Luke 20

И в един от дните, когато Той поучаваше народа в храма и проповядваше благовестието, пред Него застанаха главните свещеници и книжниците със старейшините и Му казаха:

І сталось одного з тих днів, як навчав Він у храмі людей, та Добру Новину звіщав, прийшли первосвященики й книжники з старшими,

Кажи ни с каква власт правиш това или кой е онзи, който Ти е дал тази власт?

та й до Нього промовили, кажучи: Скажи нам, якою владою Ти чиниш оце? Або хто Тобі владу цю дав?

И Той им отговори и каза: Ще ви попитам и Аз едно нещо, и Ми отговорете:

І промовив до них Він у відповідь: Запитаю й Я вас одну річ, і відповідайте Мені:

Йоановото кръщение от небето ли беше, или от хората?

Іванове хрищення з неба було, чи від людей?

А те разсъждаваха помежду си, като казваха: Ако речем: От небето – ще каже: Защо не го повярвахте?

Вони ж міркували собі й говорили: Коли скажемо: З неба, відкаже: Чого ж ви йому не повірили?

Но ако речем: От хората – целият народ ще ни убие с камъни, защото са убедени, че Йоан беше пророк.

А як скажемо: Від людей, то всі люди камінням поб'ють нас, бо були переконані, що Іван то пророк.

И отговориха, че не знаят откъде е.

І вони відповіли, що не знають, ізвідки...

Тогава Иисус им каза: И Аз също не ви казвам с каква власт правя това.

А Ісус відказав їм: То й Я не скажу вам, якою владою Я це чиню.

И започна да казва на народа тази притча: Един човек насади лозе, даде го под наем на лозари и отиде в чужбина за дълго време.

І Він розповідати почав людям притчу оцю. Один чоловік насадив виноградника, і віддав його винарям, та й відбув на час довший.

И на определеното време прати един слуга при лозарите, за да му дадат от плода на лозето; но лозарите го биха и го отпратиха празен.

А певного часу послав він раба до своїх винарів, щоб дали йому частку з плодів виноградника. Та побили його винарі, і відіслали ні з чим.

И изпрати друг слуга, а те и него биха, безсрамно го оскърбиха и го отпратиха празен.

І знову послав він до них раба іншого, а вони й того збили й зневажили, та й відіслали ні з чим.

Изпрати и трети, но те и него нараниха и изхвърлиха.

І послав він ще третього, а вони й того зранили й вигнали.

Тогава стопанинът на лозето каза: Какво да направя? Ще изпратя възлюбения си син; може него да почетат, като го видят.

Сказав тоді пан виноградника: Що маю робити? Пошлю свого сина улюбленого, може його посоромляться...

Но лозарите, като го видяха, разсъдиха помежду си, като казаха: Това е наследникът; хайде да го убием, за да стане наследството наше!

Винарі ж, як його вгледіли, міркували собі та казали: Це спадкоємець; ходім, замордуймо його, щоб спадщина наша була.

Изхвърлиха го вън от лозето и го убиха. И така, какво ще им направи стопанинът на лозето?

І вони його вивели за виноградника, та й убили... Що ж зробить їм пан виноградника?

Ще дойде и ще погуби тези земеделци, и ще даде лозето на други. А като чуха това, рекоха: Да не бъде!

Він прийде та й вигубить цих винарів, виноградника ж іншим віддасть. Слухачі ж повіли: Нехай цього не станеться!

А Той ги погледна и каза: Тогава какво значи това, което е написано: ?Камъкът, който отхвърлиха зидарите, той стана глава на ъгъла“?

А Він глянув на них та й сказав: Що ж оце, що написане: Камінь, що його будівничі відкинули, той наріжним став каменем!

Всеки, който падне върху този камък, ще се разбие, а върху когото падне, ще го смаже.

Кожен, хто впаде на цей камінь розіб'ється, а на кого він сам упаде, то розчавить його.

И в същия час книжниците и главните свещеници търсеха да сложат ръце на Него, защото разбраха, че Той каза тази притча против тях, но се бояха от народа.

А книжники й первосвященики руки на Нього хотіли накласти тієї години, але побоялись народу. Бо вони розуміли, що про них Він цю притчу сказав.

И като Го наблюдаваха, изпратиха шпиони, които се преструваха, че са праведни, за да Го уловят за някоя Негова дума, така че да Го предадат на началството и на властта на управителя.

І вони слідкували за Ним, і підіслали підглядачів, які праведних із себе вдавали, щоб зловити на слові Його, і Його видати урядові й владі намісника.

И те Го попитаха, казвайки: Учителю, знаем, че право говориш и учиш, и не гледаш на лице, а учиш Божия път според истината;

І вони запитали Його та сказали: Учителю, знаємо ми, що Ти добре говориш і навчаєш, і не дивишся на обличчя, але наставляєш на Божу дорогу правдиво.

право ли е за нас да даваме данък на императора, или не?

Чи годиться давати податок для кесаря, чи ні?

А Той разбра лукавството им и им каза: Защо Ме изпитвате?

Знаючи ж їхню хитрість, сказав Він до них: Чого ви Мене випробовуєте?

Покажете Ми един динарий. Чий образ и надпис има? И (в отговор) казаха: На императора.

Покажіте динарія Мені. Чий образ і напис він має? Вони відказали: Кесарів.

А Той каза: Тогава отдавайте императорското на императора, а Божието – на Бога.

А Він їм відказав: Тож віддайте кесареве кесареві, а Богові Боже!

И не можаха да уловят нищо в думите Му пред народа; и зачудени на отговора Му, млъкнаха.

І не могли вони перед людьми зловити на слові Його. І дивувались вони з Його відповіді, та й замовкли.

Тогава се приближиха някои от садукеите, които твърдят, че няма възкресение, и Го попитаха, казвайки:

І підійшли дехто із саддукеїв, що твердять, ніби немає воскресіння, і запитали Його,

Учителю, Мойсей ни е писал: ?Ако умре на някого брат му, който е женен, но е бездетен, неговият брат да вземе жена му и да въздигне потомство на брат си.“

та сказали: Учителю, Мойсей написав нам: Як умре кому брат, який має дружину, а помре бездітний, то нехай його брат візьме дружину, і відновить насіння для брата свого.

А имаше седем братя. И първият взе жена и умря бездетен;

Було ж сім братів. І перший, узявши дружину, бездітний умер.

и вторият я взе и умря бездетен;

І другий узяв був ту дружину, та й той вмер бездітний.

взе я и третият; така също и седемте я взеха и умряха, без да оставят деца.

І третій узяв був її, так само й усі семеро, і вони дітей не позоставили, та й повмирали.

А после умря и жената.

А по всіх умерла й жінка.

И така, във възкресението на кого от тях ще бъде жена, защото и седемте я имаха за жена?

А в воскресінні котрому із них вона дружиною буде? Бо семеро мали за дружину її.

А Иисус им каза: Синовете на този свят се женят и се омъжват;

Ісус же промовив у відповідь їм: Женяться й заміж виходять сини цього віку.

а онези, които се удостояват да достигнат онзи свят и възкресението от мъртвите, нито се женят, нито се омъжват.

А ті, що будуть достойні того віку й воскресіння з мертвих, не будуть ні женитись, ні заміж виходити,

И не могат вече да умрат, понеже са като ангелите; и като синове на възкресението са синове на Бога.

ні вмерти вже не можуть, бо рівні вони Анголам, і вони сини Божі, синами воскресіння бувши.

А че мъртвите биват възкресени, това и Мойсей показа в мястото, където писа за къпината, когато нарече Господа ?Бог на Авраам, Бог на Исаак и Бог на Яков“.

А що мертві встають, то й Мойсей показав при кущі, коли він назвав Господа Богом Авраамовим, і Богом Ісаковим, і Богом Якововим.

Но Той не е Бог на мъртвите, а на живите; защото за Него всички са живи.

Бог же не є Богом мертвих, а живих, бо всі в Нього живуть.

А някои от книжниците в отговор казаха: Учителю, Ти добре каза.

Дехто ж із книжників відповіли та сказали: Учителю, Ти добре сказав!

Защото не смееха вече за нищо да Го попитат.

І вже не насмілювалися питати Його ні про що.

И Той им каза: Как казват, че Христос е Давидов Син?

І сказав Він до них: Як то кажуть, що Христос син Давидів?

Защото сам Давид казва в книгата на псалмите: ?Каза Господ на моя Господ: Седи от дясната Ми страна,

Таж Давид сам говорить у книзі Псалмів: Промовив Господь Господеві моєму: сядь праворуч Мене,

докато положа враговете Ти под краката Ти.“

поки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм!

И така, Давид Го нарича Господ; тогава как е негов Син?

Отже, Давид Його Господом зве, як же Він йому син?

И когато целият народ слушаше, Той каза на учениците Си:

І, як увесь народ слухав, Він промовив до учнів Своїх:

Пазете се от книжниците, които обичат да ходят пременени и обичат поздравите по пазарите, първите столове в синагогите и първите места по угощенията;

Стережіться книжників, що хочуть у довгих одежах ходити, і люблять привіти на ринках, і перші лавки в синагогах, і перші місця на бенкетах,

които изпояждат домовете на вдовиците и принасят за показ дълги молитви. Те ще получат по-голямо осъждане.

що вдовині хати поїдають, і моляться довго напоказ, вони тяжче осудження приймуть!