Job 18

Bildad iz Šuaha progovori tad i reče:

І заговорив шух'янин Білдад та й сказав:

"Kada kaniš obuzdat' svoje besjede? Opameti se sad da razgovaramo!

Як довго ви будете пастками класти слова? Розміркуйте, а потім собі поговоримо!

Zašto nas držiš za stoku nerazumnu, zar smo životinje u tvojim očima?

Чому пораховані ми, як худоба? Чому в ваших очах ми безумні?

O ti, koji se od jarosti razdireš, hoćeš li da zemlja zbog tebe opusti da iz svoga mjesta iskoče pećine?

О ти, що розшарпуєш душу свою в своїм гніві, чи для тебе земля опустіє, а скеля осунеться з місця свого?

Al' ugasit će se svjetlost opakoga, i neće mu sjati plamen na ognjištu.

Таж світильник безбожних погасне, і не буде світитися іскра огню його:

Potamnjet će svjetlo u njegovu šatoru i nad njime će se utrnut' svjetiljka.

його світло стемніє в наметі, і згасне на ньому світильник його,

Krepki mu koraci postaju sputani, o vlastite on se spotiče namjere.

стануть тісні кроки сили його, і вдарить його власна рада!...

Jer njegove noge vode ga u zamku, i evo ga gdje već korača po mreži.

Бо він кинений в пастку ногами своїми, і на ґраті він буде ходити:

Tanka mu je zamka nogu uhvatila, i evo, užeta čvrsto ga pritežu.

пастка схопить за стопу його, зміцниться сітка на ньому,

Njega vreba omča skrivena na zemlji, njega čeka klopka putem kojim hodi.

на нього захований шнур на землі, а пастка на нього на стежці...

Odasvuda strahovi ga prepadaju, ustopice sveudilj ga proganjaju.

Страхіття жахають його звідусіль, і женуться за ним по слідах.

Glad je požderala svu snagu njegovu, nesreća je uvijek o njegovu boku.

Його сила голодною буде, а нещастя при боці його приготовлене.

Boleština kobna kožu mu razjeda, prvenac mu smrti nagriza udove.

Його шкіра поїджена буде хворобою, поїсть члени його первороджений смерти.

Njega izvlače iz šatora njegova da bi ga odveli vladaru strahota.

Відірвана буде безпека його від намету його, а Ти до царя жахів його приведеш...

U njegovu stanu tuđinac stanuje, po njegovu domu prosipaju sumpor.

Він перебуває в наметі своєму, який не його, на мешкання його буде кинена сірка.

Odozdo se suši njegovo korijenje, a odozgo grane sve mu redom sahnu.

Здолу посохнуть коріння його, а згори його віття зів'яне.

Spomen će se njegov zatrti na zemlji, njegovo se ime s lica zemlje briše.

Його пам'ять загине з землі, а на вулиці ймення не буде йому.

Iz svjetlosti njega u tminu tjeraju, izagnat' ga hoće iz kruga zemaljskog.

Заженуть його з світла до темряви, і ввесь світ проганяє його.

U rodu mu nema roda ni poroda, nit' preživjela na njegovu ognjištu.

У нього немає в народі нащадка, ні внука, і немає останку в місцях його мешкання.

Sudba je njegova Zapad osupnula, i čitav je Istok obuzela strepnja.

На згадку про день його остовпівали останні, за волосся ж хапались давніші...

Evo, takav usud snalazi zlikovca i dom onog koji ne priznaje Boga."

Ось такі то мешкання неправедного, і це місце того, хто Бога не знає!