Job 19

Job progovori i reče:

А Йов відповів та й сказав:

"TÓa dokle ćete mučit' dušu moju, dokle ćete me riječima satirat'?

Аж доки смутити ви будете душу мою, та душити словами мене?

Već deseti put pogrdiste mene i stid vas nije što me zlostavljate.

Десять раз це мене ви соромите, гнобити мене не стидаєтесь!...

Pa ako sam zastranio doista, na meni moja zabluda ostaje.

Якщо справді зблудив я, то мій гріх при мені позостане.

Mislite li da ste me nadjačali i krivnju moju da ste dokazali?

Чи ви величаєтесь справді над мною, і виказуєте мою ганьбу на мене?

Znajte: Bog je to mene pritisnuo i svojom me je on stegnuo mrežom.

Знайте тоді, що Бог скривдив мене, і тенета Свої розточив надо мною!

Vičem: 'Nasilje!' - nema odgovora; vapijem - ali za me pravde nema.

Ось ґвалт! я кричу, та не відповідає ніхто, голошу, та немає суду!...

Sa svih strana put mi je zagradio, sve staze moje u tminu zavio.

Він дорогу мою оточив і я не перейду, Він поклав на стежки мої темряву!

Slavu je moju sa mene skinuo, sa moje glave strgnuo je krunu.

Він стягнув з мене славу мою і вінця зняв мені з голови!

Podsijeca me odasvud te nestajem; k'o drvo, nadu mi je iščupao.

Звідусіль Він ламає мене, і я йду, надію мою, як те дерево, вивернув Він...

Raspalio se gnjev njegov na mene i svojim me drži neprijateljem.

І на мене Свій гнів запалив, і зарахував Він мене до Своїх ворогів:

U bojnom redu pristižu mu čete, putove proti meni nasipaju, odasvud moj opkoljavaju šator.

полки Його разом приходять, і торують на мене дорогу свою, і таборують навколо намету мого...

Od mene su se udaljila braća, otuđili se moji poznanici.

Віддалив Він від мене братів моїх, а знайомі мої почужіли для мене,

Nestade bližnjih mojih i znanaca, gosti doma mog zaboraviše me.

мої ближні відстали, і забули про мене знайомі мої...

Sluškinjama sam svojim kao stranac, neznanac sam u njihovim očima.

Мешканці дому мого, і служниці мої за чужого вважають мене, чужаком я став в їхніх очах...

Slugu zovnem, a on ne odgovara i za milost ga moram zaklinjati.

Я кличу свойого раба і він відповіді не дає, хоч своїми устами благаю його...

Mojoj je ženi dah moj omrznuo, gadim se djeci vlastite utrobe.

Мій дух став бридкий для моєї дружини, а мій запах синам моєї утроби...

I deranima na prezir tek služim, ako se dignem, rugaju se meni.

Навіть діти малі зневажають мене, коли я встаю, то глузують із мене...

Pouzdanicima sam svojim mrzak, protiv mene su oni koje ljubljah.

Мої всі повірники бридяться мною, а кого я кохав обернулись на мене...

Kosti mi se za kožu prilijepiše, osta mi jedva koža oko zuba.

До шкіри моєї й до тіла мого приліпилися кості мої, ще біля зубів лиш зосталася шкіра моя...

Smilujte mi se, prijatelji moji, jer Božja me je ruka udarila.

Змилуйтеся надо мною, о, змилуйтеся надо мною ви, ближні мої, бо Божа рука доторкнулась мене!...

Zašto da me k'o Bog sam progonite, zar se niste moga nasitili mesa?

Чого ви мене переслідуєте, немов Бог, і не насичуєтесь моїм тілом?

O, kad bi se riječi moje zapisale i kad bi se u mjed tvrdu urezale;

О, коли б записати слова мої, о, коли б були в книжці вони позазначувані,

kad bi se željeznim dlijetom i olovom u spomen vječan u stijenu uklesale!

коли б рильцем залізним та оливом в скелі навіки вони були витесані!

Ja znadem dobro: moj Izbavitelj živi i posljednji će on nad zemljom ustati.

Та я знаю, що мій Викупитель живий, і останнього дня Він підійме із пороху

A kad se probudim, k sebi će me dići: iz svoje ću puti tad vidjeti Boga.

цю шкіру мою, яка розпадається, і з тіла свойого я Бога побачу,

Njega ja ću kao svojega gledati, i očima mojim neće biti stranac: za njime srce mi čezne u grudima.

сам я побачу Його, й мої очі побачать, а не очі чужі... Тануть нирки мої в моїм нутрі!...

Kad kažete: 'Kako ćemo ga goniti? Koji ćemo razlog protiv njega naći?',

Коли скажете ви: Нащо будемо гнати його, коли корень справи знаходиться в ньому!

mača tad se bojte: grijehu mač je kazna. Saznat ćete tada da imade suda!"

то побійтесь меча собі ви, бо гнів за провину то меч, щоб ви знали, що є ще Суддя!...