу подав Він їм, кажучи: Царство Небесне подібне до чоловіка, що посіяв був добре насіння на полі своїм.

Dok su njegovi ljudi spavali, dođe njegov neprijatelj, posije posred žita kukolj i ode.

А коли люди спали, прийшов ворог його, і куколю між пшеницю насіяв, та й пішов.

Kad usjev uzraste i isklasa, tada se pokaza i kukolj.

А як виросло збіжжя та кинуло колос, тоді показався і кукіль.

Sluge pristupe domaćinu pa mu reknu: 'Gospodaru, nisi li ti dobro sjeme posijao na svojoj njivi? Odakle onda kukolj?'

І прийшли господареві раби, та й кажуть йому: Пане, чи ж не добре насіння ти сіяв на полі своїм? Звідки ж узявся кукіль?

On im odgovori: 'Neprijatelj čovjek to učini.' Nato mu sluge kažu: 'Hoćeš li, dakle, da odemo pa da ga pokupimo?'

А він їм відказав: Чоловік супротивник накоїв оце. А раби відказали йому: Отож, чи не хочеш, щоб пішли ми і його повиполювали?

A on reče: 'Ne! Da ne biste sabirući kukolj iščupali zajedno s njim i pšenicu.

Але він відказав: Ні, щоб, виполюючи той кукіль, ви не вирвали разом із ним і пшеницю.

Pustite nek oboje raste do žetve. U vrijeme žetve reći ću žeteocima: Pokupite najprije kukolj i svežite ga u snopove da se spali, a žito skupite u moju žitnicu.'"

Залишіть, хай разом обоє ростуть аж до жнив; а в жнива накажу я женцям: Зберіть перше кукіль і його пов'яжіть у снопки, щоб їх попалити; пшеницю ж спровадьте до клуні моєї.

I drugu im prispodobu iznese: "Kraljevstvo je nebesko kao kad čovjek uze gorušičino zrno i posija ga na svojoj njivi.

Іншу притчу подав Він їм, кажучи: Царство Небесне подібне до зерна гірчичного, що взяв чоловік і посіяв на полі своїм.

Ono je doduše najmanje od svega sjemenja, ali kad uzraste, veće je od svega povrća. Razvije se u stablo te dolaze ptice nebeske i gnijezde mu se po granama."

Воно найдрібніше з увсього насіння, але, коли виросте, більше воно за зілля, і стає деревом, так що птаство небесне злітається, і кублиться в віттях його.

I drugu im kaza prispodobu: "Kraljevstvo je nebesko kao kad žena uze kvasac i zamijesi ga u tri mjere brašna dok sve ne uskisne."

Іншу притчу Він їм розповів: Царство Небесне подібне до розчини, що її бере жінка, і кладе на три мірі муки, аж поки все вкисне.

Sve je to Isus mnoštvu zborio u prispodobama. I ništa im nije zborio bez prispodoba -

Це все в притчах Ісус говорив до людей, і без притчі нічого Він їм не казав,

da se ispuni što je rečeno po proroku: Otvorit ću u prispodobama usta svoja, iznijet ću što je sakriveno od postanka svijeta.

щоб справдилось те, що сказав був пророк, промовляючи: Відкрию у притчах уста Свої, розповім таємниці від почину світу!

Tada otpusti mnoštvo i uđe u kuću. Pristupe mu učenici govoreći: "Razjasni nam prispodobu o kukolju na njivi."

Тоді відпустив Він народ і додому прийшов. І підійшли Його учні до Нього й сказали: Поясни нам притчу про кукіль польовий.

On odgovori: "Sijač dobroga sjemena jest Sin Čovječji.

А Він відповів і промовив до них: Хто добре насіння посіяв був, це Син Людський,

Njiva je svijet. Dobro sjeme sinovi su Kraljevstva, a kukolj sinovi Zloga.

а поле це світ, добре ж насіння це сини Царства, а кукіль сини лукавого;

Neprijatelj koji ga posija jest đavao. Žetva je svršetak svijeta, a žeteoci anđeli.

а ворог, що всіяв його це диявол, жнива кінець віку, а женці Анголи.

Kao što se kukolj sabire i ognjem sažiže, tako će biti na svršetku svijeta.

І як збирають кукіль, і як палять в огні, так буде й наприкінці віку цього.

Sin će Čovječji poslati svoje anđele da pokupe iz njegova kraljevstva sve zavodnike i bezakonike

Пошле Людський Син Своїх Анголів, і вони позбирають із Царства Його всі спокуси, і тих, хто чинить беззаконня,

i bace ih u peć ognjenu, gdje će biti plač i škrgut zubi.

і їх повкидають до печі огненної, буде там плач і скрегіт зубів!

Tada će pravednici zasjati poput sunca u kraljevstvu Oca svojega." "Tko ima uši, neka čuje!"

Тоді праведники, немов сонце, засяють у Царстві свого Отця. Хто має вуха, нехай слухає!

"Kraljevstvo je nebesko kao kad je blago skriveno na njivi: čovjek ga pronađe, sakrije, sav radostan ode, proda sve što ima i kupi tu njivu."

Царство Небесне подібне ще до захованого в полі скарбу, що людина, знайшовши, ховає його, і з радости з того йде, та й усе, що має, продає та купує те поле.

"Nadalje, kraljevstvo je nebesko kao kad trgovac traga za lijepim biserjem:

Подібне ще Царство Небесне до того купця, що пошукує перел добрих,

pronađe jedan dragocjeni biser, ode, rasproda sve što ima i kupi ga."

а як знайде одну дорогоцінну перлину, то йде, і все продає, що має, і купує її.

"Nadalje, kraljevstvo je nebesko kao kad mreža bačena u more zahvati svakovrsne ribe.

Подібне ще Царство Небесне до невода, у море закиненого, що зібрав він усячину.

Kad se napuni, izvuku je na obalu, sjednu i skupe dobre u posude, a loše izbace.

Коли він наповниться, тягнуть на берег його, і, сівши, вибирають до посуду добре, непотріб же геть викидають.

Tako će biti na svršetku svijeta. Izići će anđeli, odijeliti zle od pravednih

Так буде й наприкінці віку: Анголи повиходять, і вилучать злих з-поміж праведних,

i baciti ih u peć ognjenu, gdje će biti plač i škrgut zubi."

і їх повкидають до печі огненної, буде там плач і скрегіт зубів!

"Jeste li sve ovo razumjeli?" Odgovore mu: "Jesmo."

Чи ви зрозуміли це все? Так! відказали Йому.

A on će im: "Stoga svaki pismoznanac upućen u kraljevstvo nebesko sličan je čovjeku domaćinu koji iz svoje riznice iznosi novo i staro."

І Він їм сказав: Тому кожен книжник, що навчений про Царство Небесне, подібний до того господаря, що з скарбниці своєї виносить нове та старе.

Kad Isus završi sve ove prispodobe, ode odande.

І сталось, як скінчив Ісус притчі оці, Він звідти пішов.

I dođe u svoj zavičaj. Naučavaše ih u njihovoj sinagogi te zapanjeni govorahu: "Odakle ovomu ta mudrost i te čudesne sile?

І прийшов Він до Своєї батьківщини, і навчав їх у їхній синагозі, так що стали вони дивуватися й питати: Звідки в Нього ця мудрість та сили чудодійні?

Nije li ovo drvodjeljin sin? Nije li mu majka Marija, a braća Jakov, i Josip, i Šimun, i Juda?

Чи ж Він не син теслі? Чи ж мати Його не Марією зветься, а брати Його Яків, і Йосип, і Симон та Юда?

I sestre mu nisu li sve među nama? Odakle mu sve to?"

І чи ж сестри Його не всі з нами? Звідки ж Йому все оте?

I sablažnjavahu se o njega. A Isus im reče: "Nije prorok bez časti doli u svom zavičaju i u svom domu."

І вони спокушалися Ним. А Ісус їм сказав: Пророка нема без пошани, хіба тільки в вітчизні своїй та в домі своїм!

I ne učini ondje mnogo čudesa zbog njihove nevjere.

І Він не вчинив тут чуд багатьох через їхню невіру.