Mark 6

et egressus inde abiit in patriam suam et sequebantur illum discipuli sui

І, вийшовши звідти, Він прийшов до Своєї батьківщини, а за Ним ішли учні Його.

et facto sabbato coepit in synagoga docere et multi audientes admirabantur in doctrina eius dicentes unde huic haec omnia et quae est sapientia quae data est illi et virtutes tales quae per manus eius efficiuntur

Як настала ж субота, Він навчати почав у синагозі. І багато-хто, чувши, дивуватися стали й питали: Звідки в Нього оце? І що за мудрість, що дана Йому? І що за чуда, що стаються руками Його?

nonne iste est faber filius Mariae frater Iacobi et Ioseph et Iudae et Simonis nonne et sorores eius hic nobiscum sunt et scandalizabantur in illo

Хіба ж Він не тесля, син Маріїн, брат же Якову, і Йосипу, і Юді та Симонові? А сестри Його хіба тут не між нами? І вони спокушалися Ним...

et dicebat eis Iesus quia non est propheta sine honore nisi in patria sua et in cognatione sua et in domo sua

А Ісус їм сказав: Пророка нема без пошани, хіба тільки в вітчизні своїй, та в родині своїй, та в домі своїм.

et non poterat ibi virtutem ullam facere nisi paucos infirmos inpositis manibus curavit

І Він тут учинити не міг чуда жадного, тільки деяких хворих, руки поклавши на них, уздоровив.

et mirabatur propter incredulitatem eorum

І Він дивувавсь їх невірству. І ходив Він по селах навкруг та навчав.

et circumibat castella in circuitu docens et convocavit duodecim et coepit eos mittere binos et dabat illis potestatem spirituum inmundorum

І, закликавши Дванадцятьох, зачав їх по двох посилати, і владу їм дав над нечистими духами.

et praecepit eis ne quid tollerent in via nisi virgam tantum non peram non panem neque in zona aes

І звелів їм нічого в дорогу не брати, крім палиці тільки самої: ні торби, ні хліба, ані мідяків у свій черес,

sed calciatos sandaliis et ne induerentur duabus tunicis

а ходити в сандалях, і двох убрань не носити.

et dicebat eis quocumque introieritis in domum illic manete donec exeatis inde

І промовив до них: Коли ви де ввійдете в дім, залишайтеся там, аж поки не вийдете звідти.

et quicumque non receperint vos nec audierint vos exeuntes inde excutite pulverem de pedibus vestris in testimonium illis

А як місто яке вас не прийме, і не послухають вас, то, виходячи звідти, обтрусіть порох, що в вас під ногами, на свідчення супроти них. Поправді кажу вам, легше буде Содому й Гоморрі дня судного, аніж місту тому!

et exeuntes praedicabant ut paenitentiam agerent

І вийшли вони, і проповідували, щоб каялися.

et daemonia multa eiciebant et unguebant oleo multos aegrotos et sanabant

І багато вигонили демонів, і оливою хворих багато намащували і вздоровляли.

et audivit Herodes rex manifestum enim factum est nomen eius et dicebat quia Iohannes Baptista resurrexit a mortuis et propterea inoperantur virtutes in illo

І прочув про Ісуса цар Ірод, бо ім'я Його стало загально відоме, і сказав, що то Іван Христитель із мертвих воскрес, і тому творяться чуда від нього.

alii autem dicebant quia Helias est alii vero dicebant propheta est quasi unus ex prophetis

Інші впевняли, що Ілля Він, а знов інші казали, що пророк, або як один із пророків.

quo audito Herodes ait quem ego decollavi Iohannem hic a mortuis resurrexit

А Ірод, прочувши, сказав: Іван, якому я голову стяв був, оце він воскрес!

ipse enim Herodes misit ac tenuit Iohannem et vinxit eum in carcere propter Herodiadem uxorem Philippi fratris sui quia duxerat eam

Той бо Ірод, пославши, схопив був Івана, і в в'язниці закув його, через Іродіяду, дружину брата свого Пилипа, бо він одружився був із нею.

dicebat enim Iohannes Herodi non licet tibi habere uxorem fratris tui

Бо Іван казав Іродові: Не годиться тобі мати за дружину жінку брата свого!

Herodias autem insidiabatur illi et volebat occidere eum nec poterat

А Іродіяда лютилась на нього, і хотіла йому смерть заподіяти, та не могла.

Herodes enim metuebat Iohannem sciens eum virum iustum et sanctum et custodiebat eum et audito eo multa faciebat et libenter eum audiebat

Бо Ірод боявся Івана, знавши, що він муж праведний і святий, і беріг його. І, його слухаючи, він дуже бентежився, але слухав його залюбки.

et cum dies oportunus accidisset Herodes natalis sui cenam fecit principibus et tribunis et primis Galilaeae

Та настав день догідний, коли дня народження Ірод справляв був бенкета вельможам своїм, і тисячникам, і галілейській старшині,

cumque introisset filia ipsius Herodiadis et saltasset et placuisset Herodi simulque recumbentibus rex ait puellae pete a me quod vis et dabo tibi

і коли прийшла дочка тієї Іродіяди, і танцювала, і сподобалася Іродові та присутнім із ним при столі, тоді цар промовив до дівчини: Проси в мене, чого хочеш, і дам я тобі!

et iuravit illi quia quicquid petieris dabo tibi licet dimidium regni mei

І поклявся він їй: Чого тільки від мене попросиш, то дам я тобі, хоча б і півцарства мого!

quae cum exisset dixit matri suae quid petam et illa dixit caput Iohannis Baptistae

Вона ж вийшла, і спиталася матері своєї: Чого маю просити? А та відказала: Голови Івана Христителя...

cumque introisset statim cum festinatione ad regem petivit dicens volo ut protinus des mihi in disco caput Iohannis Baptistae

І зараз квапливо вернулась вона до царя, і просила, говорячи: Я хочу, щоб дав ти негайно мені на полумиску голову Івана Христителя!

et contristatus rex propter iusiurandum et propter simul recumbentes noluit eam contristare

І засмутився цар, але через клятву й з-за тих, що з ним були при столі, не схотів їй відмовити.

sed misso speculatore praecepit adferri caput eius in disco et decollavit eum in carcere

І цар зараз послав вояка, і звелів принести Іванову голову.

et adtulit caput eius in disco et dedit illud puellae et puella dedit matri suae

І пішов він, і стяв у в'язниці Івана, і приніс його голову на полумискові, і дівчаті віддав, а дівча віддало її своїй матері...

quo audito discipuli eius venerunt et tulerunt corpus eius et posuerunt illud in monumento

А коли його учні зачули, то прийшли, і взяли його тіло, і до гробу поклали його.

et convenientes apostoli ad Iesum renuntiaverunt illi omnia quae egerant et docuerant

І посходилися до Ісуса апостоли, і розповіли Йому все, як багато зробили вони, і як багато навчили.

et ait illis venite seorsum in desertum locum et requiescite pusillum erant enim qui veniebant et rediebant multi et nec manducandi spatium habebant

І сказав Він до них: Ідіть осібно самі до безлюдного місця, та трохи спочиньте. Бо багато народу приходило та відбувало, аж навіть не мали коли й поживитись.

et ascendentes in navi abierunt in desertum locum seorsum

І відпливли вони човном окремо до місця безлюдного.

et viderunt eos abeuntes et cognoverunt multi et pedestre et de omnibus civitatibus concurrerunt illuc et praevenerunt eos

І побачили їх, коли плинули, і багато-хто їх розпізнали. І пішки побігли туди з усіх міст, та й їх випередили.

et exiens vidit multam turbam Iesus et misertus est super eos quia erant sicut oves non habentes pastorem et coepit docere illos multa

І, як вийшов Ісус, Він побачив багато народу, і змилувався над ними, бо були, немов вівці, що не мають пастуха. І зачав їх багато навчати.

et cum iam hora multa fieret accesserunt discipuli eius dicentes desertus est locus hic et iam hora praeterivit

І, як минуло вже часу доволі, підійшли Його учні до Нього та й кажуть: Це місце безлюдне, а година вже пізня.

dimitte illos ut euntes in proximas villas et vicos emant sibi cibos quos manducent

Відпусти їх, нехай підуть в осади та села близькі, і куплять собі чого їсти.

et respondens ait illis date illis manducare et dixerunt ei euntes emamus denariis ducentis panes et dabimus eis manducare

А Він відповів і сказав їм: Дайте їсти їм ви. Вони ж відказали Йому: Чи ми маємо піти та хліба купити на двісті динаріїв, і дати їм їсти?

et dicit eis quot panes habetis ite et videte et cum cognovissent dicunt quinque et duos pisces

А Він їх запитав: Скільки маєте хліба? Ідіть, побачте! І розізнавши, сказали: П'ять хлібів та дві рибі.

et praecepit illis ut accumbere facerent omnes secundum contubernia super viride faenum

І звелів їм усіх на зеленій траві посадити один біля одного.

et discubuerunt in partes per centenos et per quinquagenos

І розсілись рядами вони, по сто та по п'ятдесят.

et acceptis quinque panibus et duobus piscibus intuens in caelum benedixit et fregit panes et dedit discipulis suis ut ponerent ante eos et duos pisces divisit omnibus

І Він узяв п'ять хлібів та дві рибі, споглянув на небо, поблагословив, і поламав ті хліби, і дав учням, щоб клали перед ними, і дві рибі на всіх поділив.

et manducaverunt omnes et saturati sunt

І всі їли й наїлися!

et sustulerunt reliquias fragmentorum duodecim cofinos plenos et de piscibus

А з кусків позосталих та з риб назбирали дванадцять повних кошів.

erant autem qui manducaverunt quinque milia virorum

А тих, хто хліб споживав, було тисяч із п'ять чоловіка!

et statim coegit discipulos suos ascendere navem ut praecederent eum trans fretum ad Bethsaidam dum ipse dimitteret populum

І зараз звелів Своїм учням до човна сідати, і на той бік поплинути до Віфсаїди, раніше Його, поки Сам Він відпустить народ.

et cum dimisisset eos abiit in montem orare

І Він їх відпустив, та й пішов помолитись на гору.

et cum sero esset erat navis in medio mari et ipse solus in terra

А як вечір настав, човен був серед моря, а Він Сам один на землі.

et videns eos laborantes in remigando erat enim ventus contrarius eis et circa quartam vigiliam noctis venit ad eos ambulans super mare et volebat praeterire eos

Коли ж Він побачив, як вони веслуванням мордуються, бо вітер їм був супротивний, о четвертій сторожі вночі підійшов Він до них, по морю йдучи, і хотів їх минути.

at illi ut viderunt eum ambulantem super mare putaverunt fantasma esse et exclamaverunt

А вони, як побачили, що йде Він по морю, подумали, що то мара, та й стали кричати,

omnes enim eum viderunt et conturbati sunt et statim locutus est cum eis et dixit illis confidite ego sum nolite timere

бо Його всі побачили та налякались. А Він зараз до них обізвався й сказав їм: Будьте смілі, це Я, не лякайтесь!

et ascendit ad illos in navem et cessavit ventus et plus magis intra se stupebant

І ввійшов Він у човен до них, і вітер затих. А вони здивувалися дуже в собі,

non enim intellexerant de panibus erat enim cor illorum obcaecatum

бо не зрозуміли чуда про хліби, бо серце їхнє було затверділе.

et cum transfretassent pervenerunt in terram Gennesareth et adplicuerunt

Перепливши ж вони, прибули в землю Генісаретську й причалили.

cumque egressi essent de navi continuo cognoverunt eum

І, як вони повиходили з човна, люди зараз пізнали Його,

et percurrentes universam regionem illam coeperunt in grabattis eos qui se male habebant circumferre ubi audiebant eum esse

і порозбігались по всій тій околиці, і стали на ложах недужих приносити, де тільки прочули були, що Він є.

et quocumque introibat in vicos vel in villas aut civitates in plateis ponebant infirmos et deprecabantur eum ut vel fimbriam vestimenti eius tangerent et quotquot tangebant eum salvi fiebant

І куди тільки Він прибував до сіл, чи до міст, чи до осель, клали недужих на майданах, і благали Його, щоб могли доторкнутись хоч краю одежі Його. І хто тільки до Нього доторкувався, той був уздоровлений!