Luke 19

След това Иисус влезе в Ерихон и минаваше през града.

І, ввійшовши Ісус, переходив через Єрихон.

И ето, един човек на име Закхей, който беше началник на бирниците и беше богат,

І ось чоловік, що звався Закхей, він був старший над митниками, і був багатий,

искаше да види Иисус кой е, но не можеше поради множеството, защото беше малък на ръст.

бажав бачити Ісуса, хто Він, але з-за народу не міг, бо малий був на зріст.

И се завтече напред и се покачи на една смокиня, за да Го види; защото щеше да мине през онзи път.

І, забігши вперед, він виліз на фіґове дерево, щоб бачити Його, бо Він мав побіч нього проходити.

Иисус, като дойде на това място, погледна нагоре и му каза: Закхей, слез бързо, защото днес трябва да отседна у дома ти.

А коли на це місце Ісус підійшов, то поглянув угору до нього й промовив: Закхею, зійди зараз додолу, бо сьогодні потрібно Мені бути в домі твоїм!

И той побърза да слезе и Го прие с радост.

І той зараз додолу ізліз, і прийняв Його з радістю.

И като видяха това, всички негодуваха, казвайки: При грешен човек влезе да отседне.

А всі, як побачили це, почали нарікати, і казали: Він до грішного мужа в гостину зайшов!

А Закхей стана и каза на Господа: Господи, ето давам половината от имота си на бедните и ако някак съм ограбил някого несправедливо, му връщам четворно.

Став же Закхей та й промовив до Господа: Господи, половину маєтку свого я віддам ось убогим, а коли кого скривдив був чим, верну вчетверо.

И Иисус му каза: Днес стана спасение на този дом; защото и този е син на Авраам.

Ісус же промовив до нього: Сьогодні на дім цей спасіння прийшло, бо й він син Авраамів.

Понеже Човешкият Син дойде да потърси и да спаси изгубеното.

Син бо Людський прийшов, щоб знайти та спасти, що загинуло!

И като слушаха това, Той прибави и още една притча, защото беше близо до Ерусалим и защото те си мислеха, че Божието царство щеше веднага да се яви.

Коли ж вони слухали це, розповів Він іще одну притчу, бо Він був недалеко від Єрусалиму, вони ж думали, що об'явиться Боже Царство тепер.

Затова каза: Някой си благородник отиде в далечна страна да получи за себе си царство и да се върне.

Отож Він сказав: Один чоловік, роду славного, відправлявся в далеку країну, щоб царство прийняти й вернутись.

И като повика десет от слугите си, им даде десет мнаси; и им каза: Търгувайте, докато дойда.

І покликав він десятьох своїх рабів, дав їм десять мін, і сказав їм: Торгуйте, аж поки вернуся.

Но неговите граждани го мразеха и изпратиха след него посланици да кажат: Ние не искаме този да царува над нас.

Та його громадяни його ненавиділи, і послали посланців услід за ним, кажучи: Не хочемо, щоб він був над нами царем.

А като получи царството и се върна, заповяда да му повикат онези слуги, на които беше дал парите, за да узнае кой какво е припечелил чрез търгуване.

І сталось, коли він вернувся, як царство прийняв, то звелів поскликати рабів, яким срібло роздав, щоб довідатися, хто що набув.

Дойде първият и каза: Господарю, твоята мнаса спечели десет мнаси.

І перший прийшов і сказав: Пане, міна твоя принесла десять мін.

И той му каза: Хубаво, добри слуго! Понеже се показа верен в твърде малкото, имай власт над десет града.

І відказав він йому: Гаразд, рабе добрий! Ти в малому був вірний, володій десятьма містами.

Дойде и вторият и каза: Господарю, твоята мнаса принесе пет мнаси.

І другий прийшов і сказав: Пане, твоя міна п'ять мін принесла.

И на него каза: Бъди и ти над пет града.

Він же сказав і тому: Будь і ти над п'ятьма містами.

Дойде и друг и каза: Господарю, ето твоята мнаса, която пазех скътана в кърпа,

І ще інший прийшов і сказав: Пане, ось міна твоя, що я мав її сховану в хустці.

защото се боях от теб, понеже си строг човек: взимаш това, което не си положил, и жънеш, което не си посял.

Я бо боявся тебе, ти ж бо людина жорстока: береш, чого не поклав, і жнеш, чого не посіяв.

Господарят му каза: От устата ти ще те съдя, зли слуго. Знаел си, че съм строг човек, който взимам това, което не съм положил, и жъна, което не съм сял;

І відказав той йому: Устами твоїми, злий рабе, суджу я тебе! Ти знав, що я жорстока людина, беру, чого не поклав, і жну, чого не посіяв.

тогава защо не вложи парите ми в банката, и аз, като си дойдех, щях да ги прибера с лихвата?

Чому ж не віддав ти міняльникам срібла мого, і я, повернувшись, узяв би своє із прибутком?

И каза на присъстващите: Вземете от него мнасата и я дайте на този, който има десет мнаси!

І сказав він присутнім: Візьміть міну від нього, та дайте тому, хто десять мін має.

Казаха му: Господарю, той има вече десет мнаси!

І відказали йому: Пане, він десять мін має.

Казвам ви, че на всеки, който има, ще се даде; а от този, който няма, от него ще се отнеме и това, което има.

Говорю бо я вам: Кожному, хто має, то дасться йому, хто ж не має, забереться від нього і те, що він має.

А онези мои неприятели, които не искаха да царувам над тях, ги доведете тук и ги посечете пред мен.

А тих ворогів моїх, які не хотіли, щоб царював я над ними, приведіте сюди, і на очах моїх їх повбивайте.

И като каза това, Иисус продължи напред, изкачвайки се за Ерусалим.

А як це оповів, Він далі пішов, простуючи в Єрусалим.

И когато се приближи до Витфагия и Витания, до хълма, наречен Елеонски, изпрати двама от учениците, като им каза:

І ото, як наблизився до Вітфагії й Віфанії, на горі, що Оливною зветься, Він двох учнів послав,

Идете в селото, което е срещу вас, където, като влизате, ще намерите едно магаренце вързано, което никой човек не е възсядал; отвържете го и го докарайте.

наказуючи: Ідіть у село, яке перед вами; увійшовши до нього, знайдете прив'язане осля, що на нього ніколи ніхто із людей не сідав. Відв'яжіть його, і приведіть.

И ако някой ви попита: Защо го отвързвате? – кажете така: На Господа трябва.

Коли ж вас хто спитає: Нащо відв'язуєте?, відкажіть тому так: Господь потребує його.

И изпратените отидоха и намериха както им беше казал.

Посланці ж відійшли, і знайшли, як Він їм був сказав.

И като отвързаха магаренцето, стопаните му им рекоха: Защо отвързвате магаренцето?

А коли осля стали відв'язувати, хазяї його їх запитали: Нащо осля ви відв'язуєте?

А те казаха: На Господа трябва.

Вони ж відказали: Господь потребує його.

И го докараха при Иисус и като наметнаха дрехите си на магаренцето, качиха Иисус.

І вони привели до Ісуса його, і, поклавши одежу свою на осля, посадили Ісуса.

И Той като минаваше, хората постилаха дрехите си по пътя.

Коли ж Він їхав, вони простилали одежу свою по дорозі.

И когато вече се приближаваше до превала на Елеонския хълм, цялото множество ученици започнаха да се радват и със силен глас да славят Бога за всичките чудеса, които бяха видели, казвайки:

А як Він наближався вже до сходу з гори Оливної, то ввесь натовп учнів, радіючи, почав гучним голосом Бога хвалити за всі чуда, що бачили,

Благословен Царят, който иде в Господното Име! Мир на небето и слава във висините!

кажучи: Благословенний Цар, що йде у Господнє Ім'я! Мир на небесах, і слава на висоті!

А някои от фарисеите сред множеството Му казаха: Учителю, смъмри учениците Си!

А деякі фарисеї з народу сказали до Нього: Учителю, заборони Своїм учням!

И Той в отговор каза: Казвам ви, че ако тези млъкнат, то камъните ще извикат.

А Він їм промовив у відповідь: Кажу вам, що коли ці замовкнуть, то каміння кричатиме!

И като се приближи и видя града, плака за него и каза:

І коли Він наблизився, і місто побачив, то заплакав за ним,

Да беше знаел ти, да, и ти, поне в този (твой) ден това, което служи за мира ти! Но сега това е скрито от очите ти.

і сказав: О, якби й ти хоч цього дня пізнало, що потрібне для миру тобі! Та тепер від очей твоїх сховане це.

Защото ще дойдат върху теб дни, когато твоите неприятели ще издигнат окопи около теб, ще те обсадят, ще те притеснят отвред

Бо прийдуть на тебе ті дні, і твої вороги тебе валом оточать, і обляжуть тебе, і стиснуть тебе звідусюди.

и ще сравнят със земята и теб, и децата ти в теб, и няма да оставят в теб камък върху камък; защото ти не позна времето, когато беше посетен.

І зрівняють з землею тебе, і поб'ють твої діти в тобі, і не позоставлять у тобі каменя на камені, бо не зрозуміло ти часу відвідин твоїх...

И като влезе в храма, започна да изпъжда онези, които продаваха, като им казваше:

А коли Він у храм увійшов, то почав виганяти продавців,

Писано е: ?И домът Ми ще бъде молитвен дом“; а вие го направихте ?разбойнически вертеп“.

до них кажучи: Написано: Дім Мій дім молитви, а ви з нього зробили печеру розбійників.

И поучаваше всеки ден в храма. А главните свещеници, книжниците и народните първенци се стараеха да Го погубят,

І Він кожного дня у храмі навчав. А первосвященики й книжники й найважніші з народу шукали, щоб Його погубити,

но не намираха какво да направят, понеже целият народ се беше прилепил към Него да Го слуша.

але не знаходили, що вчинити Йому, бо ввесь народ горнувся до Нього та слухав Його.